ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/22230/20
провадження № 1-кп/753/900/21
"22" квітня 2021 р. м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника служби у справах дітей ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
особи, стосовно якої
передбачається застосування
примусових заходів виховного
характеру ОСОБА_6 ,
законного представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві "Про застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № 12020100020000757 від 05.02.2020 р.,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, 13.11.2019 приблизно о 18-20 год., разом з неповнолітньою особою (матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження та обвинувальний акт стосовно якої скеровано до суду; надалі - неповнолітня особа), перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. П. Григоренка, неподалік зупинки громадського транспорту «вул. Олени Пчілки» помітили потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у руках якого знаходився мобільний телефон марки Нuawei GT3 (NMO-L31) у чохлі чорного кольору, та в цей час у них виник злочинний корисливий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи вказаний умисел, приховавши свої обличчя, діючи протиправно з метою обернення чужого майна на свою користь, усвідомлюючи, що вказаний мобільний телефон належить потерпілому, та розуміючи, що власник майна спостерігає за його діями, в той час, як неповнолітня особа підійшла до потерпілого ОСОБА_8 та вирвала з його рук мобільний телефон марки Нuawei GT3 (NMO-L31), ІМEI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 вартістю 2 037 грн. 50 коп., всередині якого знаходились сім-карта мобільного оператора «Київстар» з абонентським номером: НОМЕР_3 , що матеріальної цінності для потерпілого не становить, у пластиковому чохлі чорного кольору, що матеріальної цінності для потерпілого не становить, ОСОБА_6 спостерігав навкруги за оточуючою обстановкою.
Після цього ОСОБА_6 спільно з неповнолітньою особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення втекли, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_8 матеріального збитку на суму 2 037 грн. 50 коп.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, проте не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, а тому до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, а саме: обмежити перебування ОСОБА_6 поза домівкою щоденно з 22 год. 00 хв. вечора по 06 год. 00 хв. ранку наступної доби строком на 1 рік.
Жоден із учасників судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання слідчого та застосування до ОСОБА_6 зазначених примусових заходів виховного характеру.
Розглядаючи можливість задоволення вказаного клопотання, суд виходить із положень ч. 2 ст. 97, ст. 105 КК України, ст.ст. 498, 500, 501 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування заходів виховного характеру».
Так, у відповідності до ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 501 КПК України - під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння; чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.
Обставини вчинення ОСОБА_6 суспільно - небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду на підставі дослідження матеріалів справи та з урахуванням позиції ОСОБА_6 , який повністю визнав всі обставини, які викладені в клопотанні слідчого.
Таким чином, суд вважає встановленим, що ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України при обставинах, які викладені вище.
Також судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не досяг віку кримінальної відповідальності, а відтак, за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, до нього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.
В ході судового розгляду справи встановлено, що неповнолітній ОСОБА_6 вчинив вищевказане суспільно небезпечне діяння вперше. На обліках у лікарів психіатра та лікаря нарколога не перебуває, на профілактичному обліку сектору ювенальної превенції управління поліції на території місця проживання та служби у справах дітей не перебуває, навчається, за місцем навчання та проживання характеризується задовільно, а тому з урахуванням наведеного суд вважає за доцільне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_6 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, а саме: обмежити перебування ОСОБА_6 поза домівкою щоденно з 22 год. 00 хв. вечора по 06 год. 00 хв. ранку наступної доби строком на 1 рік.
Аналіз наведених обставин та положень закону з урахуванням позицій учасників судового провадження дозволяє суду зробити висновок про те, що клопотання слідчого про застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 примусових заходів виховного характеру є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 97 КК України, ст.ст. 498, 500, 501 КПК України, суд -
Клопотання слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві "Про застосування до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні № № 12020100020000757 від 05.02.2020 р. - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, а саме: обмежити перебування ОСОБА_6 поза домівкою щоденно з 22 год. 00 хв. вечора по 06 год. 00 хв. ранку наступної доби строком на 1 рік.
Процесуальні витрати в сумі 314 грн. 02 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може
бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1