12 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5330/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Цветкової К.П..
за участю:
представника відповідача: Орловської Л.С.,
позивача: Мурашка І.О.,
представника позивача: Трачук Н.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Конишева О.В.), прийнята у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі, в адміністративній справі №280/5330/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування п. 1 Наказу від 24.07.2020 року №1073, -
07 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції України № 1073 від 24.07.2020 року “Про застосування дисциплінарного стягнення” до старшого інспектора СОПП відділу превенції Дніпровського ВП ГуНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 у виді попередження про неповну службову відповідність.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ухвали суду з 2014 року по теперішній час він перебувано під слідством та згідно з ухвалами суду його відсторонено від займаної посади. В ухвалах суду зазначено, що перебуваючи на робочому місці, позивач може мати доступ до документів, які може знищити чи підробити, а також може мати спілкування та вплив на працівників поліції, які є свідками у кримінальному провадженні. Таким чином, виконуючи ухвали суду позивач не з'являється на робоче місце. Крім того, зазначає про недоведеність до його відома тимчасових функціональних обов'язків, про пропуск строку притягнення до дисциплінарної відповідальності та наголосив на тому, що наказ є незаконним і по суті, оскільки відсторонення судом від посади не передбачає перебування на робочому місці. Просить позов задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у разі, якщо поліцейського, відстороненого від виконання службових обов'язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов'язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції. Протягом періоду, коли поліцейського відсторонено від виконання службових обов'язків (посади), призначення такої особи на будь-яку іншу посаду заборонено (суд ці вимоги проігнорував і визнав можливим призначення позивача на іншу посаду). Якщо поліцейського відсторонено від виконання службових обов'язків (посади), його можуть допустити до виконання обов'язків за займаною посадою або призначити на іншу посаду лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу. На період відсторонення від виконання службових обов'язків (посади) у поліцейського вилучається службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак і табельна вогнепальна зброя. Службове посвідчення та спеціальний знак поліцейського, відстороненого від посади, зберігається в черговій частині органу, де проходить службу поліцейський. Зазначені вимоги, на думку позивача, відповідачем було виконано, службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельна та вогнепальна зброя у позивача вилучені ще у 2015 році та не повертались, таким чином, без зазначених документів позивач був позбавлений можливості виконувати будь-які службові обов'язки.
Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.04.2020 відповідно до вимог наказу ГУНП в Запорізькій області від 04.06.2018 № 665 мобільною групою ГУНП в Запорізькій області здійснено перевірку службової діяльності сектору охорони публічного порядку (надалі СОПП) Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, під час чого встановлено, що ОСОБА_1 , в ОВС з 15.12.1998, в НПУ з 07.11.2015, на посаді з 03.01.2017, у період часу з 26.10.2019 по 24.04.2020 включно не виходив на службу, посилаючись на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2019, та протягом вказаного часу перебуває вдома до прийняття рішення судом першої інстанції.
14.05.2020 був прийнятий Наказ ГУНП в Запорізькій області від № 757 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії”.
Дисциплінарною комісією було проведено службове розслідування в ході якого встановлено наступне.
04.03.2014 прокуратурою Запорізької області відкрито кримінальне провадження № 42014080000000067.
13.11.2017 вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 звільнено від призначеного судом покарання у зв'язку з закінченням строків давності (не набрав законної сили). Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов'язання та відсторонення від посади старшого інспектора Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області (ОГП), після набрання вироком законної сили скасовано.
23.04.2018 ухвалою Апеляційного суду Запорізької області вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2017 скасовано та направлено на новий розгляд.
Ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі №333/5993/14-к починаючи з 2018 року до часу проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не застосовувався, а лише задовольнялися клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_1 від посади, а саме старшого інспектора Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.
На час проведення службового розслідування справа перебуває на розгляді у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.
Відповідно до довідок Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 05.06.2020 та від 22.06.2020, а також зібраних матеріалів (листів та довідок лікарень, графіків, книг, журналів тощо), у період часу з 26.10.2019 до 24.04.2020 старший інспектор СОПП відділу превенції Дніпровського ВП майор поліції ОСОБА_1 на лікарняних не перебував. Згідно з листом КУ “ЗОКЛ” ЗОР вих. № 3188 від 22.05.2020 ОСОБА_1 з 06.05.2020 по 18.05.2020 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні комунальної установи “Запорізька обласна клінічна лікарня” Запорізької обласної ради. У період часу з 26.10.2019 до 24.04.2020 ОСОБА_1 не перебував у черговій відпустці, у відрядженнях та у будь-яких нарядах.
З часу винесення ухвали Комунарського районною суду м. Запоріжжя від 25.10.2019, посилаючись на рішення зазначеної ухвали ОСОБА_1 з 26.10.2019 та протягом проведення службового розслідування на службу не виходив.
З відповідною ухвалою суду та питанням щодо свого невиходу на службу ОСОБА_1 особисто звертався до керівництва ГУНП в Запорізькій області та спілкувався з цього питання. У зв'язку із вказаними обставинами за вказаним фактом керівництвом Дніпровського ВП ГУНП службові розслідування не призначались та не проводились. Відповідно, керівництвом відділу превенції ОСОБА_1 не надавались на розгляд будь- які матеріали, листи, скарги та заяви громадян, органів влади, підприємств, установ, організацій тощо.
Протягом 2019-2020 років будь-які скарги на дії або бездіяльність ОСОБА_1 до Дніпровського ВП ГУНП від будь-кого не надходили. Останній раз ОСОБА_1 оновлював анкетні та автобіографічні дані у 2010 році. В особовій справі відсутні усі підписки, зобов'язання, пам'ятки- застереження.
Таким чином, будь-які поліцейські функції ОСОБА_1 не виконував.
Відповідно до довідки ВПН ГУНП в Запорізькій області від 18.06.2020 № 2908/П-20, старший інспектор СОПП відділу превенції Дніпровського ВГІ ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_1 не брав участі у підсумковій перевірці рівня підготовленості поліцейських Дніпровського ВП ГУНП за 2019 навчальний рік. Інформація щодо проходження ОСОБА_1 щомісячного тестування на освітньому порталі відсутня.
Відповідно до довідок УІАП ГУНП від 18.06.2020 № 1285/2/01-2020 та УРТЗІ ГУНП від 18.06.2020 № 483/5/01-2020. ОСОБА_1 , як користувач інформаційного порталу Національної поліції України не зареєстрований.
Також під час службового розслідування було встановлено, що згідно з актом про відсутність на робочому місці від 22.06.2020 № 4418/40/01-2020, ОСОБА_1 у період часу з 29.01.2020 по 22.06.2020 був відсутній на робочому місці. Головною причиною відсутності на робочому місці, ОСОБА_1 називає наявність ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2019, в якій розкрито питання необхідності перебування на роботі на період відсторонення його від займаної посади. Також ОСОБА_1 повідомив, що з 06.05.2020 по 18.05.2020 знаходився на лікарняному, як наслідок документально підтверджено законність відсутності на робочому місці ОСОБА_1 лише у період з 06.05.2020 по 18.05.2020.
17 липня 2020 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем, відповідно до якого відомості, що стали підставою для призначення службового розслідування, визнано такими, що знайшли своє підтвердження.
Відповідно до п.1 наказу Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області “Про застосування дисциплінарного стягнення” від 24.07.2020 № 1073, за результатами проведеного службового розслідування за порушення службової дисципліни , вимог ч.З ст.1, ч.8 ст.17 Дисциплінарний статуту Національної поліції України , затвердженого Законом України від 15 березня 2018 №2337,, п.1,п.2 ст.18 ч.І ст.64 Закону України “Про національну поліцію”, п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, п.1, п.2.1., п.2.3., п.2.3.1. п.2.3.2. розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділів (відділів, відділень), затверджених наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 року № 1987, а також ст.ст.6,19 Конституції України, що виразилося у невжитті у період часу з 26.10.2019 року на час проведення службового розслідування заходів щодо перебування під час відсторонення від посади на робочому місці, визначеному керівником, невиконання службових завдань та обов'язків, відповідно до розроблених функціональних обов'язків, не сприяння керівникові в організації дотримання службової дисципліни, що призвело до систематичного порушення зазначених вимог, а також до порушення п.2 Постанови КМУ від 11.11.2015 року № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, п.8 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання , затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260, в частині отримання грошового забезпечення за роботу, яка ним не виконувалась, до старшого інспектора СОПП відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність.
Позивач не погоджується із застосуванням до нього дисциплінарного стягнення так як відповідно до ухвали суду був відсторонений від посади з 2014 року та на момент проведення службового розслідування. Зокрема зазначає про те, що відповідачу це було достовірно відомо, бо суд кожні два місяці продовжував цей строк і своєчасно направляв відповідачу всі ухвали. Тому позивач вважає, що не повинен був і не мав можливості перебувати на робочому місці, окрім того, зазначає, що йому не було доведено до відома функціональні обов'язки за іншою посадою, які на нього покладені на час відсторонення за ухвалою суду. У зв'язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивача не було відсторонено від посади старшого інспектора сектору охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в межах кримінального провадження, тому посилання позивача на те, що відповідач не мав права проводити службове розслідування та застосовувати положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо не виконання функціональних обов'язків на зазначеній посаді, суд вважав не вірним.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України “Про Національну поліцію” від 02.07.2015 №580-У1ІІ (далі - Закон №580-УІІІ) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут в редакції чинній на час винесення оскаржуваного наказу), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з нормами ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Порядок накладення дисциплінарного стягнення встановлений статтею 14 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до зазначеної статті Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ “Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України”, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок № 893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з п. п. 1, 4 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Тобто мета службового розслідування полягає в тому, щоб повно, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки поліцейського і його ставлення до вчиненого.
Положеннями ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції передбачено право поліцейського ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
Проте, доказів реалізації такого наміру та відповідно відмови у наданні для ознайомлення матеріалів службового розслідування позивачем суду не надано.
Натомість, в матеріалах службового розслідування міститься інформація, що позивача викликали для надання пояснень, однак позивач не з'являвся на службі та не отримував поштові повідомлення.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
Встановлені обставини справи свідчать, що 17 липня 2020 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни позивачем.
24.07.2020 був прийнятий Наказ Головного управління Національної поліції України № 1073 “Про застосування дисциплінарного стягнення”.
Як вже було встановлено вище, в період часу з 29.01.2020 по 22.06.2020 (без урахування дати перебування на лікарняному з 06.05.2020 по 18.05.2020) позивач був відсутній без поважних причин на службі. Зокрема слід зазначити, до матеріалів справи відповідачем також були долучені акти про відсутність на робочому місці з 23.06.2020 по 03.07.2020, це свідчить про те, що позивач і в період проведення службового розслідування був відсутній на службі.
Так як наказ “Про застосування дисциплінарного стягнення” був прийнятий 24.07.2020, відповідно шість місяців з дня вчинення дисциплінарного проступку не минуло. Крім того, зазначений наказ був прийнятий не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку (виявлений він був за результатами службового розслідування), що спростовує доводи позивача про неможливість його притягнення до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із закінченням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Той факт, що позивач і раніше, ніж було виявлено правопорушення за результатом службового розслідування, був відсутній на службі без поважних причин не є предметом дослідження і даній справі, тому суд першгої інстанції правомірно не надав оцінку аргументу позивача з цього приводу. Період який досліджується у даній справі визначений матеріалами службового розслідування.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що необґрунтованими є доводи позивача з приводу того, що його відсторонено від посади на підставі статті 154 Кримінального процесуального кодексу України, яким його не зобов'язано відвідувати місце проходження служби, у зв'язку з тим, що він може таким чином зашкодити проведенню досудового слідства, з огляду на наступне.
Ухвалами Комунарського районного суду м. Запоріжжя (справа № 333/5993/14-К), починаючи з 2018 року до часу проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не застосовувався, а лише задовольнялися клопотання прокурора про відсторонення ОСОБА_1 від посади, а саме старшого інспектора Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.
В цей же час, наказом ГУНП в Запорізькій області від 03.01.2017 року № 1 о/с майора поліції ОСОБА_1 було призначено старшим інспектором сектора охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського відділу поліції, з посадовим окладом 2500 грн., увільнивши його з посади старшого інспектора Дніпровського відділу поліції, у зв'язку з організаційно-штатними змінами, за ініціативою поліцейського.
Відповідачем були надані пояснення та інформаційна довідка (а.с.111-112) з якої судом встановлено, що на кожний період на який було відсторонено позивач від посади на підставі ухвал Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду від 25.10.2019 року, 17.12.2019 року, 05.02.2020 року, 03.04.2020 року (це період за який проводилося службове розслідування) оскарженню не підлягали та були обов'язковими до виконання, на підставі яких ГУНП були видані накази від 01.11.2019 № 438 о/с, ГУНП від 24.12.2019 № 509 о/с, ГУНП від 13.02.2020 № 62 о/с, ГУНП від 03.04.2020 № 137 о/с та до матеріалів справи був доданий останній наказ від 04.06.2020 №200 о/с про відсторонення позивача від посади старшого інспектора Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, яка і було зазначено в ухвалах суду.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду по справі № 333/5993/14-к; пр. № 1-кп/333/102/19 від 25.10.2019 року Позивача було відсторонено від посади старшого інспектора Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з 03 листопада до 24 грудня 2019 року включно, відповідно був виданий наказ ГУНП в Запорізькій області від 01.11.2019 № 438 о/с,
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду по справі № 333/5993/14-к; пр. № 1-кп/333/102/19 від 17.12.2019 року Позивача було відсторонено від посади старшого інспектора Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з 25 грудня 2019 року до 15 лютого 2020 року включно , відповідно був виданий наказ ГУНП в Запорізькій області від 24.12.2019 № 509 о/с.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду по справі № 333/5993/14-к; пр. № 1-кп/333/102/19 від 05.02.2020 року року Позивача було відсторонено від посади старшого інспектора Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з 16 лютого до 05 квітня 2020 року, відповідно був виданий наказ ГУНП в Запорізькій області від 13.02.2020 № 62 о/с.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя суду по справі № 333/5993/14-к; пр. № 1-кп/333/102/19 від 03.04.2020 року Позивача було відсторонено від посади старшого інспектора Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з 06 квітня до 02 червня 2020 року, відповідно був виданий наказ ГУНП в Запорізькій області від 03.04.2020 № 137 о/с.
Посилання Позивача, про відсутність запису у трудовій книжкці про тимчасове виконання інших функціональних обов'язків, є необгрунтовними, оскільки Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, не передбачено.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.
Порядок тимчасового виконання обов'язків поліцейським визначений статтею 69 Закону, згідно якої, у зв'язку зі службовою необхідністю на поліцейського, який займає штатну посаду, може бути покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою посадою, а саме:
1) вакантною - за його згодою;
2) невакантною - у разі тимчасової відсутності або внаслідок усунення чи відсторонення від посади поліцейського, який займає таку посаду, незалежно від його згоди.
Отже, спеціальним законом встановлений порядок проходження служби в поліції, у тому числі порядок покладення на поліцейського тимчасового виконанням обов'язків за іншою посадою.
Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 відсторонено було від посади старшого інспектора Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, а фактично позивач перебував на посаді старшого інспектора сектору охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з 03.01.2017 року Наказ від 03.01.2017 №1 о/с.
За посадою, яку займав позивач були розроблені тимчасові функціональні обов'язки, які затверджувались начальником Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області:
-08.01.2017 року - затверджені заступником начальника Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 (заступником ОСОБА_3 );
-10.04.2018 року - затверджені т.в.о. начальника Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 ; 03.01.2019 - затверджені начальником Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_4 ;
-20.07.2019 - затверджені начальником Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області О. Фомічовим).
Відповідно до вищезазначених тимчасових функціональних обов'язків ОСОБА_1 (пункт 8) ознайомився з розпорядком робочого дня, який затверджений наказом ГУНП в Запорізькій області від 19.08.2016 № 1987 “Про затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку для поліцейських апарату ГУНП та його відокремлених структурних підрозділі (відділів, відділень). Цим наказом затвердженні правила внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до якого поліцейським встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями (субота та неділя), початок робочого дня з 09.00, обідня перерва 45 хвили (з 13.00. по 13.45) закінчення робочого дня у понеділок, вівторок, середу та четвер о 18.00, у п'ятницю у 16.45.
З вищезазначеними тимчасовими функціональними обов'язками старший інспектор охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 ознайомлювався про що свідчить особистий підпис позивача.
Враховуючи те, що позивач на посаді старшого інспектора сектору охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області з 03.01.2017 і тимчасові функціональні обов'язки позивач підписував з 2017 року, тому суд робить висновок, що позивачу було відомо, що він перебуває не на тій посаді, від якої його відстороняли Ухвалю Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Не зважаючи на це, позивач у період часу з 26.10.2019 по 24.04.2020 (який встановлено під час перевірки службової діяльності сектору охорони публічного порядку (надалі СОПП) Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області від 24.04.2020) та у період часу з 29.01.2020 по 22.06.2020 (встановлено під час службового розслідування згідно з актом про відсутність на робочому місці від 22.06.2020 № 4418/40/01-2020) не виходив на службу посилаючись на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2019 та протягом вказаного часу перебуває вдома до прийняття рішення судом першої інстанції, про що позивач не заперечував.
Згідно з листами ВПЗ, ВДЗ та УКЗ ГУНП в Запорізькій області (від 15.06.2020 № 379/15/01-2020, від 15.06.2020 № 335/1/01-2020, від 15.06.2020 № 2840/3-20) протягом 2019- 2020 років до вказаних підрозділів від старшого інспектора сектору охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 не надходило офіційних письмових запитів, звернень, заяв та повідомлень з будь-якого приводу, у тому числі з питань відсторонення його від посади та порядку проходження подальшої служби (виходу або невиходу на службу).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в задоволення клопотання позивача про роз'яснення ухвали про відсторонення від посади було відмовлено ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 25.10.2019 справа №333/5993/14-к, однак у мотивувальній частині рішення суддею зазначено: “Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає обов'язків особі яку відсторонено від посади, перебувати чи не перебувати на робочому місці. Виконання зазначеної ухвали покладається на керівника підприємства, установи або організації, де працює обвинувачений. Керівник підприємства, установи або організації, в свою чергу, виконання зазначеної ухвали здійснює на підставі вимог чинного законодавства України, якими безпосередньо керується, з урахуванням внутрішніх наказів, порядків та розпоряджень.
При цьому слід врахувати, що за змістом ст. 70 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, може бути відсторонений від виконання службових обов'язків у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Національної поліції України; поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Отже, положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України не можуть бути застосовані до особи, відстороненої від посади відповідно до ст. 154 КПК України.”
Позивача щодо якого здійснюється кримінальне провадження, було відсторонене від посадових обов'язків старшого інспектора Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, тому дійсно не можуть застосовуватися положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України до особи щодо виконання посадових обов'язків саме на цій посаді.
В той же час, відповідно до наказу ГУНП в Запорізькій області від 03.01.2017 року № 1 о/с позивач перебуває на посаді старшого інспектора сектору охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, це інша посада та інші функціональні обов'язки, які були покладені на позивача та які протягом періоду який перевірявся під час службового розслідування не виконувалися ним.
Отже, оскільки позивача не було відсторонено від посади старшого інспектора сектору охорони публічного порядку відділу превенції Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області в межах кримінального провадження, посилання позивача на те, що відповідач не мав права проводити службове розслідування та застосовувати положення Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо не виконання функціональних обов'язків на зазначеній посаді є необгрунтованими.
В свою чергу, основні обов'язки поліцейського передбачені ст. 18 Закону № 580-VIII.
Відповідно до п.1 п.2 ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків передбачено статтею 70 Закону № 580-VIII.
Згідно ч. 3 ст. 70 Закону № 580-VIII поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 131 КПК України заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є відсторонення від посади.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 154 КПК України відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину - щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 70 Закону № 580-VIII відсторонення поліцейського від виконання службових обов'язків є тимчасовим недопущенням поліцейського до виконання обов'язків за займаною посадою. За особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.
Суд звертає увагу, що вище наведеною статтею чітко визначено “недопущенням до виконання обов'язків за займаною посадою”, а ні взагалі до служби.
Таким чином, судом першої інстанції правильно зазначено, що інститут відсторонення від посади не припиняє службових відносин між особою та роботодавцем, навпаки, вони продовжуються, але без виконання прямих обов'язків за посадою старшого інспектора Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, від якої його було відсторонено відповідно до Ухвал Комунарського районного суду м. Запоріжжя за період з 26.10.2019 по 24.04.2020.
Доводи позивача з приводу того, що відповідачем необгрунтовано призначив позивача на іншу посаду протягом дії відсторонення вд посади, суд апеляційної інстанції не примає з огляду на те, що питання обгрунтованості призначення позивача на іншу посаду не є предметом розгляду в даній справі.
З урахуванням вище викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно обгрунтованості п. 1 Наказу Головного управління Національної поліції України № 1073 від 24.07.2020 року “Про застосування дисциплінарного стягнення” до старшого інспектора СОПП відділу превенції Дніпровського ВП ГуНП в Запорізькій області майора поліції ОСОБА_1 у виді попередження про неповну службову відповідність.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не погоджується з такими висновками суду, а тому підстави для його зміни або скасування - відсутні.
У зв'язку з тим, що суд першої інстанції не змінює судового рішення суду першої інстанції питання щодо судових витрат судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.12.2020 року в адміністративній справі №280/5330/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай