Справа № 569/6299/21
13 травня 2021 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Першко О.О.,
секретар судового засідання Прокопчук Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання,
ТОВ «Рівнетеплоенерго» (надалі - позивач), діючи через свого представника Тємнову І.Л. , звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 66 822 грн. 24 коп.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання до багатоквартирного будинку, що по АДРЕСА_1 , співвласником і споживачем якого є ОСОБА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Вказує, що відповідач не оплачує послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, внаслідок чого за ним станом на 01 листопада 2020 року утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 66 822 грн. 24 коп.
30 квітня 2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить застосувати позовну давність та відмовити позивачу в задоволенні вимог в частині стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з липня 2014 року по лютий 2018 року, в зв'язку з пропуском строку позовної давності. В частині стягнення заборгованості за період з лютого 2018 року по 31 жовтня 2020 року просить відмовити за недоведеністю вимог. Зазначає, що не погоджується із сумою заборгованості, нарахованої ТОВ «Рівнетеплоенерго» за період з березня 2018 року по 31 жовтня 2020 року. Вказує, що як вбачається з оборотної відомості по його особовому рахунку, суму оплати за надані послуги розраховано із кількості зареєстрованих осіб - 4. Однак, в 2015 році його дочка ОСОБА_3 була знята з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Про вказаний факт він повідомляв позивача, однак останній заяви ігнорував, а на його адресу надсилались платіжки з недостовірною інформацією та завищеними сумами. Таким чином, інформація, що міститься в оборотній відомості не відповідає фактичним обставинам справи. Вимоги позивача про стягнення з нього заборгованості є необґрунтованими, тому не підлягають до задоволення.
Представник позивача Кузьма Н.В. в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час, дату і місце проведення судового засідання. 11 травня 2021 року представник позивача Кузьма Н.В. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести за відсутності представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився жодного разу, хоча належним чином повідомлявся про час, дату і місце проведення судового засідання. 30 квітня 2021 року відповідач подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено, ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), споживачем яких є ОСОБА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №245541445 від 23 лютого 2021 року квартира АДРЕСА_1 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води здійснюється у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, якими визначений порядок надання послуг, порядок їх обліку, оплати, права та обов'язки споживача і виконавця, а також інші питання.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічні положення містить і стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції чинній на час розгляду справи.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Обов'язок відповідача як споживача житлово-комунальних послуг, закріплений також у статті 162 Житлового кодексу Української РСР.
Відповідно до п.п. 11, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, протилежного суду не доведено.
Розрахунок вартості наданих послуг здійснюється ТОВ «Рівнетеплоенерго» за тарифами з теплопостачання у розмірах затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради №6 від 04 січня 2011 року (із відповідними змінами) та постановами НКРЕКП «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями послуг» (із відповідними змінами).
Відповідач не виконує свого обов'язку по оплаті цих послуг, внаслідок чого за ним станом на 01 листопада 2020 року утворилася заборгованість в розмірі 66 822 грн. 24 коп., що підтверджується оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 .
Як слідує з поданих відповідачем копій довідок та адресної картки, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано три особи. Проте відповідач не подав суду доказів, що він повідомляв позивача про зміну фактичної кількості осіб, які постійно проживають в квартирі АДРЕСА_1 . Отже, позивачем правомірно здійснено розрахунок вартості наданих послуг на чотирьох зареєстрованих осіб. Вказане спростовує заперечення відповідача відносно суми заборгованості розрахованої позивачем із кількості чотирьох осіб зареєстрованих в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , за період з березня 2018 року по 31 жовтня 2020 року.
Таким чином суд доходить висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води належної якості, зобов'язаний був оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. Однак, відповідач користуючись послугами з теплопостачання ТОВ «Рівнетеплоенерго» здійснював їх оплату лише частково, що підтверджується особовим рахунком № НОМЕР_1 , а тому є підстави для стягнення з нього заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Згідно з частинами 1,5 ст. 261 ЦК України, встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України, обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 264 ЦК України, визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
При цьому часткова оплата комунальних послуг відповідачем не є підставою для переривання строку позовної давності. В матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про визнання боргу за спірний період.
Таким чином, позовна давність у цій справі спливла до позовних вимог про стягнення боргу щодо тих щомісячних платежів від моменту прострочення яких до дня звернення до суду з позовом минуло три роки. Позивач звернувся до суду з позовом 30 березня 2021 року. Послуги, надані у березні 2018 року, відповідач мав оплатити до 20 квітня 2018 року включно, тому позовна давність повинна обчислюватися з квітня 2018 року.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з теплопостачання та гарячого водовідведення з квітня 2018 року по листопад 2020 року. Відповідна заборгованість в межах позовної давності становить 27 573 грн. 44 коп.
За вищевикладених обставин, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позову в межах позовної давності з квітня 2018 року по листопад 2020 року в розмірі 27 573 грн. 44 коп.
В частині вимог позивача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з липня 2014 року по березень 2018 року суд відмовляє, в зв'язку зі спливом позовної давності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 936 грн. 69 коп. (27573,44х2270/66822,24).
Керуючись ст.ст. 11, 264, 259, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час розгляду справи), ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 3, 12, 13, 81, 82, 141, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р I Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання в розмірі 27 573 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят три) гривні 44 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» судовий збір в розмірі 936 (дев'ятсот тридцять шість) гривень 69 копійок.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо в Рівненський апеляційний суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: вул. Д. Галицького, буд. 27, м. Рівне, код ЄДРПОУ 36598008.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.
Суддя О.О. Першко