12 травня 2021 року м. Дніпросправа № 1111/7738/12
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку
письмового провадження
в м. Дніпро апеляційну скаргу Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького
на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 січня 2021 року (головуючий суддя - Драний В.В.) в адміністративній справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент»
до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (далі - Позивач) звернулось до Ленінського районного суду м. Кіровограда із позовом до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (далі - Відповідач), в якому просило суд:
визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо невизнання відумерлою спадщини, яка залишилися після смерті ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 , зобов'язання Відповідача протягом місяця вчинити дії, передбачені статтею 1277 Цивільного кодексу України, статтями 274-278 Цивільного процесуального кодексу України щодо визнання відумерлою спадщини, яка залишилися після смерті ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено, постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 листопада 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» від імені якого діє філія «Придніпровське регіональне управління» публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради щодо не подання до суду заяви про визнання спадщини відумерлою, яка залишилися після смерті ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради протягом місяця після набрання постановою законною сили подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, яка залишилися після смерті ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 .
03 липня 2014 року Ленінським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист на виконання вказаного рішення суду.
03 вересня 2020 року до Ленінського районного суду м. Кіровограда від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (т. 1, а.с. 188-190).
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 січня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент», заінтересовані особи: Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради (боржник), Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» (стягувач) про заміну сторони виконавчого провадження - задоволено.
Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (код ЄДРПОУ: 39114866, місцезнаходження: 03035, м. Київ, Солом'янська площа, 2, офіс 701) у виконавчих документах та виконавчих провадженнях у справі №1111/7738/12 з виконання постанови Вищого адміністративного суду України від 14.05.2014 року (т. 1, а.с. 239-243).
Ухвала суду першої інстанції мотивована, зокрема тим, що заявник ТОВ «ФК «Есаймент» є правонаступником кредитора (стягувача) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у зобов'язанні, пов'язаному зі стягненням із ОСОБА_1 та його спадкоємців заборгованості за кредитними договорами № МБИ-1/16-07 від 17.04.2007 року та № МБИ-2/16-08 від 24.04.2008 року.
Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржило її в апеляційному порядку (т. 2, а.с. 1-5, 56-64).
В апеляційній скарзі Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що при розгляді даної справи судами не вивчалось Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради з кодом ЄДРПОУ 37623993 від 24 лютого №228, тому, на думку заявника апеляційної скарги, Вищим адміністративним судом України ухвалено незаконну постанову від 14.05.2014 року, якою неналежну юридичну особу зобов'язано було вчинити певні дії, а саме: звернутись до суду першої інстанції із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького зазначило і про те, що оскільки місцезнаходження нерухомого майна боржника ОСОБА_1 знаходиться в місті Кривий Ріг, то разом зі зміною сторони стягувача, суд повинен був замінити і сторону боржника, тобто, на думку останнього, суд повинен був замість Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради притягнути до участі у справі міську раду міста Кривий Ріг.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 06 листопада 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», як Новим кредитором укладено договір про відступлення прав вимоги, за умовами п. 2.1 якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та поручителів зазначених у Додатках №1-2 до цього Договору, включаючи права вимоги до їх правонаступників, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли їх обов'язки за кредитними договорами та договорами поруки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру № 1 у Додатках №1-2 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
З Додатків №1,2 до цього договору випливає те, що ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» як Новому кредитору були передані, зокрема, права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитними договорами № МБИ-1/16-07 від 17.04.2007 року та №МБИ-2/16-08 від 24.04.2008 року, а також до ОСОБА_1 за договором поруки №МБИ-2/16-08П від 24.04.2008 року, укладеним на забезпечення виконання кредитного договору №МБИ-2/16-08 від 24.04.2008 року (т. 1, а.с. 191-196).
Також, 06 листопада 2019 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як Банком та ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент», як Новим іпотекодержателем/заставодержателем укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, за умовами п. 2.1 якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий іпотекодержатель/заставодержатель набуває права вимоги Банку до іпотекодавців, заставодавців зазначених у Додатках № 1-2 до цього Договору, включаючи права вимоги до їх правонаступників, спадкоємців, або інших осіб, до яких перейшли їх обов'язки за іпотечними договорами, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру №1 у Додатках №1-2 до цього Договору. Новий іпотекодержатель/заставодержатель сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
З Додатків №1,2 до цього договору випливає те, що ТОВ «Фінансова компанія «Есаймент» як Новому іпотекодержателю/заставодержателю були передані, зокрема, права вимоги до боржника ОСОБА_1 за іпотечними договорами №МБИ-1/16-07-звід 17.04.2007року та№ МБИ-2/16-08-звід 24.04.2008 року (т. 1, а.с. 197-201).
Виходячи із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 379 КАС України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Згідно з ч. 1, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Таким чином, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Відповідно до ст.ст.1216, 1218, 1231 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
При цьому, відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Як зазначалось вище, ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у 2012 році пред'явило адміністративний позов про зобов'язання Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради вчинити дії щодо визнання відумерлою спадщини, яка залишилися після смерті ОСОБА_1 , а саме квартири АДРЕСА_1 , (справа 1111/7738/12) з метою відшкодувати матеріальну шкоду, завдану ОСОБА_1 у зв'язку з невиконанням ним зобов'язань за кредитними договорами № МБИ-1/16-07 від 17.04.2007 року та № МБИ-2/16-08 від 24.04.2008 року за рахунок належного йому нерухомого майна щодо якого відсутні спадкоємці. При цьому, у 2019 році до заявника перейшло право вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» як кредитора спадкодавця ОСОБА_1 за вказаними кредитними договорами.
Таким чином, заявник ТОВ «ФК «Есаймент» є правонаступником кредитора (стягувача) ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у зобов'язанні, пов'язаному зі стягненням із ОСОБА_1 та його спадкоємців заборгованості за кредитними договорами № МБИ-1/16-07 від 17.04.2007 року та № МБИ-2/16-08 від 24.04.2008 року.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача ПАТ «Банки «Фінанси та кредит» на його правонаступника ТОВ «ФК «Есаймент» в адміністративній справі №1111/7738/12.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про не дослідження судами у даній справи первинної бухгалтерської документації, у тому числі кредитної справи, та Положення про управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради з кодом ЄДРПОУ 37623993 від 24 лютого №228, колегія суддів наголошує на тому, що вказані доводи заявника свідчать про незгоду останнього з постановою Вищого адміністративного суду України від 14 травня 2014 року у даній справі, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, що, у свою чергу, не є підставою для скасування ухвали про заміну сторони виконавчого провадження.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що спірна ухвала підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «ФК «Есаймент» не зверталось до суду із проханням про поновлення строків як щодо звернення до органів виконавчої служби, так і щодо поновлення строків звернення до суду, з огляду на те, що факт заявлення чи не заявлення ТОВ «ФК «Есаймент» клопотань щодо поновлення вказаних строків жодним чином не впливає на можливість вирішення судом першої інстанції питання про заміну сторони виконавчого провадження у даній справі на підставі ч. 1 ст. 379 КАС України.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявником апеляційної скарги не наведено належного обґрунтування щодо неможливості заміни судом першої інстанції сторони виконавчого провадження у даній справі, а саме: стягувача ПАТ «Банки «Фінанси та кредит» на його правонаступника ТОВ «ФК «Есаймент».
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, тому ухвала суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 12 січня 2021 року підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Міської ради міста Кропивницького - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12 січня 2021 року по справі №1111/7738/12 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов