Справа № 699/1028/20
Номер провадження № 2/699/183/21
30.04.2021 року м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області надійшов позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі заяви б/н від 24.09.2012 ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 30.09.2020 виникла заборгованість у розмірі 13676,49 грн., яка складається з 2056,12 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 739,04 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України; 10881,33 грн. - нарахованої пені.
Про дату, час і місце слухання справи учасники були повідомлені належним чином.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не подав.
Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області постановлено здійснювати розгляд справи у заочному порядку.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося на підставі приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідач 24.09.2012 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківський послуг (далі Анкета-заява) в ПриватБанку, тобто фактично вчинив дії з метою укладення договору з позивачем. Проте у Анкеті-заявці не зазначено ані вид банківської картки, яку бажає отримати відповідач, ані розмір встановленого кредитного ліміту. Так само відсутні дані про номер та строк дії кредитної картки (а.с. 14).
Вказана Анкета-заява містить підпис ОСОБА_1 у підтвердження лише того, що він був ознайомлений з Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами банківських послуг, а також Тарифами банку та зобов'язується в подальшому регулярно ознайомлюватися на сайті позивача зі змінами у вказаних документах.
На підтвердження факту видачі відповідачу картки позивач надає довідку (а.с. 13), з якої вбачається, що відповідачу вперше була видана кредитна картка 06.10.2014.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредитну картку з встановленим кредитним лімітом.
Спірні відносини між сторонами виникли з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, що призвело до виникнення заборгованості, про стягнення якої позивач і звернувся з позовом до суду.
Із долученого до позовної заяви розрахунків вбачається, що станом на 30.09.2020 позивач визначив заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 13676,49 грн., яка складається з 2056,12 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 739,04 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України; 10881,33 грн. - нарахованої пені.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
На обґрунтування позовних вимог Банк вказує, що при укладанні договору сторони керувалися саме вказаними нормами законодавства, при цьому, формулярами та стандартними формами є Умови та правила надання банківських послуг та Тарифи банку, згідно з якими обслуговується відповідач.
Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин норми ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин та не містять підпису позичальника про ознайомлення з ними під час укладення кредитного договору.
Суд вважає, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» № 1023-XIIпро повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк, а тому Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які містяться в матеріалах даної справи без підпису відповідача - не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24.09.2012 шляхом підписання Анкети-заяви.
Так, споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснювати свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Даний висновок суду узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження № 14-131цс19 від 03.07.2019, а тому інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що відповідач ознайомився з умовами надання кредитної картки, оскільки такі умови не підписані відповідачем, а тому відсутні належні докази встановлення та погодження сторонами умов укладеного між сторонами кредитного договору. Також відсутні докази того, що сторони узгодили умови, зокрема, й щодо зміни кредитного ліміту, сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), у тому числі у зазначеному банком розмірі.
З огляду на це суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_2 нарахованої пені у сумі 10881,33 грн.
Разом з тим, позивач на підтвердження своїх вимог надає розрахунок заборгованості відповідача за договором від 24.09.2012 станом на 31.05.2015 (а.с. 8), розрахунок заборгованості за період 01.06.2015 - 30.09.2019 (а.с. 9-10), а також розрахунок за період 01.10.2019 - 30.09.2020 (а.с. 11).
Відповідно до розрахунку станом на 30.09.2019 відповідачем погашено заборгованість по пені у сумі 1000,00 грн.
Відповідно до розрахунку станом на 30.09.2020 заборгованість за простроченим тілом кредиту складає 2056,12 грн.
Оскільки суд дійшов висновку, що стягнення з відповідача пені та нарахування процентів є безпідставним, суд вважає, що позивачем безпідставно стягнуто з відповідача нараховану пеню на суму 1000,00 грн.
Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 739,04 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте з матеріалів справи неможливо встановити дату, коли саме відповідач мав повернути отриманий кредит.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечення.
З огляду на це відсутні підстави для висновку про те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання. За таких обставин суд вважає безпідставними вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит відповідно до ст. 625 ЦК України у сумі 739,04 грн.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до частин першої та третьої ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № б/н від 24.09.2012, заборгованість відповідача за простроченим тілом кредиту становить 2056,12 грн.
Оскільки суд дійшов висновку, що позивачем було безпідставно стягнуто з відповідача нараховану пеню на суму 1000,00 грн., суд вважає за необхідне зменшити заборгованість за тілом кредиту на вказану суму.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 1056,12 грн. (2056,12 грн. - 1000,00 грн.).
У зв'язку з наведеним, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № б/н від 24.09.2012 на загальну суму 1056,12 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 13676,49 грн., з яких судом задоволено вимоги на загальну суму 1056,12 грн. грн., що складає 7,72% від загальної суми позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн. Отже, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору у сумі 162,27 грн., що дорівнює 7,72 % від сплаченого судового збору.
На підставі статей 525, 627-629, 1054 ЦК України та керуючись статтями 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 1056,12 (одна тисяча п'ятдесят шість грн. 12 коп.) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати у виді судового збору в сумі 162,27 (сто шістдесят дві грн. 27 коп.) грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
СуддяЛітвінова Г.М.