13 травня 2021 року Чернігів Справа № 620/1441/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, без самостійних вимог в інтересах відповідача, - Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду заяви та документів ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції»;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву та документи, а також висновок Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» для прийняття відповідного рішення згідно пункту 9 Порядку №850.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що бездіяльність відповідача щодо не призначення та невиплати одноразової грошової допомоги, є протиправною та порушує його права та інтереси.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області подані письмові пояснення на позовну заяву, в яких зазначають, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивачем при зверненні не було дотримано вимог пункту 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, що зумовило неможливість розгляду МВС України його заяви про призначення одноразової грошової допомоги, і стало підставою для повернення матеріалів без прийняття відповідного рішення.
Позивачем подана відповідь на пояснення, в якій він свою правову позицію підтримав і просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, вважає вимоги такими, що не ґрунтуються на законі. Зазначає, що виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки. Оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови від 21.10.2015 №850, немає. Тому відмова у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, є правомірною, а вимоги необґрунтованими.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ в період, з 01.10.1975 по 09.12.1998, що підтверджується копією трудової книжки від 09.08.1972 (а.с.11).
Зі змісту копії свідоцтва про хворобу № 976 від 03.12.1998 випливає, що Окружна (військово-лікарська) комісія УВС Чернігівської області визнала позивача непридатним до військової служби в результаті травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с.15).
25.10.2005 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків ОВС, що підтверджується копією витягу із акту огляду у МСЕК до довідки серії МСЕ-ЧНВ № 117041 від 25.10.2004 (а.с.16).
В зв'язку з встановленням інвалідності, у відповідності до статті 23 Закону України «Про міліцію», позивачу була виплачена страхова сума по державному обов'язковому особистому страхуванню в розмірі 13663,00 грн, що підтверджується копіями листів Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» від 24.12.2020 №03-05-21-79/12602, від 30.12.2020 №03-10/981 (а.с.35,36).
11.03.2019 під час повторного огляду позивачу було встановлено, з 11.03.2019, ІІ групу інвалідності безстроково, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією, серія АВБ № 066853 від 11.03.2019 (а.с.17).
Також позивач отримав посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи, внаслідок війни, № НОМЕР_1 , терміном дії до 31.12.2054 (а.с.13).
Позивач неодноразово 24.07.2020, 14.08.2020 , 27.11.2020 та 01.12.2020 звертався до Управління МВС України в Чернігівській області із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, у зв'язку з травмою, пов'язаною з проходженням служби в ОВС.
Ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області розглянуто звернення позивача та підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який разом з документами 16.12.2020 направлено до МВС України (а.с.67).
Листом від 29.01.2021 за №3432/15-2021 МВС України повідомило позивача, що у порушення пункту 2 Порядку №850 до надісланих матеріалів не додано довідку, що дозволяє визначити день виникнення права на отримання грошової допомоги, у зв'язку з установленням позивачу 2 групи інвалідності, причина інвалідності заявника не відповідає установленому у свідоцтві про хворобу причинному зв'язку отриманої травми, відсутній акт розслідування нещасного випадку та акт, що свідчить про причини обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва) (а.с.68).
Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України від 20.12.1990 № 565-XII «Про міліцію» (далі - Закон №565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
У подальшому Закон №565-XII втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України від 02.07.2015 №580-VІII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VІII).
При цьому у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІII встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07.03.2018 у справі № 464/5571/16-а, від 21.06.2018 у справі № 822/31/18 від 28.08.2018 у справі №804/6297/17, від 06.03.2019 у справі 822/163/18, від 26.05.2020 у справі № 281/490/17.
На виконання вимог статті 23 Закону №565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника (далі - Порядок № 850).
Пунктом 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги, є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
У відповідності до пункту 3 Порядку №850, грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Пунктами 7-9 Порядку №850 закріплено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже згідно з пунктом 9 Порядку №850 обов'язок прийняття рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги і надіслання такого рішення керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладений безпосередньо на Міністерство внутрішніх справ України.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2018 у справі №822/1579/17, від 13.02.2018 у справах №808/1866/16, №806/845/16, від 15.05.2018 у справі №161/16343/17, від 19.09.2018 у справі №750/2250/17, від 08.07.2020 у справі №725/4155/16-а.
Як випливає з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, до якої було додано заключення службового розслідування, висновок по матеріалах службового розслідування, свідоцтво про хворобу № 976 від 03.12.1998, довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВБ № 066853 від 11.03.2019 про встановлення другої групи інвалідності, посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи, внаслідок війни № НОМЕР_1 , паспорт та ідентифікаційний код, та просив, у зв'язку з тим, що йому було змінено групу інвалідності, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, відповідно до статті 23 Закону №565-XII, призначити та виплатити одноразову грошову допомогу (а.с.32).
Ліквідаційною комісією управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області розглянуто звернення позивача та підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги, який разом з документами для затвердження 16.12.2020 направлено до МВС України (а.с.67).
Проте Міністерство внутрішніх справ України не виконало вимоги пункту 9 Порядку №850, не розглянуло заяву позивача про призначення одноразової допомоги та не винесло жодного рішення з цього питання, чим проявило протиправну бездіяльність.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду заяви та документів ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Позовна вимога про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути заяву та документи, а також висновок Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», для прийняття відповідного рішення згідно пункту 9 Порядку №850, підлягає задоволенню, оскільки є похідною від першої позовної вимоги, яка судом задоволена.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, не надав суду жодних належних і допустимих доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Підстави для повернення судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 241, 243, 244-246, 250, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, без самостійних вимог в інтересах відповідача, - Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду заяви та документів ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути заяву, документи та висновок Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України «Про міліцію», та прийняти відповідне рішення згідно пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Міністерство внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ - 00032684).
Третя особа, без самостійних вимог в інтересах відповідача, - Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області (просп. Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ - 08592365).
Суддя В.В. Падій