Справа № 320/169/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
12 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 адміністративний позов задоволено.
14.12.2020 року від позивача надійшла заява про роз'яснення судового рішення, в якій просить суд роз'яснити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №320/169/19.
В даній заяві позивач просив роз'яснити, чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також просив роз'яснити, що у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року вказану заяву було задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що для правильного та повного виконання судового рішення наявні підстави для роз'яснення судового рішення з метою усунення будь-яких неточностей у трактування його резолютивної частини.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційної скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції неправильно встановив фактичні обставини справи та невірно застосував норми процесуального права. Скаржник вказує на те, що відповідно до п. 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 (далі - Порядок), пенсія по інвалідності, яка обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, розраховується за формулою, застосування якої є обов'язковим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що в мотивувальній частині рішення суду від 26.02.2019 року у справі № 320/169/19 відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Разом з тим, у резолютивній частині рішення суду не зазначений висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії, що викликає труднощі при його виконанні.
У зв'язку з цим суд першої інстанції вважав можливим роз'яснити, що при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії позивачу необхідно враховувати розмір мінімальної заробітної плати встановлено законом на 01 січня відповідного року, шляхом помноження цієї суми на 5 без застосування формули, зазначеної в Порядку, оскільки під час прийняття рішення у справі № 320/169/19 судом не досліджувалось застосування такої формули.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання
Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання судового рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, без внесення будь-яких змін в існуюче рішення.
Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кількох варіантів тлумачення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Так, в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року про роз'яснення судового рішення суд першої інстанції зазначив, що у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 не зазначений висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що викликає труднощі при виконанні даного судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить роз'яснити резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року, а саме чи підлягає застосуванню формула, визначена п. 9 - 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при здійсненні відповідних нарахувань та виплати пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції була надана правова оцінка розміру та порядку перерахунку позивачу пенсії та прийнято рішення, яким зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести позивачу з 01.09.2018 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У мотивувальній частині рішення відображено аналіз фактичних обставин справи, оцінку доказів, зазначено підстави вирішення справи, та вказано про те, що позивач належить до числа осіб, на яких поширюється дія статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та яким, на її підставі має бути здійснений перерахунок пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас, у рішенні суду не зазначено висновок про визначення розміру пенсії, з якої необхідно провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що викликає труднощі при виконанні даного судового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно роз'яснив рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 року в адміністративній справі №320/169/19.
При цьому колегією суддів не береться до уваги посилання апелянта, які зводяться до того, що підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні, оскільки питання наявності права позивача на перерахунок пенсії досліджувалось під час розгляду справи по суті, та не входить до предмету розгляду заяви про роз'яснення судового рішення, позаяк стосується питань уточнення та усунення незрозумілості рішення.
Крім того, слід зазначити, що не погоджуючись з рішенням суду апелянт був наділений процесуальним правом на подання апеляційної скарги на таке рішення.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області- залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма