Справа №702/16/21
Провадження №2/702/88/21
13.05.2021 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Жежер Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,
представника позивача та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
позивач ОСОБА_3 , представник відповідача-не з'явилися,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа ТОВ «Жильнельфа Вельє» про витребування майна, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, припинення права оренди,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про витребування майна, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, припинення права оренди.
Підставою своїх вимог вважає, те що він є власником земельної ділянки кадастровий номер: 7123486800:02:001:0360 площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району.
17.07.2012 ним укладено договір оренди земельної ділянки з СФГ «Нова Україна», який 12.03.2014 зареєстровано в ДРРП строком на 5 років до 12.03.2019. Після закінчення договору оренди він не бажав продовжувати орендні відносини щодо свого майна з СФГ «Нова Україна», у зв'язку з чим 20.02.2019 повідомив СФГ «Нова Україна» про відсутність наміру продовжувати договір оренди від 17.07.2012 на новий строк.
Користуючись правами передбаченими Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» позивач уклав договір оренди земельної ділянки з товариством з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє», даний договір подано для державної реєстрації права оренди, але 24.04.2019 ТОВ «Жильнельфа Вельє» отримало рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 46639288, на підставі ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у зв'язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
19.04.2019 проведена реєстрація змін до іншого речового права (права оренди), строк дії права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7123486800:02:001:0360, продовжено на 15 років до 11.03.2034, додатковою угодою б/н від 28.11.2018 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2012 між СФГ «Нова Україна», ідентифікаційний номер рішення 44738995 від 20.12.2018. Додаткову угоду з СФГ «Нова Україна» позивач не підписував та нікого у передбаченому законом порядку не уповноважував на підписання додаткової угоди.
Тому вважає право на мирне володіння своїм майном (право власності) порушеним.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22.05.2020 по справі № 702/1010/19 та постановою Черкаського апеляційного суду від 06.10.2020 встановлено, що згідно висновку експерта Черкаського відділення КНДІСЕ України за результатами проведення судово- почеркознавчої експертизи від 20.03.2020 року за № 203,207/20-23 в обох примірниках додаткової угоди б/н 18.11.2018 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2012, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123486800:02:001:0360, площею 2,879 га, розташованої в адміністративних межах Теолинської сільської ради, виконані не позивачем ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням його підпису.
22.05.2020 Монастирищенський районний суд Черкаської області прийняв рішення мотивоване тим що, не укладаючи та не підписуючи додаткову угоду б/н від 28.11.2018 до договору оренди земельної ділянки б/н від 17.07.2012 з СФГ «Нова Україна», позивач не висловлював та не виражав у будь-який спосіб своє волевиявлення на зміну строку дії договору, не вчиняв жодних дій, спрямованих на погодження та/або схвалення умов, викладених у додатковій угоді, а отже його волевиявлення на зміну умов договору, зокрема і в частині встановлення терміну дії договору до 11.03.2034 було відсутнє і визначення наведеного строку дії договору у додатковій угоді не відповідає його внутрішньому волевиявленню. Наявність оспорюваного правочину порушує законні права позивача на володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, як приватною власністю, а тому його порушені права підлягають судовому захисту.
Отже рішенням Монастирищенського районного суду та постановою Черкаського апеляційного суду від 06.10.2020 у справі № 702/1010/19, визнано факт того що він не підписував додаткову угоду якою продовжено строк договору оренди також позивач не виражав у будь-який спосіб своє волевиявлення на зміну строку дії договору.
Позивач вважає, що продовження строку оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди, яка не була укладена порушує його права та законні інтереси на використання та розпорядження власністю - земельною ділянкою кадастровий номер 123486800:02:001:0360 площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району, оскільки він позбавлений можливості використовувати свою земельну ділянку або розпорядитися земельною ділянкою (передати її в оренду або емфітевзис).
Оскільки державна реєстрація змін до іншого речового права (права оренди) відбулася на підставі додаткової угоди, серія та номер: б/н, від 28.11.2018, яку не було укладено, то дана реєстрація порушує право власності на користування та розпорядження власною земельною ділянкою.
Право оренди у відповідача виникло на підставі договору оренди серія та номер б/н від 17.07.2012 укладеного між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна» строком на 5 років, термін дії даного договору сплив 12.03.2019, а отже і право оренди припинено у зв'язку з закінченням строку дії договору.
Просить зобов'язати СФГ «Нова Україна» повернути земельну ділянку кадастровий номер 7123486800:02:001:0360, площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району власнику ОСОБА_3 , скасувати державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди) дата і час проведення реєстрації 22.12.2018 о 09:15:33, на підставі рішення ОСОБА_4 , виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, Черкаської області, ідентифікаційний номер рішення 44738995 від 20.12.2018, припинити інше речове право (право оренди), номер запису про інше речове право: 4939885, дата і час державної реєстрації 11.03.2014 о 17:03:38, підстава виникнення права оренди, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер: 7123486800:02:001:0360 площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району від 17.07.2012 укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна», строк дії на 5 років до 12.03.2019.
Ухвалою суду від 12.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 16.03.2021 позовну заяву залишено без руху, з підстав передбачених ч. 6 ст. 177 ЦПК України.
Ухвалою суду від 12.04.2021 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 13.05.2021 відмовлено відповідачу у призначенні судово-почеркознавчої експертизи у справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не подавав.
В судовому засіданні представник позивача та третьої особи ТОВ «Жильнельфа Вельє» Романов О.О. та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
В судове засідання представник відповідач СФГ «Нова Україна» не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. На адресу суду подав заяву відповідно до якої проти позову заперечують повністю. Просить справу розглядати без їхньої участі.
05.05.2021 подав на адресу суду клопотання про визнання висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 203,207/20-23 від 20.03.2020 недопустимим та недостовірним доказом у справі. Обґрунтовує клопотання тим, що порушено порядок відібрання експериментальних та надання вільних зразків підпису, не враховано при призначенні експертизи вплив збиваючих факторів (неідентифікаційні завдання).
Перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також укладеним між сторонами договором оренди землі.
Судом встановлено, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка з кадастровим номером 7123486800:02:001:0360 площею 2,8971 га на праві власності належить ОСОБА_3 . Підстава виникнення права власності Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: ЧР 0319928, виданий 04.07.2001 Теолинською сільською Радою народних депутатів Монастирищенського району Черкаської області (а.с.88).
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.
Між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна» в особі Сивуна С.О. 17.07.2012 було укладено договір оренди землі площею 2,897 га, строком на 5 років (а.с.90-93).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12.03.2014 індексний номер 18850608, земельна ділянка з кадастровим номером 7123486800:02:001:0360 площею 2,897 га, передана в оренду селянському (фермерському) господарству «Нова Україна» на підставі договору оренди землі від 17.07.2012, строк дії 5 років (а.с.94, 95).
Позивач 20.02.2019 повідомив відповідача СФГ «Нова Україна» про відсутність наміру продовжувати договір оренди від 17.07.2012 на новий строк, у зв'язку з чим просив повернути дану земельну ділянку після спливу строку оренди і збирання урожаю 2018 року, що підтверджується листом - повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди від 13.02.2019 (а.с.96, 97).
12.03.2019 ОСОБА_3 уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим № 7123486800:02:001:0360 строком на 10 років з ТОВ «Жильнельфа Вельє» відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.03.2019 (а.с.100-104).
Згідно рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 46639288 від 24.04.2019 у державній реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим № 7123486800:02:001:0360, ТОВ "Жильнельфа Вельє" відмовлено у зв'язку з наявністю суперечності між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: до Державного реєстру прав внесено запис про інше речове право - право оренди земельної ділянки за № 4939885 ( а.с. 105).
За даними інформаційної довідки з ДРРП строк дії права opeнди земельної ділянки з кадастровим номером 7123486800:02:001:0360 площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району додатковою угодою б/н від 28.11.2018 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2012 змінено з 5 років на строк дії до 11.03.2034 ( а.с. 98).
Згідно додаткової угоди від 28.11.2018 до договору № б/н від 17.07.2012, реєстраційний номер іншого речового права 4939885 від 11.03.2014 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем СФГ «Нова Україна» в особі Сивуна С.О. укладено додаткову угоду якою було змінено пункти 2, 5, 8, 9 Договору та термін дії договору до 11.03.2034 (а.с.132).
Позивач обґрунтовуючи вимоги позовної заяви посилається на преюдиційність рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22.05.2020 та вважає, що відсутність волевиявлення позивача на зміну строку дії договору як істотної умови договору встановлено рішенням суду та дана обставина не підлягає доведенню. Однак, з такими висновками позивача суд не може погодитись, виходячи з наступного.
Відповідно до рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22.05.2020 визнано недійсною додаткову угоду б/н від 28.11.2018 до договору оренди земельної ділянки № 7123486800:02:001:0360, площею 2,8971 га розташованої на території Теолинської сільської ради Монастирищенського району Черкаської області № б/н від 17.07.2012 укладену між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна», яка є підставою для продовження права оренди вище вказаної земельної ділянки.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06.10.2020 рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22.05.2020 скасовано та встановлено, що районний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо визнання недійсною додаткової угоди від 28.11.2018 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2012, оскільки така угода фактично не була укладена, а тому не може визнаватись недійсною (а.с.112-121).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 22.05.2020 скасоване постановою Черкаського апеляційного суду від 06.10.2020, а отже рішення суду у цивільній справі не набрало законної сили, а обставини встановлені рішенням суду, на які посилається позивач, підлягають доказуванню на загальних підставах.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині витребування належної позивачу земельної ділянки позивач посилається на відсутність волевиявлення позивача щодо укладання додаткової угоди до договору оренди землі, яка перебуває у його власності та не підписання позивачем додаткової угоди до договору.
За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).
Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб'єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб'єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов'язки.
Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Тобто, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов'язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов'язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Зазначеним вимогам закону додаткова угода від 28.11.2018 до договору № б/н від 17.07.2012 укладена між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна» не відповідає.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 203,207/20-23 від 20.03.2020 підпис від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» кожного примірнику додаткової угоди від 28.11.2018 до договору № б/н від 17.07.2012, кожен виконаний рукописно пишучим приладом без будь-якої попередньої технічної підготовки і технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_3 в графі «Орендодавець» в обох примірниках додаткової угоди б/н 18.11.2018 до договору оренди земельної ділянки від 17.07.2012, щодо земельної ділянки кадастровий номер 7123486800:02:001:0360, площею 2,879 га, розташованої в адміністративних межах Теолинської сільської ради, виконані не позивачем ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням його підпису (а.с. 123-131).
Суд приймає висновок експерта Черкаського відділення КНДІСЕ України за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 20.03.2020 № 203,207/20-23 як належний доказ у справі, не ставить його під сумнів, оскільки він отриманий передбаченим законом способом, не суперечить іншим матеріалам справи, виконаний у відповідності до вимог діючого законодавства, повноважними на це особами.
Сторонами не надано суду достатніх та допустимих доказів, які б давали суду підстави сумніватися в належності та достовірності вказаного вище висновку експерта, а доводи відповідача, викладені у клопотанні про визнання доказу недопустимим та недостовірним суд відхиляє на підставі наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Згідно п.п. 2 п. 2.1 розділу ІІ права, обов'язки та відповідальність експерта, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень»(далі-Інструкція) експерт має право відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи.
Крім цього, відповідно до п. 4.4 розділу IV. Організація проведення експертиз (досліджень) та оформлення їх результатів якщо отримані матеріали оформлені з порушеннями, які виключають можливість організації проведення експертизи, керівник експертної установи терміново у письмовій формі повідомляє про це орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).
Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не вживає належних заходів для усунення цих перешкод, керівник експертної установи по закінченні тридцяти календарних днів з дня направлення повідомлення повертає йому (їй) матеріали.
Відповідачем не надано доказів необґрунтованості висновку експерта, або доказів, що він суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом таких обставин не встановлено.
Таким чином, судом встановлено, що підпис на додатковій угоді б/н від 28.11.2018 вчинено не ОСОБА_3 , а іншою особою з наслідуванням його підпису, а отже даний правочин не відповідає волевиявленню орендодавця, як сторони правочину та є неукладеним.
Частиною 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно договору оренди землі від 17.07.2012 між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем СФГ «Нова Україна» було укладено договір оренди землі площею 2,897 га, строком на 5 років (а.с.90-93).
Відповідно до відомостей з ДРРП внесено зміни до даного договору в частині продовження строку дії договору та зміни розміру орендної плати на підставі додаткової угоди від 28.11.2018 (а.с. 98, 99).
Для зміни умов договору від 17.07.2012 укладеного між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна», а саме продовження строку дії договору та зміни розміру орендної плати, необхідною умовою є досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору, та підписання договору його сторонами.
