Справа №640/12980/20
12 травня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Грибан І.О.
за участю
секретаря судового засідання Вітчинкіної К.О.,
представника позивача Кірчева В.О.,
Яковенко К.С.,
представника відповідача не прибув,
представника третьої особи 1 (НПУ) Грімової Г.М.,
представника третьої особи 2 (ДМС України) Адамишина А.В.,
представника третьої особи 3 (СБУ) Дубняк М.К.,
Кудрявцевої Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву головуючого судді Ключковича Василя Юрійовича, суддів: Беспалова Олександра Олександровича, Грибан Інни Олександрівни про самовідвід у справі №640/12980/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, треті особи: Національна поліція України, Державна міграційна служба України, Служба безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 подав до Окружного адміністративного суду міста Києва позов до Офісу Генерального прокурора, треті особи: Національна поліція України, Державна міграційна служба України, Служба безпеки України, у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 08.10.2020 (зареєстровано 09.10.2020 за вх.№03-14/149115/20), просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні нагляду за додержанням законів Службою безпеки України, у зв'язку з проведенням оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності, в результаті якої Службою безпеки України було прийнято заборони в'їзду в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні нагляду за додержанням законів Національною поліцією України, у зв'язку з проведенням оперативно-розшукової діяльності, в результаті якої Державною міграційною службою України було прийнято заборони в'їзду в Україну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати посадових осіб Офісу Генерального прокурора надати письмові вказівки Службі безпеки України щодо закриття оперативно-розшукової та контррозвідувальної справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати посадових осіб Офісу Генерального прокурора надати письмові вказівки Національній поліції України щодо закриття оперативно-розшукової справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора надати письмові вказівки Службі безпеки України щодо скасування постанови Служби безпеки України від 30.06.2020 №5/2/4-6588 та Доручення Служби безпеки України від 30.06.2020 №5/2/4-6589 про заборону громадянину Ізраїлю ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) в'їзду в Україну строком на 3 роки;
- зобов'язати уповноважених посадових осіб Офісу Генерального прокурора надати письмові вказівки Національній поліції України про необхідність скасування Державною міграційною службою України:
рішення Державної міграційної служби України від 23.08.2019 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянина Словенської Республіки, про заборону йому в'їзду в Україну строком на 3 роки;
рішення Державної міграційної служби України від 23.08.2019 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянина Держави Ізраїль, про заборону йому в'їзду в Україну строком на 3 роки;
рішення Державної міграційної служби України від 16.08.2019 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як громадянина Російської Федерації, про заборону йому в'їзду в Україну строком на 3 роки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Служба безпеки України та Національна поліція України подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, крім того, висновки суду не відповідають обставинам справи.
02.03.2021 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду прийнято до провадження судді Шостого апеляційного адміністративного суду Ключковича В.Ю. адміністративну справу №640/12980/20 за апеляційними скаргами Служби безпеки України та Національної поліції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, треті особи: Національна поліція України, Державна міграційна служба України, Служба безпеки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Призначено справу №640/12980/20 до апеляційного розгляду у відкрите судове засідання на 14 квітня 2021 року.
У судовому засіданні 12.05.2021 суду апеляційної інстанції після розгляду справи по суті, головуючим суддею Ключковичем В.Ю. та суддями: Беспаловим О.О., Грибан І.О. заявлено самовідвід, який обґрунтований наявністю обставин, які можуть викликати сумнів у об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної адміністративної справи.
В судовому засіданні представники позивача - адвокати Кірчев В.О. та Яковенко К.С. вказали, що у них є обґрунтований сумнів щодо неупередженості та об'єктивності колегії суддів, вони з цих підстав тричі заявляли відвід, і не дивлячись на залишення їх заяв судом без задоволення, вони не заперечують проти задоволення заяви колегії суддів про самовідвід.
Представники Служби безпеки України та Державної міграційної служби України у вирішенні такої заяви поклались на розсуд суду, представник Національної поліції України - не заперечила проти її задоволення.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши заяву та матеріали справи, колегія суддів вважає за можливе таку заяву задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції (головуючий суддя Ключковича В.Ю.) представниками позивача по справі - Кірчевим В.О., Дурдою Ю.В., Яковенко К.С. неодноразово з різних підстав висловлювалася колегії суддів, та, головуючому судді, зокрема, недовіра, шляхом подання відповідних заяв про відвід (28.04.2021, 11.05.2021, 12.05.2021) які були залишені колегією суддів без задоволення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Пунктом 28 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Газета «Україна-центр» проти України» від 15.10.2010 визначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Враховуючи, що існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10.06.1996, § 32 , Звіти 1996-III).
У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами, «правосуддя повинно не лише здійснюватися; але й виглядати таким, що здійснюється». На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості (див. «Де Куббер проти Бельгії», 26.10.1984, § 26, Серія А, № 86).
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Отже, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Аналіз вищезазначеної норми дозволяє дійти висновку, що у даному випадку підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Згідно з цією нормою унеможливлюється участь судді у розгляді справи за наявними в учасника судового розгляду викликаного певними обставинами сумніву щодо його неупередженості.
Частиною 1 ст. 39 КАС передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги неодноразове заявлення відводів колегії суддів, негативний настрій учасників процесу, недовіру представників позивача до колегії суддів, виходячи з необхідності обов'язкового дотримання принципу неупередженості суддів при розгляді справи, з метою уникнення сумнівів сторін у неупередженості та об'єктивності колегії суддів та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, строків розгляду справи, встановлених КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що подана заява про самовідвід є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 243, 248, 321, 325, 328 КАС України, суд
Заяву суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О., Грибан І.О. про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддів Ключковича В.Ю., Беспалова О.О., Грибан І.О. від розгляду справи №640/12980/20
Передати справу №640/12980/20 для визначення іншого складу суду в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, відповідно до ч. 3 ст. 328 КАС України.
Повний текст ухвали складено 12 травня 2021 року.
Суддя-доповідач В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан