Справа № 755/6643/21
"12" травня 2021 р. року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянув дистанційно в режимі відеоконференцзв'язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100040006233 від 23.12.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Російської Федерації, смт. Чамзинка, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, проживаючого у цивільному шлюбі, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого не офіційно кур'єром, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-31.05.2019 року Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до позбавлення волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік; 19.11.2020 року знятий з обліку у зв'язку із закінченням іспитового строку;
-14.02.2019 року обвинувальний акт відносно нього за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України направлено до Деснянського районного суду м. Києва (перебуває на розгляді);
-30.11.2020 року обвинувальний акт відносно нього за ч. 3 ст. 185 КК України направлено до Святошинського районного суду м. Києва (перебуває на розгляді), -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 23 грудня 2020 року приблизно о 03 годині 25 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 4, поруч з павільйоном №179 «КиївХліб», де у останнього виник злочинний умисел спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, пов'язаного з проникненням до приміщення, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, ОСОБА_3 підійшов до металопластикових вхідних дверей.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовленими відмичками, відчинив двері та проник до приміщення павільйону №179 «КиївХліб». В подальшому, пройшов до розрахункової каси, де таємно викрав мобільний телефон марки Nokia 105 ТА-1203 Single Sim 2019 Black, IMEI НОМЕР_1 , вартістю 414 грн. 83 коп., з сім-картою оператора «Водафон» НОМЕР_2 , вартістю 01 грн. 00 коп., що належить ТОВ «Фірмова мережа «КиївХліб».
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_3 зберігаючи при собі викрадений мобільний телефон марки Nokia 105 ТА-1203 Single Sim 2019 Black, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядившись на власний розсуд, чим завдали потерпілому ТОВ «Фірмова мережа «КиївХліб» матеріального збитку на загальну суму 415 гривень 83 копійок.
Крім того, 01 січня 2021 року приблизно о 05 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , за попередньою змовою з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження) перебували за адресою: АДРЕСА_3 , поруч з павільйоном №179 «КиївХліб», де у останніх виник злочинний умисел спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, пов'язаного з проникненням до приміщення, за попередньою змовою та розподіливши між собою ролі з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження) з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, ОСОБА_3 підійшов до металопластикових вхідних дверей.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовленими відмичками, відчинив двері та спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою, проникли до приміщення павільйоном №179 «КиївХліб». В подальшому, ОСОБА_9 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою підійшли до стінки, де таємно викрали телевізор марки Vinga L43FHD23B, вартістю 4100 грн. 00 коп., коробку вафельних трубочок з кокосовою начинкою 55 г. TM TARTA, артикуль 9727 вартістю 480 грн. 00 коп., напій «Coca cola» об'ємом 1, 5л. в кількості 2 шт. вартістю 50 грн. 00 коп., що належить ТОВ «Фірмова мережа «КиївХліб».
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_3 спільно з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділено в окреме кримінальне провадження) зберігаючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим завдали потерпілому ТОВ «Фірмова мережа «КиївХліб» матеріального збитку на загальну суму 4630 гривень 00 копійок.
Крім того, 22 січня 2021 року приблизно о 03 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебував за адресою: АДРЕСА_4 , поруч з торгівельним кіоском, де у останнього виник злочинний умисел спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, пов'язаного з проникненням до приміщення, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, ОСОБА_3 підійшов до металопластикових вхідних дверей.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовленими відмичками, відчинив двері та таким чином проник до приміщення торгівельного кіоску, де таємно викрав тютюнові стіки для IQOS Heets Amber Label S50 PRJ 20 SLI в кількості 8 шт. вартістю 325 грн. 20 коп.; тютюнові стіки для IQOS Heets Bronze Label S50 PRI 20 SLI в кількості 10 шт. вартістю 415 грн. 34 коп.; тютюнові стіки для IQOS Heets Purple Label s50 PRI 20 SLI в кількості 5 шт. вартістю 209 грн. 88 коп., тютюнові стіки для IQOS Heets Silver Selection в кількості 12 шт. вартістю 503 грн. 27 коп.; тютюнові стіки для IQOS Heets Turquoise Label s50 PRI 20 SLI в кількості 8 шт. вартістю 325 грн. 20 коп.; тютюнові стіки для IQOS Heets yellow Label s50 PRI 20 SLI в кількості 7 шт. вартістю 295 грн. 60 коп., що належить ТОВ «Основа Інфо».
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_3 зберігаючи при собі викрадені тютюнові стіки марки для IQOS Heets, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядившись на власний розсуд, чим завдали потерпілому ТОВ «Основа Інфо» матеріального збитку на загальну суму 2074 грн. 49 коп.
Крім того, 04 лютого 2021 року приблизно о 06 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 , перебував за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 39, поруч з лабораторією «Діла», де у останнього виник злочинний умисел спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, пов'язаного з проникненням до приміщення, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, ОСОБА_3 підійшов до металопластикових вхідних дверей.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_3 за допомогою заздалегідь підготовленими відмичками, відчинив двері та таким чином проник до приміщення лабораторії «Діла», де таємно викрав сейф марки L.26K інвентарний номер №18899, вартістю 1560 грн. 00 коп., в якому перебували грошові кошти в розмірі 31155 грн. 80 коп., ноутбук марки «HP 250 G7 7DD31ES» інвентарний номер №18168, вартістю 9243 грн. 29 коп., що належить TOB «МЛ Діла».
Завершивши свої злочинні дії, ОСОБА_3 зберігаючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядившись на власний розсуд, чим завдали потерпілому ТОВ «МЛ Діла» матеріального збитку на загальну суму 41959 грн. 09 коп.
Будучи допитаним в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) визнав повністю, дав покази, підтвердив вищевикладені обставини їх скоєння, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначеного в обвинувальному акті. Наслідки вчинення злочинів розуміє. Пояснив, що вчинив всі вказані епізоди крадіжок вчинив шляхом проникнення до приміщень, що відмикам за допомогою відмичок. Перелік викраденого ним майна підтвердив та з його встановленою вартістю погодився. Цивільний позов представника ТОВ "МЛ Діла" визнав в повному обсязі. Зазначив, що викраденим майном розпорядився на власний розсуд та що він шкодує про вчинене.
Останній виразив готовність понести покарання за вчинені злочини у межах своєї вини.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінальних правопорушень просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення даних злочинів, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.
Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин, добровільності та істинності його позиції.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінальних правопорушень, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів та вирішення цивільного позову, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого. Суд, у відповідності до положень Кримінального Кодексу України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.185 КК України, а саме - таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчиненому повторно, за вище встановлених обставин.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 листопада 2018 року (справа № 205/5830/16-к), згідно якої відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів, визначено поняття «сховище», як завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.
При цьому, з урахуванням, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах відображеного у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 22 березня 2018 року у справі № 521/11693/16-к, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження, у порядку ст. 349 КПК України.
Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше судимий за майновий злочин, проте звільнений від відбування покарання у зв'язку з закінченням іспитового строку, перебуває в цивільному шлюбі, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює не офіційно кур'єром, має задовільний стан здоров'я, не є інвалідом І чи ІІ групи, спосіб життя, навність на розгляді в судах двох обвинувальних актів щодо нього за вчинення корисливих злочинів проти власності, позицію представника потерпілого ТОВ «МЛ «Діла», представника потерпілого ТОВ "Основа Інфо" та сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у цивілізованому суспільстві; ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень (злочинів), а саме: їх класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції частини третьої статті 185 КК України, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
При призначені покарання суд враховує позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, висловлену у Постанові від 29 листопада 2018 року (справа № 541/715/17, провадження № 51-7898км 18), системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що передбачені законом правила призначення покарання за сукупністю злочинів застосовуються у випадках самостійної кваліфікації вчиненого, як за різними статтями, так і за різними частинами однієї статті кримінального закону, якими передбачено відповідальність за окремі склади злочинів які мають самостійні санкції. За окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Також судом враховано п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, за окремими епізодами злочинної діяльності або за окремими пунктами статті (частини статті) КК, які не мають самостійної санкції, покарання не призначається.
Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Дане остаточне покарання (позбавлення волі), на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29 листопада 2007 р.).
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
При вирішенні цивільного позову ТОВ «МЛ «Діла» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків, суд виходить з наступного.
У судовому засіданні представник цивільного позивача пояснив суду, що матеріальна шкода складається із вартості викрадених матеріальних цінностей, на загальну суму 41959,09 грн.
В судовому засіданні цивільний відповідач/обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що заявлений позов визнає в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).
Так, частиною 1 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Частина 2 статті 1166 ЦК України встановлює, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
В той же час, згідно абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02 липня 2004 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», не підлягають розгляду в кримінальній справі позови про відшкодування шкоди, що не випливають із пред'явленого обвинувачення. При виникненні такої ситуації суд повинен роз'яснити потерпілому можливість вирішення спірних питань у порядку цивільного судочинства».
У даному випадку судом, справу, згідно ст. 337 КПК України, розглянуто у межах висунутого/пред'явленого обвинувачення та визнано доведеним, що цивільний відповідач викрав майно, що належить ТОВ «МЛ «Діла» на загальну суму 41959.09 грн.
Слід звернути увагу, що злочини проти власності є однією з найпоширеніших груп злочинних діянь, які посягають на одне з найцінніших соціальних благ - право власності.
Власність - це суспільні відносини, пов'язані з присвоєнням особою засобів і продуктів виробництва.
Право власності - це право особи на річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Право власності включає в себе право особи володіти, користуватися та розпоряджатися річчю чи майном, що належить цій особі.
Право власності захищається Конституцією України. В ст.41 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним.
Також право власності захищається Кримінальним кодексом України. Адже, відповідно до КК України, протиправне позбавлення особи права на власність карається законом. За вчинення злочину проти власності особа, яка його вчинила, притягується до кримінальної відповідальності.
Предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи. До такого майна слід віднести: рухомі та нерухомі речі, грошові кошти, цінні папери та ін., а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» Розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді.
Ч. 1 ст. 91 КПК України передбачено, що обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з цивільного відповідача/обвинуваченого на користь цивільного позивача/потерпілого суми матеріальних збитків у розмірі 41959,09 грн.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Питання процесуальних витрат у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців;
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відраховувати з дня набрання вироком законної сили.
Цивільний позов представника потерпілого ТОВ «МЛ «Діла» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «МЛ «Діла» в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди - 41959 (сорок одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення трасологічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-21/4821-ТР від 04.02.2021 року) в сумі 980 (дев'ятсот вісімдесят) грн. 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення трасологічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/111-21/9607-ТР від 05.03.2021 року) в сумі 1961 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят одна) грн. 40 коп.
Речові докази у кримінальному проваджені:
- CD - R диск, срібного кольору з надписом «Verbatim», ємністю 700 MB, 52 х, 80 min з відеозаписами з камер спостереження від 24.12.2020 року, що розміщенні в приміщенні ломбарду ПТ «Ломбард «Кредит Юніон» за адресою: м. Київ, бул. Чоколовський, 21, прим. 48 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- DVD - R диск, срібного кольору з надписом «HP», ємністю 4,7 GB, 120 min з відеозаписами з камер спостереження від 23.12.2020 року, що розміщенні в приміщенні павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- CD - R диск, помаранчевого кольору з надписом «Videx», ємністю 700 MB, 80 min з відеозаписами з камер спостереження від 01.01.2021 року, що розміщенні в приміщенні павільйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за адресою: АДРЕСА_3 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- DVD - R диск, срібного кольору з надписом «Verbatim», ємністю 4,7 GB, 16 х, 120 min з відеозаписами з камер спостереження від 22.01.2021 року, що розміщенні приміщенні кіоску з продажу тютюнових виробів, що за адресою: АДРЕСА_4 - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- експертний пакет №0015560, у якому перебуває врізний замок із ключем, яке було вилучено під час проведення огляду місця події 04.02.2021 року, з вхідних дверей в приміщенні лабораторії, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , та зберігається в камері схову Дніпровського УП ГУНП у м. Києва, та належить на праві власності ТОВ «МЛ Діла» - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою з дня отримання копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, представникам потерпілих та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Обвинуваченому роз'яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз'яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання.
Суддя