Справа №:755/7700/21
Провадження №: 1-кс/755/2169/21
"13" травня 2021 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 ,
у провадженні слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 у справі № 755/7700/21 (1-кс/755/2131/21).
У судовому засіданні 12 травня 2021 року захисником підозрюваного ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 заявлено відвід слідчій судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 , у зв'язку з її упередженістю.
Адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
У судове засідання прокурор не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Особа, якій заявлено відвід - слідча суддя ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду заяви повідомлена належним чином, пояснень з приводу заявленого відводу не направила.
Враховуючи вимоги ст. 22, 26 та 81 КПК України, суддя вважає за можливе розглянути заяву про відвід у відсутностіособи, яка звернулася із заявою.
Слідча суддя, дослідивши журнал судового засідання, ознайомившись з долученими до нього матеріалами, приходить до такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З положень ст. 26 КПК України вбачається, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Між тим слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу.
Згідно положень ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 314 КПК України, після отримання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Оцінюючи доводи, зазначені у заяві про відвід, суддя вважає, що підстави для його заявлення є сумнівними та такими, що не ґрунтуються на вимогах ст.75 КПК України.
При розгляді даної заяви про відвід відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суддя застосовує як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Зокрема наявність безсторонності, відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Зважаючи на викладене, для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
При дослідженні журналу судового засідання, на думку слідчої судді, захисником ОСОБА_6 не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості слідчої судді ОСОБА_5 та унеможливлювали ухвалення нею об'єктивного рішення у справі. Між тим, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України. Подана заява фактично зводиться до незгоди заявника з процесуальними діями слідчої судді ОСОБА_5 , що відповідно до вимогКПК України не є підставою для відводу слідчої судді.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine) від 10 грудня 2009 року № 4785/02, зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Fey v. Austria», рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Wettstein v. Switzerland», заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Pullar v. The United Kingdom», рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38). Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
У зв'язку із цим відсутні підстави для задоволення заяви захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
Керуючись ст. 75, 80, 81, 314, 369-372, 376, 395 КПК України, слідча суддя
у задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчої судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 - відмовити.
Копію ухвали направити для відома учасникам судового провадження та слідчій судді Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя: ОСОБА_1