01 квітня 2021 року м. Дніпросправа № 280/62/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Рубана А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №280/62/20 за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Запоріжгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним та скасування рішення,-
Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи “Запоріжгаз” звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.2019 №2834 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” у сумі 850000 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2834 від 13 грудня 2019 року “Про накладення штрафу на АТ “ЗАПОРІЖГАЗ” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу у сумі 850000 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник відповідача (Любінецька Ю.В.) підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача (Гончаренко І.Б.) навів заперечення проти доводів апеляційної скарги. підтримавши їх в судовому засіданні.
Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, відділ НКРЕКП у Запорізькій області відповідно до Закону України “Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг” 22 вересня 2016 ростаттку № 1540-VIII (далі - Закон України № 1540-VIII), “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02 березня 2015 року № 222-VIII (далі - Закон України № 222-VIII), “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877-V) інших законів і нормативно-правових актів, відповідно до постанови НКРЕКП від 14.05.2019 № 736 та посвідчення про проведення позапланової виїзної перевірки від 20.11.2019 № 448 у строк з 03.12.2019 по 05.12.2019 мав здійснити позапланову перевірку АТ “Запоріжгаз” щодо дотримання вимог пунктів 2 та 3 постанови НКРЕКП від 29.03.2019 № 469 “Про накладення штрафу на ПАТ “Запоріжгаз” за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання”, а саме:
- приведення до 18.04.2019 дій ПАТ “Запоріжгаз” у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачу за ЕІС-кодами: 56ХМ14Е28109745Y, 56ХМ14С28470307N, 56ХМ14С28471191В, 56ХМ14С284741518, 56ХМ14А29443102J, 56ХМ14А295610139, 56ХМ14А299850379, 56ХМ14А30069861О, 56ХМ14А30950012К за період, що перевірявся, у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильників природного газу;
- приведення до 18.04.2019 дій ПАТ “Запоріжгаз” у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам у частині визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача на підставі даних лічильника природного, починаючи з жовтня 2018 року.
При цьому АТ “Запоріжгаз” 05.12.2019 не допустило представників НКРЕКП до проведення перевірки, внаслідок чого 05.12.2019 року відповідачем був складений акт № 435 щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
Вказаним актом встановлено порушення пункту 2.1 глави Ліцензійних умов з розділу в частині здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України “Про ринок природного газу”, чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень ст.11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
Один екземпляр акту від 05.12.2019 № 435 відділом НКРЕКП у Запорізькій області з супроводжувальним листом від 05.12.2019 № 40-13/1958 надано до канцелярії АТ “Запоріжгаз”.
12.12.2019 позивачем надано письмові пояснення до акту № 435 від 05.12.2019, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю).
АТ “Запоріжгаз” ознайомилось на офіційному веб-сайті НКРЕКП з питаннями порядку денного засідання НКРЕКП, яке призначене на 13.12.2019 року.
Також, на веб-сайті НКРЕКП в матеріалах до засідання були опубліковані обґрунтування до проекту постанови НКРЕКП “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” (надалі - обґрунтування).
Як зазначено в вищевказаних обґрунтуваннях, відповідач вважає, що АТ “Запоріжгаз” порушено пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, а саме: ст.11 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, якою покладено обов'язок на суб'єкта господарювання щодо надання допуску посадових осіб органу державного нагляду до здійснення заходів державного нагляду, в даному випадку позапланової виїзної перевірки. Відповідач зазначає, що підставами для проведення перевірки АТ “Запоріжгаз” була постанова НКРЕКП від 14 травня 2019 року № 736 “Про проведення позапланової перевірки ПАТ “Запоріжгаз”
При цьому, відповідач посилається на постанову НКРЕКП № 428 від 14.08.2018 року “Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов” (далі - Порядок контролю), вважаючи що дії по проведенню позапланової виїзної перевірки АТ “Запоріжгаз” є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України.
13.12.2019 відповідачем винесено постанову № 2834 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу”, якою на позивача накладено штраф у розмірі 850 000 грн.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову № 2834 від 13.12.2019 “Про накладення штрафу на АТ “Запоріжгаз” за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу” Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що визначені законодавством України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст.1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" № 1540-VIII від 22.09.2016 (далі - Закон №1540-VIII, в редакції яка діяла на час виникнення спірних відносин) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 1540-VIII відповідач здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: у сфері енергетики: діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу.
Згідно з ст. 3 Закону № 1540-VIII відповідач здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Відповідач здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Частинами 1, 2 статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою (п.3 ч.5 ст. 14 Закону №1540-VIII).
Відповідно до ч.1-5 ст. 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.
Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.
Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі.
Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.
У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.
Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 №222-VІІІ (далі - Закон №222-VІІІ в редакції яка діяла на час виникнення спірних відносин) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності (ст. 2).
Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №222-VІІІ державний нагляд за додержанням органами державної влади чи державними колегіальними органами вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону №222-VІІІ спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт перевірки у двох примірниках в останній день перевірки. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування. У разі виявлення порушення органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п'яти робочих днів з дня складення акта перевірки видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.
Частинами 14, 15 статті 19 Закону №222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що за результатами перевірки складається акт, у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора та рішення Регулятора оформлюються постановами, при цьому рішення щодо усунення порушень, які були встановленні під час перевірки, оформлюються розпорядженнями.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що позивачем не було допущено представників НКРЕКП до проведення перевірки з тих підстав, що останнім не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань до перевірки залежно від ступеня ризику.
При цьому, відповідачем було складено акт за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, що не узгоджується з вимогами Закону 222-VІІІ.
Так, відповідно до пункту 8 частини 12 ст. 16 Закону 222-VІІІ акт про відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування є підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії. Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування вважається не допуск уповноважених посадових осіб органу ліцензування до здійснення перевірки додержання ліцензіатом вимог відповідних ліцензійних умов за відсутності передбачених для цього законом підстав.
При цьому приписи Закону 222-VІІІ не відносять відмову ліцензіата у проведенні перевірки органом ліцензування до порушень ліцензіатом ліцензійних умов. Це окрема дія суб'єкта господарювання, яка має окрему від порушень саме ліцензійних умов кваліфікацію.
Водночас ця окрема дія, яка не пов'язана з порушенням ліцензійних умов, відповідно не передбачає складання акту за наслідками проведеної перевірки, що визначено частиною 14 статті 19 цього Закону. Так, Акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов.
У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.
Як свідчать матеріали справи та не заперечується учасниками процесу в даному випадку перевірка відповідачем взагалі не проводилась через відмову позивача у її проведенні. Таким чином, відповідач в даному випадку повинен був скласти окремий акт про відмову від проведення перевірки, а не акт за наслідками проведеної перевірки, якої фактично проведено не було.
При цьому, відповідно до пункту 8 частини 12 ст. 16 Закону 222-VІІІ акт про недопуск слугував підставою для анулювання ліцензії лише у випадку, якщо для такого недопуску у суб'єкта господарювання не було законних підстав.
В Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженому постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 (далі - Порядок контролю), НКРЕКП інакше прописала складання акту при наявності факту відмови у проведенні перевірки, а саме: “При відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки складають акт перевірки, в якому фіксується факт відмови (далі - акт про відмову).
Крім того в акті про відмову вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).
Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об'єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).
У зв'язку з цим, акт перевірки, складений НКРЕКП відповідно до Порядку №428, який порушує встановлений Законом 222-VІІІ порядок, не може вважатись актом про відмову у проведенні перевірки, який названий підставою для анулювання ліцензії відповідно до пункту 8 частини 2 ст. 16 Закону 222-VІІІ.
Отже, з урахуванням викладених обставини суд зазначає, що НКРЕКП складено “акт перевірки”, що відповідно до Закону 222-VІІІ складається за наслідками перевірки, за відсутності факту проведення такої перевірки, що не відповідає встановленому Законом 222-VІІІ порядку оформлення недопуску до проведення перевірки.
Доводи апелянта стосовно того, що судом першої інстанції не надано належної оцінки підставам недопуску позивачем представників НКРЕКП до проведення перевірки АТ “Запоріжгаз”, колегія суддів вважає такими, що не мають правового значення з огляду на те, що відповідачем безпідставно застосовано відносно позивача санкцію, яка чинним законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачена саме за даний вид порушень.
Також колегією суддів враховується, що відповідачем порушено порядок проведення комісією засідання, визначений Законом 1540-VIII та власним Регламентом НКРЕКП.
Так, порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначені статтею 14 Закону №1540-VIII.
Відповідно до вищевказаної статті Закону засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.
У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.
Регулятор на своїх засіданнях: 1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції; 2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції; 4) затверджує щорічний звіт Регулятора; 5) затверджує регламент Регулятора; 6) розглядає справи про адміністративні правопорушення; 7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб'єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків.
Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.
Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.
Голосування на засіданнях Регулятора здійснюється членами Регулятора особисто та самостійно.
Рішення Регулятора вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Регулятора, присутніх на засіданні. Кожний член Регулятора має один голос. Член Регулятора, не згодний з прийнятим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку, яка додається до такого рішення.
Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п'яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід'ємна частина протоколу.
Регулятор забезпечує онлайн-трансляцію засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на своєму офіційному веб-сайті. Зберігання записів таких трансляцій та вільний доступ до них на офіційному веб-сайті забезпечується Регулятором протягом не менше одного року з дня проведення засідання.
З вищевикладеного вбачається, що основною формою роботи Регулятора є його засідання, на якому останній, зокрема розглядає справи щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суміжних ринків. Оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, протягом відповідного строку, переліку питань, що вносяться на розгляд Регулятора, а також проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, зауваження та пропозиції, а також позиція Регулятора щодо зауважень. Рішення Регулятора оформлюються постановами. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом, який також оприлюднюється на його офіційному веб-сайті. Здійснення онлайн-трансляції засідань, що проводяться у формі відкритих слухань, на офіційному веб-сайті Регулятора.
Відповідно до пункту 7.5 Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 06.12.2016 № 2133 (далі - Регламент), перелік питань, що виносяться на розгляд НКРЕКП, інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, відповідно до вимог статті 14 Закону України № 329-VIII та вищевказаного Регламенту 09.12.2019 на офіційному веб-сайті відповідача було оприлюднено Порядок денний засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, що має відбутись у формі відкритого слухання 13.12.2019, та перелік питань до зазначеного засідання, зокрема питання 21 “Про порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ “Запоріжгаз”.
При цьому, пояснення АТ “Запоріжгаз” до акту № 435 були отримані НКРЕКП лише 17.12.2019, та не могли бути опрацьовані НКРЕКП і враховані під час прийняття постанови № 2834.
Згідно із п. 7.7 Регламенту відповідні структурні підрозділи, питання яких винесені на розгляд засідання НКРЕКП, не пізніше як за чотири робочі дні до дня проведення засідання готують проекти рішень НКРЕКП, зокрема проекти постанов або розпоряджень, що пропонуються до прийняття, та обґрунтування до них, які підписуються керівником структурного підрозділу та візуються членом НКРЕКП, відповідно до розподілу обов'язків, одержані зауваження та пропозиції, а також аргументована позиція НКРЕКП щодо одержаних зауважень, у разі необхідності додають інші документи: аналітичні довідки, таблиці, діаграми тощо, та направляють в електронному вигляді до відділу інформації та комунікацій з громадськістю для оприлюднення на офіційному веб-сайті НКРЕКП.
Отже, не пізніше, як за чотири робочі дні до дня проведення засідання НКРЕКП повинна отримати відповідні зауваження та пропозиції з метою їх оприлюднення на офіційному веб-сайті, що не було зроблено до прийняття оскаржуваної постанови.
Наведене вище свідчить про недотримання відповідачем порядку та процедури прийняття оскаржуваної постанови № 2834 від 13.12.2019.
Крім того, як вірно врахував суд першої інстанції, постанова НКРЕКП від 29.03.2019 № 469 “Про накладення штрафу на ПАТ “Запоріжгаз” за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання” за дотриманням якої НКРЕКП мало здійснити позапланову перевірку АТ “Запоріжгаз” у строк з 03.12.2019 по 05.12.2019, скасована рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року у справі № 280/2063/19, яке залишено в силі постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.06.2020 р. у справі № 280/2063/19.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що приймаючи спірну постанову № 2834 від 13.12.2019, якою на позивача накладено штраф, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені приписами чинного законодавства України.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року у справі №280/62/20- залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 - 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко