Справа №: 716/867/21
12.05.2021 суддя Заставнівського районного суду Чернівецької області Пухарєва О.В., за участю секретаря судового засідання Вікторівської Д.Я., прокурора Руснака Т.Я., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Глинської І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна адміністративний матеріал, що надійшов із Національного агентства з питань запобігання корупції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , голови Заставнівської РДА в Чернівецькій області в період з 31.03.2015 по 11.07.2019, раніше до адміністративної відповідальності не притягався, про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП,-
ОСОБА_1 ,будучи звільненим у 2019 році з посади голови Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області та будучи відповідно до п.п. «и» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом декларування, у порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, 03.06.2020, без поважних причин подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав та пояснив, що поважних причин пропуску строку подання декларації у нього не було.
Захисник Глинська І.П. в судовому засіданні зауважила, що на час розгляду справи в суді закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП, тому просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-6 КУпАП закрити, виклавши свої аргументи та обґрунтування в письмовому клопотанні.
Прокурор Руснак Т.Я. в судовому засіданні, зважаючи на те, що ОСОБА_1 визнав факт несвоєчасного подання ним декларації та не надав доказів наявності поважних причин неможливості подати зазначену декларацію в строк до 01.06.201820, просив суд притягнути останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП тапризначити йому мінімальне покарання в межах санкції, інкримінованої статті.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що розпорядженням Президента України Порошенка П.О. №392/2015-рп від 31.03.2015 ОСОБА_1 було призначено на посаду голови Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області (а.с.17).
Розпорядженням Президента України Зеленського В.О. №197/2019-рп від 11.07.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади голови Заставнівської районної державної адміністрації Чернівецької області у зв'язку із закінченням строку повноважень Президента України (а.с.15).
Таким чином, відповідно до підпункту «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014, який введено в дію 26.04.2015 (в редакції на час події, вказаної в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією) (далі по тексту - Закону), ОСОБА_1 в період з 31.03.2015 по 11.07.2019 був посадовою особою органу державної влади та суб'єктом, на якого поширювалася дія цього Закону, а отже є суб'єктом відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до ч.1 ст. 45 цього Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.
Згідно абзацу 2 частини 2 ст. 45 Закону особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до пункту 2, підпункту 3 пункту 5 розділу ІІ Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, суб'єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі.
Декларація після звільнення - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація про місце роботи (проходження служби) та займану посаду суб'єкта декларування у такій декларації зазначається відповідно до місця роботи (проходження служби) та займаної посади, перебування (проходження) на яких зумовили обов'язок подання такої декларації.
Відповідно до п.2-1 розділу ХІІІ Закону декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які відповідно до ст.45 Закону подаються за минулий рік до 1 квітня, у 2020 році суб'єкти декларування подають до 1 червня.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучисуб'єктом, який припинив у 2019 році діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, зобов'язаний був подати декларацію, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2019 рік (декларацію після звільнення) до 00:00 год 01.06.2020.
В той же час, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав до Реєструдекларацію, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік лише 03.06.2020, о 13 год. 51 хв. (унікальний ідентифікатор декларації - c82562da-ce27-4042-8e11-acc4ed762bf1), вибравши тип декларації «щорічна» (а.с.7).
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він з пропуском строку у три дні подав вищевказану декларацію, однак, поважних причин, які б перешкодили йому вчасно подати декларацію останнім надано не було та судом не встановлено.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 в порушення вимог ч.1 ст.45 Закону, несвоєчасно, до 03.06.2020, без поважних причин, подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 рік.
Відповідно до ч.1 ст. 172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується зібраними у справі письмовими доказами, а саме:
- витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо загальних відомостей суб'єкта декларування ОСОБА_1 (а.с.7);
-витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування стосовно послідовності дій, які вчинив ОСОБА_2 (а.с.8);
- листом Заставнівської РДА Чернівецької області від 03.07.2020 №01-42/6-995 (а.с.9);
- копією розпорядження Президента України №392/2015 - рп від 31.03.2015 (а.с.17);
- копією розпорядження Президента України №197/2019-рп від 11.07.2019 (а.с.18);
- поясненнями ОСОБА_1 №09/17918/21 від 22.03.2021 та №09/20244/21 від 31.03.2021 (а.с.28-29);
- копіями листів Національного агентства від 12.03.2021 №47-01/13615/21, від 23.03.2021 №47-01/16272/21, від 01.04.2021 №47-01/19 (а.с. 19-20, 22-23, 25-26), які в своїй сукупності повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.
На підставі викладеного, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, проте провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Приписами ч.4 ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Отже, для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.
В той же час діючим законодавством України чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.
Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Про це ЄСПЛ, зокрема, зазначає у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №47-01/48/21 від 13.04.2021, уповноваженою на складання протоколу посадовою особою НАЗК зазначено, що датою вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 03.06.2020, датою виявлення правопорушення є дата складання протоколу, а саме 13.04.2021, тобто момент з'ясування всіх необхідних даних, оскільки лише після їх отримання можливо встановити всі необхідні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, проте на думку суду.
Відповідно до ст.1 Закону спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції визначені: органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику (ст.4 Закону).
Відповідно до ст.12 Закону НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має, зокрема, такі права: вносити приписи про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень; складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції НАЗК, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У випадках виявлення порушення вимог цього Закону щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб або іншого порушення цього Закону НАЗК вносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис щодо усунення порушень законодавства, проведення службового розслідування, притягнення винної особи до встановленої законом відповідальності.
У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи НАЗК складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням НАЗК. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок НАЗК є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
Таким чином, за наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа Національного агентства складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням НАЗК направляється до суду.
Крім того, згідно з п.п.5,6 рішення НАЗК №19 від 06.09.2016 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб'єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій» передбачено, що відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті НАЗК.
У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб'єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) органу, в якому працюють (працювали) суб'єкти декларування, повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що листом № 01-42/6-995 від 03.07.2020 за підписом Голови Заставнівської районної державної адміністрації ОСОБА_3 на виконання вимоги НАЗК від 24.06.2020 №47-01/26939/20 Національному агентству було надано засвідчені в установленому порядку документи на ОСОБА_1 та додатково повідомлено про те, що ОСОБА_1 подав щорічну декларацію 03.06.2020.
Дане повідомлення разом із надісланими документами було отримано НАЗК 07.07.2020 та зареєстровано за №06/35138/20, про що свідчить відповідний штрих-код на повідомленні (а.с.9).
Таким чином, проаналізувавши вищенаведені норми законодавства та встановлені обставини у їх сукупності, приходжу до висновку, що уповноваженою на складання протоколу посадовою особою НАЗК відповідно до п.6 ч.1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» у зв'язку з отриманням повідомлення ще у липні 2020 року здійснювалась перевірка можливих фактів порушення ОСОБА_1 вимог ст.45 ЗУ «Про запобігання корупції» щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається НАЗК, про що свідчить лист Заставнівської державної адміністрації № 01-42/6-995 від 03.07.2020 до НАЗК із повідомленням про несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації та надання документів.
Відтак, суд вважає, що датою виявлення правопорушення не може вважатися дата складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення - 13.04.2020, натомість датою виявлення є дата 07.07.2020, тобто день, коли ця інформація стала відома НАЗК, що достовірно встановлено матеріалами справи.
І саме з цього часу почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.4 ст.38 КУпАП, та з якого слід рахувати 6-місячний строк, протягом якого можливо притягнути особу до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією.
Отже, днем закінчення передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення в такому разі слід вважати 11.01.2021 ( з урахуванням святкових днів).
Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу
З огляду на наведене, суд вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, у відношенні ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Пухарєва О.В.