Судом встановлено відсутність волевиявлення позивача при підписанні даного правочину, а відтак і відсутність згоди щодо всіх істотних умов додаткової угоди від 28.11.2018.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц.
Продовження строку оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди, яка не була укладена порушує права та законні інтереси позивача ОСОБА_3 на використання та розпорядження власністю - земельною ділянкою кадастровий номер 123486800:02:001:0360 площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району, оскільки позивач позбавлений можливості використовувати свою земельну ділянку або розпорядитися земельною ділянкою (передати її в оренду або емфітевзис).
Враховуючи підстави позову, наведені позивачем у позовній заяві щодо повернення йому земельної ділянки, вважаючи, що ця ділянка знаходиться у фактичному користуванні відповідача без установлених законом підстав, зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку.
Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.
Стаття 391 Цивільного кодексу України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Частина 2 статті 152 Земельного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання негаторного позову.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.
Ефективний спосіб захисту прав позивача у подібних правовідносинах означений в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц, так даною постановою визначено, що відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є чинними. Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту про усунення перешкод у користуванні належним майном позивача, шляхом витребування земельної ділянки, з підстав неукладеності спірного правочину є належним способом захисту порушених прав позивача та підлягає відновленню шляхом задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача СФГ «Нова Україна» повернути земельну ділянку власнику ОСОБА_3 .
Стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказує, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стаття 3 вище зазначеного Закону визначає засади державної реєстрації прав, серед яких гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.
Стаття 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає речові права та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, серед яких право оренди (суборенди) земельної ділянки, у разі зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, строку дії такого речового права, проводиться державна реєстрація таких змін.
Стаття 27 вище зазначеного Закону визначає підстави для здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, зокрема і право оренди, це укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, його дублікат.
Частина 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.
У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Положення статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наводить перелік підстав для державної реєстрації права власності та інших речових прав, серед яких є судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Оскільки державна реєстрація змін до іншого речового права (права оренди), на підставі додаткової угоди, серія та номер: б/н, від 28.11.018 року, яку не було укладено, порушує право власності позивача ОСОБА_3 на користування та розпорядження власною земельною ділянкою, а право оренди відповідача СФГ «Нова Україна» виникло на підставі договору оренди серія та номер б/н від 17.07.2012 укладеного між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна», зареєстрованого 12.03.2014 строком на 5 років, термін дії даного договору сплив 12.03.2019. Отже і право оренди припинено у зв'язку з закінченням строку дії договору.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації змін до іншого речового права (права оренди) та припинення права оренди є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції від 06.01.2021, ОСОБА_3 при зверненні до суду сплачено 2724,00 грн, оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2724,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до селянського (фермерського) господарства «Нова Україна», третя особа ТОВ «Жильнельфа Вельє» про витребування майна, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди, припинення права оренди задовольнити повністю.
Зобов'язати СФГ «Нова Україна» код ЄДРПОУ 32033545, повернути земельну ділянку кадастровий номер 7123486800:02:001:0360, площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району власнику ОСОБА_3 .
Скасувати державну реєстрацію змін до іншого речового права (права оренди) дата і час проведення реєстрації 22.12.2018 о 09:15:33, на підставі рішення ОСОБА_4 , Виконавчий комітет Монастирищенської міської ради, Черкаської області, ідентифікаційний номер рішення 44738995 від 20.12.2018.
Припинити інше речове права (право оренди), номер запису про інше речове право: 4939885, дата і час державної реєстрації 11.03.2014 о 17:03:38, підстава виникнення права оренди, договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 7123486800:02:001:0360, площею 2,897 га, яка розташована в адміністративних межах Теолинської сільської ради Монастирищенського району від 17.07.2012 укладений між ОСОБА_3 та СФГ «Нова Україна», строк дії на 5 років до 12.03.2019.
Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «Нова Україна» на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: с.Теолин Уманського (Монастирищенського) району Черкаської області, 19141.
Відповідач: селянське (фермерське) господарство «Нова Україна», код ЄДРПОУ 32033545, місцезнаходження: вул. Набережна 58, с. Теолин, Монастирищенського району Черкаської області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Жильнельфа Вельє», код ЄДРПОУ 36570071, місце знаходження вул. Перемоги, с. Конельська Попівка Жашківського району Черкаської області.
Суддя Ю.М.Жежер