Справа №701/387/21
Провадження №2/701/218/21
13 травня 2021 рокуМаньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді -Калієвського І. Д.
за участю секретаря -Байдужої Г. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області у віці 52 років помер позивача батько ОСОБА_2 . Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 12.10.2020 року №366, підтверджує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 у власному будинку. Також дана довідка підтверджує, що на день смерті зі спадкодавцем була зареєстрована і постійно проживала дружина - ОСОБА_3 , більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні і неповнолітні. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався виконкомом Нестерівської сільської ради. Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_3 , 1936 року народження, дочка ОСОБА_1 , 1964 року народження, та син ОСОБА_4 , 1972 року народження.
Після смерті позивача батька ОСОБА_2 у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №101 за 1997 рік. 24.10.2011 року Маньківською державною нотаріальною конторою на позивача ім'я видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. Даним Свідоцтвом державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., посвідчено, що на підставі ст. 529 Цивільного кодексу України, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1945 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є зокрема дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовився син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в 2/3 (двох третіх) частках. Іншим спадкоємцем вказана дружина - ОСОБА_3 - в 1/3 (одній третій) частці. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «Нестерівка» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області, розміром 2,65 умовних кадастрових гектара. Вказане свідоцтво про право на спадщину видано у спадковій справі №101 за 1997 рік, зареєстровано в реєстрі за №2192. Також, 24.10.2011 року Маньківською державною нотаріальною конторою на її ім'я видано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №101 за 1997 рік, зареєстроване в реєстрі за №2194. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Нестерівка» ТОВ «Нестерівка» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області. Частки спадкоємців вказано аналогічні - 2/3 частки належить позивачу, 1/3 частка належить ОСОБА_3 .
Таким чином, при оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 нотаріусом перевірено та підтверджено, що його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився від прийняття спадщини на її користь, і вона є спадкоємицею його майна у 2/3 частках, дружина спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємицею 1/3 частки майна спадкодавця.
Разом з тим, після смерті батька залишилось інше спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 . Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.08.2020 року №308, підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_2 і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,57 га., підстава - по господарська книга №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , сторінка 2. На позивача замовлення КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризації та виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 . Довідка Маньківського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 21.09.2020 року №296, видана ОСОБА_1 , інформує, що станом на 01.01.2013 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , зареєстровано у Маньківському відділку Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 - 2/3 частки згідно свідоцтва про право на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Маньківської районної державної адміністрації б/н 10.10.1997 року та за ОСОБА_3 - 1/3 частки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори 03.03.1998 року за реєстром №1-1201. Тобто, цим також підтверджується належність майна спадкодавцеві, позивача батькові ОСОБА_2 .
Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивачки немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно.
14.08.2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2 мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, як те вимагається п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595. Разом з тим, нотаріусом повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.04.1997 року про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №101 за 1997 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_2 були відсутні. Оскільки заявником не було пред'явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2 , - відмовити. Оскільки позивач прийняла спадщину після смерті її батька, до неї як до правонаступника - спадкоємця перейшли всі права та обов'язки батька як забудовника по праву спадкування. Позивач проживає постійно у вказаному будинку АДРЕСА_1 з березня 1999 року. Протягом цього часу з метою збереження спадкового майна та поліпшення його стану, нею за участі членів сім'ї було здійснено перебудови та прибудови. Разом з тим, переоформлення майна у спадщину не було зроблено. Разом з тим, інша співвласниця 1/3 частини цього майна - ОСОБА_3 дружина покійного батька, яка успадкувала цю частку, продала її позивачу, про що надала її письмову розписку та передала позивачу усі наявні оригінали документів на майно, та після цього продовжувала проживати в даному будинку, вона в цьому не заперечувала. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області. На час смерті вона проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .
Довідка Маньківської селищної ради Черкаської області від 02.04.2021 року №02-14/1503, підтверджує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Також дана довідка підтверджує, що на день смерті зі спадкодавцем була зареєстрована, але не проживала ОСОБА_1 , і більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні і неповнолітні. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради.
Разом з тим, позивачу відомо, що спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_3 був її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Таким чином, за наявною інформацією, після смерті ОСОБА_3 залишився спадкоємцем її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Разом з тим, після смерті ОСОБА_6 його спадкоємицею залишилась дружина - ОСОБА_7 . Позивач звернулась до ОСОБА_7 з приводу оформлення прав власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 . На що ОСОБА_7 повідомила позивачу, що ніяких претензій щодо прав на вказане майно вона не має, їй відомо про викладені обставини того, що її покійна свекруха ОСОБА_3 продала свою частину будинку за життя позивачу, і як спадкоємиця сина покійної, вона не претендує на вказане майно та не заперечує проти оформлення нею прав власності на дане майно. Про все викладене ОСОБА_7 надала письмову заяву та надала свої наявні підтверджуючі документи.
Таким чином, за сукупності вищевикладеної інформації, вбачається, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , є лише ОСОБА_1 .
При цьому, як виявилось, за наявними обставинами, хоча житловий будинок з надвірними будівлями є належним частково спадкодавцеві, а частково ОСОБА_3 , у якої вона придбала попередньо її частку майна, з часом будинок перебудовано та прибудовано, будівництво підлягає здачі в експлуатацію відповідно до законодавства, тобто формально вважається незавершеним будівництвом. Так, довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.08.2020 року №308, підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_2 і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,57 га., підстава - по господарська книга №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , сторінка 2. Тобто, користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 був покійний батько позивача - ОСОБА_2 , і на даній земельній ділянці розташований будинок з надвірними будівлями та спорудами, які також йому належали. У зв'язку з тим, що власне житловий будинок руйнувався, за життя батько розпочав та проводив його перебудову, позивач йому в цьому допомагала, і завершила ці роботи вже у 2019 році, коли батько вже був покійним. Ці роботи проводились нею з метою збереження майна від руйнування, що повністю узгоджується як з приписами ст. 322 ЦК України в частині зобов'язання утримання майна (тягар утримання майна), так і з приписами ст. 1285 ЦК України в частині управління спадщиною з метою її збереження. Однак, при цьому фактично виявилось, що формально - титульним забудовником вважається покійний батько. Разом з тим, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем, до неї перейшли усі права на забудову земельної ділянки по праву спадкування. 03.11.2020 року за №154/18-06 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку встановлено, що будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 здійснено у період з 1960 по 2019 роки на земельній ділянці площею 0,57 га., та рахується за покійним ОСОБА_2 . Забудова земельної ділянки передбачена генеральним планом с. Нестерівка та знаходиться в зоні житлової забудови. Інформація щодо отримання будівельного паспорта та права на виконання будівельних робіт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 відсутня. Згідно даного висновку зазначено, що житловий будинок збудований у 1960 році, згідно даних технічного паспорта веранда, прибудова до житлового будинку, прибудова до літньої кухні, сарай, гараж збудовані у період з 2005 по 2019 роки та підлягають введенню в експлуатацію через органи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що узгоджується вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом з тим, оскільки у цілому забудова земельної ділянки не порушує права інших осіб та використовувати сусідні земельні ділянки за цільовим призначенням, а тому відділ містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації дійшов до висновку, що можливе визнання та оформлення права власності на житловий будинок та господарські будівлі та спорудами по АДРЕСА_1 за умови дотримання вимог положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2020 підтверджує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. Разом з тим, за усіма ознаками, спадкове майно є нерухомим майном, проте за сукупністю забудова садиби за формальним визначенням є незавершеним будівництвом і підлягає здачі в експлуатацію і лише після цього можливе проведення державної реєстрації речових прав власності на майно, що і змусило позивача звернутися до суду з даним позовом.
Позивач до суду не з'явилися, але в своїй позовній заяві просила справу розглядати в її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі.
Представник відповідача Маньківської селищної ради Черкаської області, в судове засідання не з'явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області у віці 52 років помер позивача батько ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 28.03.1997 року зроблено відповідний актовий запис №9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 28.03.1997 року виконкомом Нестерівської сільської ради народних депутатів Маньківського району Черкаської області. (а.с.17).
Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 12.10.2020 року №366, підтверджує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований і постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 у власному будинку. Також дана довідка підтверджує, що на день смерті зі спадкодавцем була зареєстрована і постійно проживала дружина - ОСОБА_3 , більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні і неповнолітні. Заповіт від імені ОСОБА_2 не посвідчувався виконкомом Нестерівської сільської ради. Спадкоємцями за законом померлого ОСОБА_2 є дружина ОСОБА_3 , 1936 року народження, дочка ОСОБА_1 , 1964 року народження, та син ОСОБА_4 , 1972 року народження. (а.с.18).
Після смерті ОСОБА_2 у Маньківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу №101 за 1997 рік. 24.10.2011 року Маньківською державною нотаріальною конторою на позивача ім'я видано Свідоцтво про право на спадщину за законом. Даним Свідоцтвом державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., посвідчено, що на підставі ст. 529 Цивільного кодексу України, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , 1945 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є, зокрема дочка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі з урахуванням частки у спадщині, від якої відмовився син померлого - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - в 2/3 (двох третіх) частках. Іншим спадкоємцем вказана дружина - ОСОБА_3 - в 1/3 (одній третій) частці.Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства «Нестерівка» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області, розміром 2,65 умовних кадастрових гектара. Вказане свідоцтво про право на спадщину видано у спадковій справі №101 за 1997 рік, зареєстровано в реєстрі за №2192. (а.с.19,20).
24.10.2011 року Маньківською державною нотаріальною конторою на ім'я позивачавидано Свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №101 за 1997 рік, зареєстроване в реєстрі за №2194. Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з права власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства «Нестерівка» ТОВ «Нестерівка» с. Нестерівка Маньківського району Черкаської області. Частки спадкоємців вказано аналогічні - 2/3 частки належить позивачу, 1/3 частка належить ОСОБА_3 . (а.с.21,22,23,24).
Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_2 нотаріусом перевірено та підтверджено, що його син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився від прийняття спадщини на її користь, і вона є спадкоємицею його майна у 2/3 частках, дружина спадкодавця ОСОБА_3 є спадкоємицею 1/3 частки майна спадкодавця (а.с.25).
Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.08.2020 року №308, підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_2 і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,57 га., підстава - по господарська книга №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , сторінка 2. (а.с.26).
На позивача замовлення КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» проведено технічну інвентаризації та виготовлено технічний паспорт на будинок садибного типу по АДРЕСА_1 .(а.с.29-34).
Довідка Маньківського виробничого відділку КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» від 21.09.2020 року №296, видана ОСОБА_1 , інформує, що станом на 01.01.2013 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 , зареєстровано у Маньківському відділку Черкаського обласного об'єднаного бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_2 - 2/3 частки згідно свідоцтва про право на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Маньківської районної державної адміністрації б/н 10.10.1997 року та за ОСОБА_3 - 1/3 частки згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Уманської міської нотаріальної контори 03.03.1998 року за реєстром №1-1201. (а.с.35).
14.08.2020 року державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с.36,37).
Відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2 мотивована тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, як те вимагається п. 4.15 гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за №295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595. Разом з тим, нотаріусом повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.04.1997 року про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №101 за 1997 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_2 були відсутні. Також нотаріусом повідомлено, що згідно пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. Оскільки заявником не було пред'явлено правовстановлюючий документ на житловий будинок, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 2/3 частини житлового будинку після смерті батька ОСОБА_2 , - відмовити.
Позивача прізвище " ОСОБА_1 " змінено на " ОСОБА_1 " після укладення шлюбу. (а.с.15).
Позивач прийняла спадщину після смерті її батька, до неї як до правонаступника - спадкоємця перейшли всі права та обов'язки батька як забудовника по праву спадкування.
Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що вона проживає постійно у вказаному будинку АДРЕСА_1 з березня 1999 року. Протягом цього часу з метою збереження спадкового майна та поліпшення його стану, нею за участі членів сім'ї було здійснено перебудови та прибудови. Разом з тим, переоформлення майна у спадщину не було зроблено. Інша співвласниця 1/3 частини цього майна - ОСОБА_3 дружина покійного батька, яка успадкувала цю частку, продала її позивачу, про що надала її письмову розписку (а.с.38) та передала позивачу усі наявні оригінали документів на майно, та після цього продовжувала проживати в даному будинку, вона в цьому не заперечувала.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла в селі Нестерівка Маньківського району Черкаської області. На час смерті вона проживала та була зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 .
Довідка Маньківської селищної ради Черкаської області від 02.04.2021 року №02-14/1503, підтверджує, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . На день смерті була зареєстрована і проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Також дана довідка підтверджує, що на день смерті зі спадкодавцем була зареєстрована, але не проживала ОСОБА_1 , і більше ніхто не був зареєстрований і не проживав, в тому числі малолітні і неповнолітні. Заповіт від імені ОСОБА_3 не посвідчувався виконавчим комітетом Нестерівської сільської ради (а.с.41).
Згідно копії актового запису про смерть ОСОБА_3 , вбачається, що остання померла ІНФОРМАЦІЯ_4. в с.Нестерівка Маньківського району Черкаської області.
Спадкоємцем за законом померлої ОСОБА_3 був її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.45).
Після смерті ОСОБА_6 його спадкоємицею залишилась дружина - ОСОБА_7 , яказгідно письмової заяви зазначила, що ніяких претензій щодо прав на вказане майно вона не має, їй відомо про викладені обставини того, що її покійна свекруха ОСОБА_3 продала свою частину будинку за життя позивачу, і як спадкоємиця сина покійної, вона не претендує на вказане майно та не заперечує проти оформлення нею прав власності на дане майно. Про все викладене ОСОБА_7 надала письмову заяву та надала свої наявні підтверджуючі документи. (а.с.42,43,44).
Проаналізувавши вищевикладене суд прихожить до висновку, що єдиним спадкоємцем з кола спадкоємців, визначеного законом, який реалізував свої права на спадкування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , є лише ОСОБА_1 . (а.с.18).
Довідка виконавчого комітету Нестерівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.08.2020 року №308, підтверджує, що житловий будинок АДРЕСА_1 рахується за померлим ОСОБА_2 і розташований на неприватизованій присадибній земельній ділянці розміром 0,57 га., підстава - по господарська книга №6, особовий рахунок № НОМЕР_1 , сторінка 2. (а.с.26).
Тобто, користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 був покійний батько позивача - ОСОБА_2 , і на даній земельній ділянці розташований будинок з надвірними будівлями та спорудами, які також йому належали.
03.11.2020 року за №154/18-06 відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації надано висновок про відповідність забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, державних будівельних норм і правил. Згідно даного висновку встановлено, що будівництво житлового будинку та господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 здійснено у період з 1960 по 2019 роки на земельній ділянці площею 0,57 га., та рахується за покійним ОСОБА_2 . Забудова земельної ділянки передбачена генеральним планом с. Нестерівка та знаходиться в зоні житлової забудови. Інформація щодо отримання будівельного паспорта та права на виконання будівельних робіт на забудову земельної ділянки по АДРЕСА_1 відсутня. Згідно даного висновку зазначено, що житловий будинок збудований у 1960 році, згідно даних технічного паспорта веранда, прибудова до житлового будинку, прибудова до літньої кухні, сарай, гараж збудовані у період з 2005 по 2019 роки та підлягають введенню в експлуатацію через органи державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що узгоджується вимогами Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Разом з тим, оскільки у цілому забудова земельної ділянки не порушує права інших осіб та використовувати сусідні земельні ділянки за цільовим призначенням, а тому відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Маньківської районної державної адміністрації дійшов до висновку, що можливе визнання та оформлення права власності на житловий будинок та господарські будівлі та спорудами по АДРЕСА_1 за умови дотримання вимог положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.47-48).
Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2020 підтверджує, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , право власності не зареєстровано. (а.с.49).
Суд вирішуючи даний спір керується наступним.
Відповідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Ст. 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно положень ст. 181 ЦК України зазначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
В ст. 182 ЦК України зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення підлягають державній реєстрації.
Об'єкти завершеного та незавершеного будівництва слід відносити до нерухомого майна внаслідок наявності в них зв'язку з землею, що визначено ст. 181 ЦК України як критерій віднесення речей до нерухомих. Тому право на них має бути зареєстровано в органі, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Вона відбувається на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України вбачається, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (ч.3).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України, у разі необхідності особа, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва. Можна сказати, що матеріали є об'єктом незавершеного будівництва, однак зареєструвати право власності на них як об'єкта нерухомого майна можливо лише за умови, що це майно стане предметом відповідної угоди.
Виходячи зі змісту ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України, ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає у особи, яка створила це майно, після закінчення будівництва об'єкта нерухомості, введення його в експлуатацію, отримання свідоцтва про право власності та реєстрації права власності.
Отже, право власності на новостворене нерухоме майно виникає лише після прийняття його в експлуатацію та реєстрації права власності на не майно. До цього моменту нерухомого майна юридично не існує, а згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України забудовник вважається лише власником матеріалів та обладнання, які були використані в процесі такого будівництва (створення майна).
Згідно інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 дано роз'яснення, що за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, таке будівництво не може визнаватись самочинним, а є незавершеним.
В постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 зроблено висновок про те, що майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
Як роз'яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.
Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта; 2) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).
Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.
Відповідно до п. 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
Як свідчать наявні обставини, у позивача відсутній документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Як виявилось, вона не може скористатись даним Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та зареєструвати право власності на даний час, оскільки не має можливості отримати відповідний документ про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта нерухомого майна в частині необхідності здачі в експлуатацію господарських присадибних будівель.
Відповідно до п. 9 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації є підставою для оформлення права власності на нього. Такий документ видається відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації поданої замовником (забудовником) декларації про готовність об'єкта до експлуатації у відповідності до п. 33 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів». Разом з тим, звернутись до органу державного архітектурно-будівельного контролю шляхом реєстрації поданої замовником (забудовником) декларації про готовність об'єкта до експлуатації вона не має можливості визначально.
Згідно ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а відповідно ст. 1217 цього ж кодексу спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, а за ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Ст. 317 ЦК України визначає, що право розпорядження майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи поданих позивачем достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає змогу суду дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому позовні вимоги підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 181, 182, 317, 319, 322, 328, 331, 375, 392, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Припинити право власності ОСОБА_2 на 2/3 частки та ОСОБА_3 на 1/3 частки житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , зареєстрована та жителька АДРЕСА_1 ), право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , згідно даних технічного паспорта, з правом здачі в експлуатацію та отримання на ім'я ОСОБА_1 документів, що посвідчують права власності на вказане майно з відповідними правами на земельну ділянку, на якій воно розташоване.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя І.Д.Калієвський