Номер провадження 2/754/13/21
Справа №754/17578/20
Іменем України
30 квітня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Гринчак О.І.
за участю:
секретаря судових засідань Чехун Ю.В.
позивача ОСОБА_1
третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом,
ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 . Відповідачка є колишньою дружиною позивача та відразу після розірвання шлюбу 22.10.2018 забрала усі свої речі і за власним бажанням покинула дану квартиру. У зв'язку з тривалою відсутністю відповідачки за місцем свого проживання та реєстрації остання втратила право користування житлом у квартирі АДРЕСА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, визначено здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні та призначено підготовче засідання на 09.02.2021.
Підготовче засідання 09.02.2021 відкладено на 05.04.2021 у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю залучення законного представника третьої особи-3.
30.03.2021 від ОСОБА_2 надійшло клопотання про приєднання документів про підтвердження опікунства над третьою особою-3.
09.02.2021 від третьої особи-2 та позивача надійшли відзиви, які за своєю суттю є письмовими поясненнями. ОСОБА_3 зазначає, що як третя особа визнає позовні вимоги в повному обсязі, підтверджує фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_5 дійсно не проживає з жовтня 2018 року в квартирі, за комунальні послуги не сплачує, до квартири не приходить та нею не цікавиться. Аналогічні відзиви подані третіми особами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
05.04.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 30.04.2021.
У судове засідання 30.04.2021 позивач та треті особи з'явились, просили позов задовольнити.
Відповідачка до суду не з'явилася, від неї не надійшло відзиву на позовну заяву чи інших письмових пояснень, а також повідомлення про іншу адресу, клопотання про відкладення судового розгляду також не заявлялося. Відповідачка повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу її зареєстрованого та фактичного місця проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
З огляду на вказані обставини та приписи процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачки, яка повідомлена належним чином та не повідомила суду причини своєї неявки.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як зазначає позивач, 26 липня 1986 року Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів йому, як члену кооперативу «Будматеріали -2», був виданий ордер № 057761 серія Ж, на сім'ю із чотирьох осіб, на житлове приміщення квартиру АДРЕСА_1 , житловою площею - 41,95 кв. м.
Шлюб між позивачем та ОСОБА_2 був розірваний 27.12.2001, але вони продовжили проживати разом в одній квартирі.
16 травня 2002 року за рішенням Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2-1713 за ОСОБА_2 визнано право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та встановлено порядок користування квартирою, а саме: виділено ОСОБА_1 в користування жилу кімнату площею 17.3 кв.м. та лоджію, що виходить з цієї кімнати; виділено в користування ОСОБА_2 жилу кімнату площею 12,2 кв.м., жилу кмнату 12.3 кв.м., а кухню, коридор, ванну кімнату та туалет залишено в загальному користуванні.
Відповідно до Свідоцтва на право власності від 16 травня 2003 року серії НОМЕР_1 , виданого на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації від 08.05.2003 №73-С, ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Право власності позивача на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, виданого 13.03.2020.
31 травня 2016 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і зареєстрував її місце проживання у квартирі АДРЕСА_1 на частині площі, що належить позивачу на праві приватної власності, що підтверджується довідкою виданою Житлово-будівельним кооперативом "Будматеріали-2" від 16.12.2020 № 07.
22 жовтня 2018 року за рішенням Деснянського районного суду м. Києва у цивільній справі № 754/5781/18 шлюб між позивачем та відповідачкою ОСОБА_5 був розірваний.
Позивач вказує, що відповідачка відразу після розірвання шлюбу 22.10.2018 забрала усі свої речі і за власним бажанням покинула дану квартиру; у жовтні 2018 року вона виїхала на інше місце проживання, забравши усі свої речі із квартири, за адресою: АДРЕСА_2 ; в його квартирі відсутні речі та майно відповідачки, вона не з"являється до даної квартири, не цікавиться нею та не сплачує комунальні послуги за зазначене житло.
Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Стаття 391 Цивільного кодексу України регламентує, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Усунення перешкод власник може вимагати навіть тоді, коли ці перешкоди не пов'язані з позбавленням його володінням майном.
Матеріалами справи підтверджується право власності позивача на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 .
Згідно із ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України та ст. 150 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.
Відповідно до статті 156 Житлового кодексу УРСР члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
За нормою ч.2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року, відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, № 4, №7 та № 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого і визнання права власності.
За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони у справі.
Згідно з вимогами ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Факт непроживання відповідачки у вказаній квартирі підтверджується актами про непроживання від 05.01.2019, 03.08.2019 та 03.01.2020, складеними комісією у складі: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та засвідченими головою ЖБК «Будматеріали-2» Кузів М.В., відповідно до яких в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано п"ять осіб:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - співвласник;
2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - співвласник, колишня дружина;
3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - донька;
4. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - онук;
5. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - колишня дружина співвласника (відповідачка у справі).
При цьому, ОСОБА_5 як колишня дружина зареєстрована, але у зазначеній квартирі не проживає, оскільки виїхала після розлучення та проживає за іншою адресою. У квартирі відсутнє будь-яке її майно, комунальні послуги не оплачує.
За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів наявність обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, отже позов підлягає задоволенню.
За приписами статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом задовольнити.
Визнати ОСОБА_5 такою, що втратила право користування жилим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа - ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа - ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 13 травня 2021 року.
Суддя О.І. Гринчак