ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4236/20
провадження № 2/753/3015/21
"13" травня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Бебі В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні суд поставив на обговорення питання про залишення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу без розгляду, оскільки позивач ОСОБА_1 15.03.2021 року та 13.05.2021 року повторно не з'явився у судові засідання, при цьому він був двічі повідомлений судом про дату і місце розгляду справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у його відсутність або у відсутність свого представника не звертався.
Вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Згідно п.3, ч.1, ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до ч.5, ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як зазначає ч.1; 3, ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника без поважних підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 4.03.2020 року (а.с.2). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 30.03.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд на 12.01.2021 року о 15-15 годин (а.с.10-11), про що були повідомлені сторони по справі, включаючи і позивача (а.с.12).
В судовому засіданні 12.01.2021 року було задоволено клопотання саме позивача про надання строку на примирення і судом було надано 2-хмісячний термін на примирення сторін (а.с.15-16). Після оголошення судом ухвали про зупинення провадження у справі на період примирення позивач поставив свій підпис у розписці про те, що він ознайомлений в датою розгляду справи, призначеної на 15.03.2021 року на 15-20 годин (а.с.17).
Однак 15.03.2021 року позивач до суду не з'явився, зареєструвавши в канцелярії суду за 3 години до початку судового засідання свою заяву, якою просив відкласти розгляд справи у зв'язку з його відрядженням (а.с.19). Вказані обставини були підставою для відкладення розгляду справи на 13.05.2021 року 9-20 годин (а.с.20). Позивач був повторно повідомлений про розгляд справи у аналогічний спосіб.
12.05.2021 року о 9-10 годин ОСОБА_1 також зареєстрував у канцелярії суду другу заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його тривалим відрядження на три місяці (а.с.21).
В судове засідання 13.04.2021 року ні позивач, ні його представник до суду не з'явились повторно.
Вказані клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням від 15.03.2021 року та від 13.05.2021 року суд розцінює як безпідставні та необгрунтовані, оскільки позивачем не надано доказів про його відрядження, а також доказів про перебування його в іншій місцевості 15.03.2021 року з метою виконання завдань відрядження. За таких обставин суд вважає, що позивач двічі 15.03.2021 року та 13.05.2021 року не з'явився до суду без поважних підстав і, маючи для цього час, послугами представника не скористався.
Згідно ч.10, ст.6 Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
За змістом ч.1, ст.210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.
Як наголошує ч.1, ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, оскільки позивач та/або його представник (представники) 15.03.2021 року та 13.05.2021 року повторно не з'явились до суду без поважних підстав, при цьому позивач був двічі повідомлений судом про розгляд справи належним чином за адресою його місця реєстрації вказаної в позові, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у його відсутність або відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи не звертався, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 60 днів, а справа в провадженні суду перебуває понад 14 місяців, тому суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.
Керуючись ст.44; 130; 131; 210; 223; 257; 259-260 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів після її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :