13 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/1700/21
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №160/1700/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа: Акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний Банк” про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
03.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження №58494965 від 27.02.2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. прийнято до виконання виконавчий напис нотаріуса не за місцем його проживання, перебування, як боржника, чим порушено вимоги статті 24 Закону України “Про виконавче провадження”, у зв'язку із чим постанова про відкриття провадження від 27.02.2019 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №160/1700/21 позовні вимоги задоволені.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висноку, що приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв'язку із пред'явленням його не за місцем виконання, чого в даному випадку зроблено не було. Вказані обставини не були перевірені та враховані відповідачем під час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому таке рішення приватного виконавця є таким, що винесено з порушенням норм чинного законодавства, не у спосіб та не в порядку, які встановлені Законом України “Про виконавче провадження”, отже, спірна постанова підлягає скасуванню, через відкриття виконавчого провадження ВП №58494965 не за місцем виконання.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Апеляційна скарга обгрунтована, тим що Закон України “Про виконавче провадження” не передбачає обов'язку виконавця перевіряти будь-яку інформацію стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження. Відповідач вважає, що ним не порушено норми Закону України “Про виконавче провадження” та оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог вказаного Закону.
Перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що 31.08.2015 року між ОСОБА_1 та АТ “Банк Ренесанс Капітал”, правонаступником усіх прав та обов'язків якого є Акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний Банк”, укладено кредитний договір №26251019835127.
23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною вчинено виконавчий напис за №1932 про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 21 591,94 грн. на користь АТ “ПУМБ”.
На підставі заяви АТ “ПУМБ” про примусове виконання виконавчого напису №87559, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. 27.02.2020 року відкрито виконавче провадження №58494965 у відношенні боржника ОСОБА_1 .
У заяві про примусове виконання виконавчого напису №87559 стягувач просив відкрити за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. за №1932 від 23.01.2019 року про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 21 591,94 грн., а також у випадку встановлення доходу боржника, звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доход боржника без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).
До заяви про примусове виконання виконавчого напису стягувачем додано довідку про відкритий боржником рахунок в АТ “ПУМБ”, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
При цьому, у заяві про примусове виконання виконавчого напису стягувачем зазначено, що адресою місця реєстрації боржника ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 .
27.02.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Юхименко О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58494965 з виконання виконавчого напису №1932, виданого 23.01.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ “ПУМБ” заборгованості у розмірі 21 591,94 грн.
Судом першої інстанції, також встановлено, що ОСОБА_1 з 20.01.2004 року по 10.03.2017 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 28.03.2017 року по 28.08.2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , та з 26.04.2019 року місце проживання останнього зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією паспорту, наявної в матеріалах справи.
Не погодившись із зазначеною постановою приватного виконавця, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Частинами першою, другою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIIІ визначено вимоги до виконавчого документа, а саме, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIIІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю (пункт 10).
Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 1404-VIIІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України від 2 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (надалі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 23 Закону № 1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802; далі - Інструкція № 512/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов'язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
Абзацом 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
В матеріалах даної справи стягувачем додано довідку про відкритий боржником рахунок в АТ “ПУМБ”, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 місце виконання рішення визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону.
За змістом пункту 13 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 приватний виконавець самостійно проводить перевірку інформації про наявність боржника, його майна, місця роботи в іншому виконавчому окрузі або залучає для перевірки цієї інформації іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій за встановленою типовою формою (додаток 3).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок № 296/5, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Відповідно до пунктів 1 та 2 Глави 12 розділу І Порядку № 296/5 захист цивільних прав здійснюється нотаріусом шляхом вчинення виконавчого напису. Виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна.
Згідно з підпунктами 2.1., 2.2. пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:
- відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;
- дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;
- номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;
- строк, за який має провадитися стягнення;
- інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Пунктом 4 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 визначено зміст виконавчого напису, зокрема, найменування та місце проживання (місцезнаходження) боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб).
Відповідно до підпунктів 7.1, 7.6 Глави 16 розділу II Порядку № 296/5 у справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.
Аналіз положень Закону №1404-VIII дозволяє колегії суддів дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов'язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року в справі № 804/6996/17, від 30 квітня 2020 року №580/3311/19.
Таким чином, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, у яких зазначено місце проживання/перебування боржника або місцезнаходження майна боржника, які знаходяться в межах його виконавчого округу.
Отже, визначальне значення для визначення місце виконання рішення має саме місце проживання/ перебування боржника-фізичної особи, а також місцезнаходження майна боржника.
На підставі частини першої статті 28 Закону № 1404-VIIІ постанови про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанови, передбачені пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Отже, при надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов'язаний перевірити наявність в ньому всіх обов'язкових реквізитів, визначених частиною першою статті 4 Закону № 1404-VIIІ, зокрема, прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.
У випадку, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов'язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII.
Якщо ж виконавчий документ пред'явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов'язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу ІІІ Інструкції № 512/5).
Таким чином, враховуючи наведене вище нормативне регулювання та праворозуміння, правильне вирішення спору у вказаних категоріях справ залежить від того, чи знаходиться адреса місця проживання або місця перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, що вказана у виконавчому документі, в межах виконавчого округу приватного виконавця. Якщо адреса місця проживання/перебування боржника (фізичної особи) або місцезнаходження майна боржника, вказана у виконавчому документі, знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, то відкриття виконавчого провадження, за умови дотримання приватним виконавцем інших вимог Закону № 1404-VIII, є правомірним. З урахуванням матеріалів даної справи, приватний виконавець Юхименко О.Л. мала підстави для відкриття виконавчого провадження.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що картковий рахунок № НОМЕР_1 від 31.08.2015 року , відкритий ОСОБА_1 в АТ « ПУМБ», який розташований за адресою м. Київ, вул. Андріївська, 4 не свідчить про наявність коштів боржника, які можуть розміщуватися на такому рахунку, і тому вважати правомірними дії приватного виконавця з відкриття виконавчого провадження, підстав немає.
Проте, колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи із такого.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 1404 встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов'язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та перевірки заяви про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника.
Перевірка ж майнового стану боржника, розшук боржника та/ або його майна здійснюється у вже відкритому виконавчому провадженні (частини друга, четверта статті 13, частина сьома статті 26, стаття 36, частина восьма статті 48 Закону № 1404).
Приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження, відповідач керувався тим, що кошти позивача, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в AT «ПУМБ», є майном, фактичним місцезнаходженням якого є адреса фінансової установи (м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4), а тому під час прийняття виконавчого документа до виконання про стягнення з ОСОБА_1 коштів, приватним виконавцем не було порушено вимог статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», з огляду на що відсутні підстави для визнання протиправною постанови приватного виконавця Юхименко О.Л. про відкриття виконавчого провадження № 58494965 від 27.02.2019 р.
За викладених обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , висновки, викладені у рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи, що у відповідності до ст. 317 КАС України є підставою для скасування суду та задоволення апеляційної скарги відповідача.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Юхименко Ольги Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №160/1700/21 задовольнити .
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі №160/1700/21 скасувати. Прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко