Справа № 569/3458/21
12 травня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Гордійчук І.О.,
секретар судових засідань Трохимчук В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
До Рівненського міського суду Рівненської області звернувся з позовом представник ОСОБА_1 - адвокат Ромашко Л.Г. про визнання виконавчого напису №60902, вчиненого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення боргу в розмірі 22458,13 грн. з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» таким, що не підлягає виконанню. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 6000,00 грн. Здійснити повернення стягненої грошової суми у виконавчому провадженні ВП 64001180.
Позовні вимоги мотивує тим, що 18.06.2013 року між нею та АТ "ВТБ БАНК" було укладено кредитний договір № R53131435745B. Жодних повідомлень про наявність будь-якої заборгованості по кредитному договорі вона не отримувала. Свої зобов"язання за договором виконала в повному обсязі. 05.10.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. видано виконавчий напис№60902 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у розмірі 22458,13 гривень, за кредитним договором, укладеним з АТ «ВТБ БАНК» № R53131435745B від 18 червня 2013 року. Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. відкрито виконавче провадження ВП № 64001180 на підставі виконавчого напису №60902 виданого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 22458,13 гривень. Зазначена інформація стала відома позивачу після отримання 27.01.2020 року Поставни від 28.01.2020 року про відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що строки позовної давності по кредитному договору сплили 18.06.2019 року, на що нотаріус не звернув уваги. Жодного документа на підтвердження факту безспірності кредитором нотаріусу не надано, а також з часу виникнення права вимоги до позивача минуло більше трьох років, а тому вважає стягнення з нього коштів безпідставним та незаконним, а отже заборгованість не є безспірною. Окрім того вказує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 року визнано незаконною та нечинною з моменту її прийняття Постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, зокрема: пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001 року, яка не передбачала стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса на підставі кредитного договору.
У наданий судом термін відзиву від представника відповідача та пояснень від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. не надійшло.
Ухвалою суду від 18 лютого 2021 року року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за відсутності позивача, за наявними в матеріалах справи доказами, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача ТОВ «Фінансової компанії «Аланд» в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись судовими повістками.
З огляду на викладене, суд, керуючись ч. 4 ст. 223 ЦПК України, дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів та, відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Ю.А. відкрито виконавче провадження ВП № 64001180 на підставі виконавчого напису №60902 виданого 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 22458,13 гривень.
Як вбачається із копії виконавчого напису, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. його вчинено на підставі статей 87-91 ЗУ «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
Відповідно дост.18 Цивільного кодексу Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України «Про нотаріат»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно дост.88 Закону України «Про нотаріат'нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з ч.1ст.39 Закону України «Про нотаріат'порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗаконом України «Про нотаріат'та іншими актами законодавства України.Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису, що йст.87-88 Закону України «Про нотаріат».
Підпунктами 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат'та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»(пункт 2) доповнено перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнав незаконною та нечинноюпостанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 рокув частині, зокрема, пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.
З вказаного випливає, що станом на 05.10.2020 року були відсутні правові підстави для вчинення нотаріусом виконавчого напису №60902 за кредитним договором, оскільки постанова Кабінету Міністрів України, якою було встановлено таку можливість, визнана в цій частині незаконною та нечинною.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
Представник позивача у позовній заяві стверджує, що жодної письмової вимоги (повідомлення) від банку про погашення заборгованості ОСОБА_1 не отримував.
Належних та допустимих доказів протилежного матеріали справи не містять.
У п.10 "Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні" від 07.02.2014 р. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що однією з об'єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред'явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з'ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на обставини справи, суд застосовує правові висновки, що викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц (провадження №14-84-цс19), відповідно яких для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат'у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Щодо заявлених вимог позивача про здійснити повернення стягненої грошової суми у виконавчому провадженні ВП 64001180 повернувши позивачу стягнену суму, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачем не надано доказів про розмір грошової суми стягненої з неї у виконавчому провадженні ВП 64001180.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Так, на підтвердження здійснених позивача витрат на правову допомогу адвокатом Ромашко Л.Г. надано: копію договору про надання правничої допомоги від 04.02.2021 року №05/21, копію акту виконаних робіт від 12.05.2021 року. Витрати підтверджуються: копіями меморіальних ордерів від 10.02.2021 року та 17.03.2021 року, де зазначено, що розмір гонорару складає 6000 грн., за надання правничої допомоги.
Таким чином, судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі норм статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.
Керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати виконавчий напис, вчинений 05.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» у розмірі 22458,13 гривень, за кредитним договором, укладеним з АТ «ВТБ БАНК» № R53131435745B від 18 червня 2013 року, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь держави судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД», м.Київ, вул.. Саксаганського, 14 оф. 301, ЄДРПОУ 42642578.
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, м. Житомир, вул.. Велика Бердичівська, 35
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Мельник Юрій Анатолійович, 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6 оф. 16
Суддя І.О.Гордійчук