Справа №568/223/20
Провадження №2/568/512/21
12 травня 2021 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення заборгованості за кредитним договором
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось в Радивилівський районний суд з цивільним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем підписано заяву про отримання кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Стверджує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом на заяві та на тарифах банку.
АТ КБ «Приватбанк» зобов'язання по Договору про надання банківських послуг виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти. Однак, відповідач порушив умови договору в частині своєчасної погашення заборгованості по тілу кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком станом на 31.12.19 р. в сумі 13974,07 грн. з яких: 693,08 грн. тіло кредиту,10998,29 грн. процентів, 94,17 грн. комісії, 1285 грн. пені, 250 грн. штрафу (фіксована частина), 653,53 грн. штраф (процентна складова).
Ухвалою від 05.03.21 р. позовну заяву у даній справі прийнято до провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 13.04.21 р.
Ухвалою від 13.04.2021 р. розгляд справи відкладено на 12.05.21 р.
Позивач в судове засідання не з'явився. Разом з тим, подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та повідомленням на офіційному сайті судова влада.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору у даній справі, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.05.08 р. між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно до умов договору, відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 16000 грн.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
Крім того, 26.05.08 року ОСОБА_1 підписав довідку про умови кредитування, в якій зазначено, що базова відсоткова ставка за користування кредитом (1,9%), розмір щомісячних платежів (7%) від заборгованості, строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів, пеня за несвоєчасність погашення заборгованості, штрафи та комісійні.
А відтак, 26.05.08 року відповідач підписав анкету-заяву, ідентифікувався у банку, ознайомився з Умовами та Правилами надання батьківських послуг в ПриватБанку та йому було відкрито картковий рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі кредитного договору, банком надано відповідачу кредитні картки, що підтверджується довідкою про видані картки.
Згідно довідки про зміну умов кредитування картки оформленої на ОСОБА_1 , встановлений банком кредитний ліміт неодноразово змінювався.
З матеріалів справи вбачаться, що на виконання умов заяви-договору, позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 16000 грн., що підтверджується випискою по особовому картковому рахунку позичальника та довідкою про зміну умов кредитування.
Однак, відповідач не виконував умови кредитного договору в частині повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 13974,07 грн. з яких: 693,08 грн. тіло кредиту,10998,29 грн. процентів, 94,17 грн. комісії, 1285 грн. пені, 250 грн. штрафу (фіксована частина), 653,53 грн. штраф (процентна складова).
Аналізуючи встановлені обставини справи, суд враховує наступні положення чинного законодавства.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачаться, що на виконання умов заяви-договору, позивачем перераховано відповідачу кредитні кошти у розмірі 16000 грн., що підтверджується випискою по особовому картковому рахунку позичальника та довідкою про зміну умов кредитування.
Однак, відповідач не виконав умови кредитного договору в частині повернення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем по тілу кредиту в сумі 693,08 грн.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
А відтак, суд дійшов висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Враховуючи наведене, Радивилівський районний суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту в сумі 693,08 грн.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути пеню, комісію та штраф.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штраф - це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання;
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У довідці про умови кредитування зазначено, що термін внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітнім. Пеня нараховується за кожен день прострочення кредиту у розмірі 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, нараховується один раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше.
Крім того, умовами довідки передбачено, що штраф при порушенні термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів становить 250 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, із врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.
Комісія за отримання баланса на чек в банкоматі становить 0,10 грн, комісія за безоплатний платеж - 2% суми операції; комісія за кредитне обслуговування 1% на залишок боргу.
Зазначена довідка підписана ОСОБА_1 26.05.08 р.
Враховуючи те, що зазначеноа довідка підписана ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що відповідач ознаймлений з умовами кредитування та погодався з ними.
За таких обставин, оскільки, довідкою про умови кредитування визначено умови та порядок нарухвання неустойкки (штрафу та пені), суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пеню, комісію та штраф.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, суд враховує наступне.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З довідки про умови кредитування вбачається, що базова ставка відсотків в місяць становить 1,9% ; розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, однак не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості.
Здійснивши розрахунок, суд погоджується з обгрунтованістю позовних вимог в частині стягнення 10998,29 грн. відсотків.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому позов слід задоволити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
Позовну заяву АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ "Приватбанк" (49094, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, 14360570) 693,08 грн. тіло кредиту,10998,29 грн. процентів, 94,17 грн. комісії, 1285 грн. пені, 250 грн. штрафу (фіксована частина), 653,53 грн. штраф (процентна складова)., 2270 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 13.05.2021 р.
Суддя А.О. Сільман