05 травня 2021 року м. Дніпросправа № 340/5986/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2021
в адміністративній справі № 340/5986/20
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області форми "Ф" від 18.09.2020 року № 0158332-5207-1123.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору.
13 січня 2021 року позивачем сплачено судовий збір та подано заяву про зміну позовних вимог.
Відповідно до змінених позовних вимог, позивач просить визнати протиправним та скасувати:
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158330-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300), за 2019 рік у розмірі 3 089,69 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158331-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200), за 2019 рік у розмірі 271,85 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158332-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200), за 2019 рік у розмірі 2 292,74 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158333-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200), за 2019 рік у розмірі 2 834,33 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158334-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300), за 2019 рік у розмірі 2 790,49 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158335-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300), за 2019 рік у розмірі 17 972,28 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158336-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (18010300), за 2019 рік у розмірі 659,26 грн;
- податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми «Ф від 18.09.2020 року № 0158337-5207-1123, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості (18010200), за 2019 рік у розмірі 229,35 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 січня 2021 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку відсутністю доказів сплати судового збору враховуючи заяву про зміну позовних вимог.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог - повернуто позивачу.
Суд першої інстанції, повернув заяву про збільшення позовних вимог, виходячи з того, що ухвалою суду від 16.01.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених недоліків. Недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 16.01.2021 року позивачем не усунуті у частині доплати судового збору. Невиконання ухвали про залишення позову без руху, стало підставою для повернення заяви про збільшення позовних вимог.
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 25 січня 2021 року, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги зазначено, що судом першої інстанції неправильно обраховано суму судового збору, який підлягав сплаті за подання позивачем позову.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15 зазначила, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Тобто, нормами КАС України передбачено право позивача змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.
Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна.
Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов'язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.
Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог та, відповідно, не є зміною позовних вимог, оскільки тлумачення заміни передбачає заміну, наприклад, однієї вимоги іншою, а не доповнення раніше заявлених вимог.
Дотримання зазначених вимог забезпечує дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.
Частиною 3 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Згідно ч. 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч. 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункт 3.1.2 ч.2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу за кожну вимогу.
Для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову. Неправильне визначення ціни позову може призвести до необґрунтованого відкриття провадження у справі або, навпаки, до необґрунтованого повернення поданої заяви/скарги.
Відповідно до частини першої статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
У позовах, що складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Як вбачається зі змісту позовних вимог позивачем заявлено вісім вимог майнового характеру, щодо скасування податкових повідомлень від 18.09.2020 року № 0158330-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158331-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158332-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158333-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158334-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158335-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158336-5207-1123, від 18.09.2020 року № 0158337-5207-1123.
Тобто, ціна позову у цій справі становить 30 139,99 грн.
Отже, судовий збір за подання зави про збільшення позовних вимог мав бути сплачений позивачем в сумі 908 грн (30 139,99 грн * 1 %).
При таких обставинах колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення заяви про збільшення позовних вимог у зв'язку з тим, що до заяви не додано документ про сплату судового збору у визначеному розмірі.
Згідно статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Таким чином, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 4 ч.1ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 в адміністративній справі № 340/5986/20 задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 в адміністративній справі № 340/5986/20 скасувати.
Справу направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко