11 травня 2021 року м. Дніпросправа № 160/10182/20
(суддя Конєва С.О., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року про повернення позовної заяви у справі №160/10182/20 за позовом ОСОБА_1 до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної допомоги,-
ОСОБА_1 26 серпня 2020 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача здійснити виплату коштів у розмірі 32530, 00 грн. на користь позивача в якості недоплаченої грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2015-2020 роки;
- зобов'язати відповідача здійснити відповідні розрахунки за реквізитами позивача, зазначеними у позові.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року вищезазначену позовну заяву було залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та позивачу надано п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України;
- із зазначенням у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги);
- із зазначенням викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги заявлені з 2015р., з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду України у справі №3-р/2020 прийнято лише 27.02.2020 року, виходячи з вимог ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд», у відповідності до вимог п.4, п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.30-31).
У зв'язку з невиконання вищезазначеної ухвали суду, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу.
Ухвала суду мотивована тим, що повернення на адресу суду поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, вважається доказом належного вручення ухвали від 31.08.2020 року у зв'язку з чим позивач вважається таким, що був належно повідомлений про залишення його позовної заяви без руху. Однак, станом на 12.10.2020 року позивач вимоги ухвали суду від 31.08.2020 року не виконав, недоліки позовної заяви не усунув у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаних вище ухвал до суду не звернувся.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду, з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що ухвалу суду від 31 серпня 2020 року позивачем не отримано з незалежних від нього причин. Зазначає про те, що суд першої інстанції будучи повідомлений про наявність у позивача електронної адреси та номеру телефонного зв'язку не вжив жодних дій для повідомлення позивача про наявність такої ухвали. Крім того, скаржник посилається на положення Закону України від 30.03.2020 року №540-ІХ, яким продовжено усі процесуальні строки.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
Одним із елементів права на суд є право на доступ до суду, отже особа повинна мати можливість подати справу на розгляд, а суд повинен розглянути її без зайвих та неналежних правових чи практичних перешкод. Таке право покладає на державу як негативний обов'язок, - тобто утриматися від створення неналежних процесуальних перешкод для доступу до суду, - так і позитивний, тобто забезпечити практичний та ефективний доступ до суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 08.11.2018 у справі "Созонов та інші проти України" зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Відповідно до частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення у тому числі (…) є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу поштовим зв'язком повернулася на адресу суду без вручення адресату із відміткою «за закінченням зберігання» (а.с.33).
Відповідно до пунктів 21 та 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270.
Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу через смс-повідомлення, повідомлення, що підтримується засобами Інтернету, або повідомлення у паперовому вигляді за встановленим оператором поштового зв'язку зразком.
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
При цьому, позивачу було надіслано судове рішення, а не судову повістку, а тому таке поштове відправлення повинно зберігатися протягом одного місяця.
Однак, після не вручення з позначкою причини «інше», поштове відправлення зберігалося менше одного місяця та було повернуто «за закінченням зберігання», про що свідчать відтиски печаток поштового відділення та суду (а.с.33).
В свою чергу, положення КАС України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням терміну зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.
Отже, у сукупності із недотриманням терміну зберігання, подібна відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання.
Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Оскільки в позовній заяві позивач, крім поштової адреси, зазначив номери засобів зв'язку та електронну адресу, суд отримавши конверт (поштове відправлення), який повернувся у скорочені терміни, передбачені для судової повістки, з зазначенням причин не вручення «за закінченням зберігання», не вжив всіх необхідних заходів щодо повідомлення позивача про залишення апеляційної скарги без руху.
Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права зроблена Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 року №1340/5463/18, яка враховуючи частину 5 статті 242 КАС України повинна враховуватися судом апеляційної інстанції.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги у цій справі прийняв до уваги і те, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року не є такими, що перешкоджали подальшому провадженню у цій справі, зокрема відкриттю провадження за поданою позовною заявою, а тому не прийняття позовної заяви із такими недоліками носить формальний характер.
Так, не зазначення позивачем у позовній заяві реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи той факт, що позивачем додано до позовної заяви його копію не є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Не зазначення позивачем у позові вимоги публічно-правового характеру про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача - суб'єкта владних повноважень чи його посадової особи (основної вимоги) та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги також не було перешкодою для відкриття провадження у цій справі, оскільки суд не позбавлений права вирішити ці питання під час підготовчого провадження у справі, застосувавши пункт 2 частини 2 статті 173 КАС України, якою прямо передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись: статтями 320, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №160/10182/20 - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко