Справа №:755/7578/21
Провадження №: 1-кс/755/2119/21
"13" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальній справі № 54-22490, про скасування арешту майна,
за участю учасників кримінального провадження
власника майна ОСОБА_3 ,
встановив
Представник власника майна ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5 від 28.11.2008 року у кримінальній справі № 54-22490.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Вислухавши думку власника майна, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5 від 28.11.2008 року у кримінальній справі № 54-22490 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190 КК України, було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч.2 ст.170 КПК України).
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт на майно накладається з метою збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
Речовими доказами згідно ч.1 ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч.11 ст.170 КПК України).
Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як вбачається із постанови слідчого СВ Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_5 від 15.10.2010 року досудове слідство у кримінальній справі № 54-2490 зупинено на підставі п. 3 ст.206 КПК України (в редакції 1960 року, який на час розгляду клопотання втратив чинність) та матеріали клопотання не містять даних щодо відновлення слідчим досудового слідства.
Відповідно до п. 18 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
А тому слідчий суддя позбавлений можливості скасувати арешт, накладений на майно слідчим у відповідності до положень КПК України (в редакції 1960 року, який на час розгляду клопотання втратив чинність) у справі, яка зупинена.
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 щодо скасування арешту майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальній справі № 54-22490, про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя :