СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1649/21
ун. № 759/17155/20
13 травня 2021 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого Войтенко Ю.В.,
за участю секретаря Семененко В.С.,
представника позивача адвоката Агбонгале Л.С.,
представника відповідача адвоката Левківської Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача, подані у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурмістрова Наталія Вікторівна про визнання договору недійсним та визнання права власності,
В провадженні суду на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурмістрова Наталія Вікторівна про визнання договору недійсним та визнання права власності.
Під час підготовчого судового засідання, позивачем було подано клопотання позивача про зміну предмету позову та залучення співвідповідача.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що після подання позову з'ясувалось, що спірна квартира перебуває на час розгляду справи у власності іншої особи, а саме, ОСОБА_3 , у зв'язку з чим, постало питання про зміну предмету позову.
Представник відповідача проти задоволення клопотання заперечувала, зазначаючи, що у даному випадку змінюється і предмет і підстави позову, що заборонено ЦПК.
Третя особа до суду не з'явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
З урахуванням положень ч.1 ст. 223 ЦПК, відповідно до яких неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд вважав за можливе розпочати проведення підготовчого засідання за відсутності осіб, які не з'явились, про що постановив протокольну ухвалу.
Заслухавши сторін, розглянувши подане клопотання та додані до нього матеріали, а також, відповідні матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Вказане відповідає позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 8 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19 (провадження № 61-2192св20).
Згідно із ч.1 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
При цьому, право визначення предмета позову належить тільки позивачу, який повинен сам вибрати належний спосіб захисту прав.
У даному випадку, об'єкт позову не змінюється, так само як не змінюються предмет і підстави позовних вимог відносно першого правочину щодо спірної квартири. У даному випадку, позивач обґрунтовує подані клопотання відсутністю інформації на момент подання позову про нового власника спірної квартири. Відтак, оскільки об'єкт позову не змінюється, позовні вимоги стосуються тих самих правовідносин, що і первісний позов, а подання вказаних клопотань зумовлено отриманням інформації про нового власника спірної квартири, наявні правові підстави для прийняття до розгляду позовної заяви із зміненим предметом, залучення співвідповідача та третьої особи.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 51, 53, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Прийняти до провадження позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурмістрова Наталія Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондрат Наталія Леонідівна про визнання договору недійсним та визнання права власності, залучивши до участі у справі в якості співвідповідача - ОСОБА_3 , в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Кондрат Наталію Леонідівну.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Ю.В. Войтенко