ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21853/20
провадження № 2/753/2104/21
"13" травня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Сердюковій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Анни Ахматової 22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послугз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, суд -
Позивач в особі ОСББ «Анни Ахматової 22» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а саме по внескам на управління будином, спорудами та прибудинокової території.Посилаючи на те, що відповідач ОСОБА_1 є співвласником/мешканцем квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов'язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, а саме - по затвердженим внескам на управління будином, спорудами та прибудинокової території, загальна сума заборгованості якої за період з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року, тобто за 3 місяці становить 213 грн. 75 коп. ОСОБА_1 є співвласником ј частини квартири загальною площею 45, 60 кв м АДРЕСА_1 , їй належить ј частка такої квартири, що відповідає площі 11,40 кв м (45, 60 кв м/4 = 11,40 кв м). Загальними зборами ОСББ «Анни Ахматової 22» затверджено розмір внесків на управління будином, спорудами та прибудинокової території, які встановлюються пропорційно до загальної площі часток власників у квартирі. З 01 травня 2019 року затвердено суму внесків для всіх співвласників ОСББ «Анни Ахматової 22» у розмірі 6, 25 грн. за 1 кв м Відповідно сума внеску для відповідача ОСОБА_1 визначається за такою формулою: 6, 25 грн. (тариф) х 11,40 кв м (частка власності відповідача ОСОБА_1 ) = 71 грн. 25 коп. х 3 місяці (період заборгованості) = 213 грн. 75 коп.
Окрім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 31 грн. 77 коп. - індексу інфляції та 2 грн. 63 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 248 грн. 15 коп.
В судовому засіданні представник позивача Дегтярьова О.П. , діюча на підставі ордера адвоката про надання правової допомоги від 20 вересня 2019 року, позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задовольнити, посилаючись на вимоги закону про належне виконання зобов'язань власників житла за сплату житлово-комунальних послуг.
Представник відповідача ОСОБА_3 , діючий на підставі довіреності від 13 травня 2021 року, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні за необгрунтованістю та недоведеністю, зважаючи на незаконність прийнятих рішень ОСББ «Анни Ахматової 22» щодо затверджених тарифів та відсутність у даного ОСББ повноважень на їх затвердження, необґрунтованість таких такрифів, а також нелигітимність прийнятих Загальними зборами всіх рішень ОСББ «Анни Ахматової 22», оформлених протоколом № 3 від 14.04.2019 року - 29.04.2019 року, нелегітимність створення такого ОСББ, й відповідно відсутність процесуального права пред'являти позовні вимоги до відповідача.
Також відповідачем надано відзив на позов від 30 квітьня 2021 року із проханням відповити уцілому у задоволенні позовних вимог ОСББ «Анни Ахматової 22» до ОСОБА_1
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розгляд справи відбувся у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Так, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч.1 ст. 279 ЦПК України)
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (ч.5 ст. 279 ЦПК України).
Вислухавши пояснення сторін, їх доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з ч.ч. 5,6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, с обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-прівовнй акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є співвласником/мешканцем квартири АДРЕСА_1 , отримує житлово-комунальні послуги, при цьому не виконує зобов'язання по їх оплаті, чим спричинив позивачу, який є балансоутримувачем даного будинку, матеріальні збитки у вигляді недоотримання у повному обсязі плати за житлово-комунальні послуги, а саме - по затвердженим внескам на управління будином, спорудами та прибудинокової території, загальна сума заборгованості якої за період з 01 жовтня 2019 року по 31 грудня 2019 року, тобто за 3 місяці становить 213 грн. 75 коп.
ОСОБА_1 є співвласником ј частини квартири загальною площею 45, 60 кв м АДРЕСА_1 , їй належить ј частини квартири, що відповідає площі 11,40 кв м (45, 60 ків м/4 = 11,40 кв м), й Загальними зборами ОСББ «Анни Ахматової 22» затверджено розмір внесків на управління будином, спорудами та прибудинокової території, які встановлюються пропорційно до загальної площі часток власників у квартирі. З 01 травня 2019 року затвердено суму внесків для всіх співвласників ОСББ «Анни Ахматової 22» у розмірі 6, 25 грн. за 1 кв м, відповідно сума внеску для відповідача ОСОБА_1 визначається за такою формулою: 6, 25 грн. (тариф) х 11,40 кв м (частка власності відповідача ОСОБА_1 ) = 71 грн. 25 коп. х 3 місяці (період заборгованості) = 213 грн. 75 коп. (а.с. 11, 12, 13, 14, 18-20, 21, 22-24)
Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.
У своїй діяльності ОСББ керується Законом України «Про об'днання співвласників багатоквартирного будинку», відповідно до якого позивач взяв на себе зобов'язання обслуговувати та проводити поточний ремонт житлового будинку та прибудинкової території, надавати інші послуги, а відповідач - своєчасно сплачувати зазначені послуги у строки та на умовах, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 17 вищезазначеного закону ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.
Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплати рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку (ч.8 ст.22 Закону України «Про об'днання співвласників багатоквартирного будинку»).
Власники несуть відповідальність, відповідно до ч.9 ст.22 вказаного Закону, за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.
За період проживання відповідача у вказаній квартирі позивачем, як обслуговуючою організацією, в указаний період щоденно надавались вказані житлово-комунальні послуги.
Відповідач щомісяця отримував від позивача рахунки на їх оплату із зазначенням суми, однак платежі не здійснювалися, що призвело до утворення заборгованості за вказаний тримісчний період.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Так, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін, і відмова споживача від укладення договору у такому разі суперечить вимогам ч.3 ст. ст. 627, 630 ЦК України, ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Разом із тим за змістом наведених норм закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користується ними, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, що й відповідає спірним правовідносинам.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 10 жовтня 2012 року у справі 6-110цс12.
Окрім того, позивачем ставиться вимога про стягнення 31 грн. 77 коп. - індексу інфляції та 2 грн. 63 коп. - трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а всього - 248 грн. 15 коп. (а.с. 11-14), яка підлягає задоволенню із таких правових підстав.
Так, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підставою виникнення зобов'язань є юридичний факт або юридична сукупність (фактичний склад), які породжують зобов'язання.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Власність, відповідно до ч.4 ст. 319 ЦК України, зобов'язує.
Відповідач з моменту набуття права власності на квартиру став носієм не тільки прав, але й обов'язків відносно власного майна і несе тягар його утримання, відповідно до ст.322 ЦК України, якою власник зобов'язується утримувати майно, що йому належить. Ч.4 ст.319 ЦК України передбачає, що власність зобов'язує. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Судом надана правова оцінка заперечень відповідача проти позову, та вважає, що останні не заслуговують на увагу, оскільки докази на спростування позовних вимог відповідно до принципуналежності доказів не надані, тому такі заперечення не можуть бути прийняті судом та покладені в основу рішення як такі, що спростовуються доказами, наданими позивачем по справі.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Інші доводи сторін, які наведені у позові та відзиві на позов, не впливають на висновку суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ("Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Окрім того, позивачем понесені витрати на правову допоромогу в сумі 1 000 грн. 00 коп., які також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Позивачем надано документи (плітажні квитанції) про понесені ним витрати у такій сумі (а.с. 16).
Так, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 137 ЦПК України).
Водночас, розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову.
За таких підстав, зважаючи на співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, розмір якого визначити в сумі 1 000 грн. 00 коп.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч.2 ст. 137 ЦПК України).
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 64, 66-68, 162 ЖК України, ст.ст. 526, 610, 625, 627, 630 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об'днання співвласників багатоквартирного будинку», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 137, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ахматової 22» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послугз урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1 , на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ахматової 22», код ЄДПРОУ - 42025483, 248 грн. 15 коп. - заборгованості по внескам на управління будином, спорудами та прибудинокової території,із урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, 2 102 грн. 00 коп. - судового збору, 1 000 грн. 00 коп. - понесених витрат на правову допомогу, а всього - 3 350 (три тисячі стриста п'ятдесят) грн. 15 (п'ятнадцять) коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.