12 травня 2021 року м. Дніпросправа № 215/3537/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі №215/3537/20 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської Ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1” Криворізької міської ради, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1” Криворізької міської ради,яка виявилася у порушенні його права на попередження за можливістю страждань і болю,на медичні профілактичні заходи,у невизначеності способу захисту його інтересів, правової позиції ст. 49 Конституції України, ч.1 ст. 3, п. 7 ст .4, ст.6, 10, п. “а”, “б” ст.10,ст.31, 32, 42,ч.1 ст .43, ст. 53,п. “а” ст.78 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” та постановити окрему ухвалу згідно 249 КАСУ;
- визнати протиправною бездіяльність комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1” Криворізької міської ради, яка виявилася у порушенні права бути присутнім при розгляді заяви (запиту) від 25.05.20р.вх.121 не підкоренні ч.1,3 ст. 49 Конституції України,ч. 4 ст .4,п. “д” ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, ч. 3 ст. 43 Закону України “Основи законодавства України про охорону здоров'я” відповідно до його звернення від 25.05.20р.;
-визнати протиправною бездіяльність комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги №1” Криворізької міської ради,яка виявилася у не винесенні за результатами розгляду звернення від 25.05.20р. рішення, постанови, тобто правового акту.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2020 у справі №215/3537/20 позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі №215/3537/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - повернуто заявнику.
Ухвалу суду мотивовано не усуненням недоліків адміністративного позову.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі №215/3537/20, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Так, повертаючи позов суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року про залишення позовної заяви без руху у строк встановлений судом виконані позивачем не були, то відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України вона підлягає поверненню позивачу.
Колегія суддів погоджується з мотивами та висновками суду першої інстанції, та зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Частинами 1, 2 статті 169 КАС України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 5 ст. 169 КАС України).
Отже, чинним законодавством передбачено повернення позовної заяви, якщо у встановлений судом строк позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. Повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду.
Позивач вважається таким, що не усунув недоліки, якщо до закінчення встановленого судом строку не усунув усіх або хоча б одного недоліку, зазначеного в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановлений строк не виконав вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху
Із матеріалів справи вбачається, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2020 року направлено позивачу за адресою, вказаною у позовній заяві.
Однак, на адресу суду 05.10.2020 року повернувся поштовий конверт №4900085167664 з відміткою відділення Укрпошти “за закінченням встановленого строку зберігання”.
Порядок вручення процесуальних ухвал суду визначено статтею 251 КАС України.
Так, пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
В той же час слід враховувати, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку, зокрема, з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення певних процесуальних дій.
Однак, позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконав, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Водночас, у своєму рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому, очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання апеляцій (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції позивачу було надано достатній строк для усунення недоліків позовної заяви та вжито всіх необхідних заходів з метою повідомлення останнього про залишення такої заяви без руху.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 826/4285/18.
Відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки недоліки позовної заяви позивачем усунуті не були, то відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України така позовна заява підлягає поверненню, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Скаржник не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі №215/3537/20 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року у справі №215/3537/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в порядку та строки передбачені ст.329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко