11 травня 2021 року справа № 580/2478/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А.В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення штрафу, -
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з позовною заявою до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просить:
- скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 10 200 грн. від 07.04.2021 у виконавчому провадженні №63730793.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що оскаржувана постанова винесена на підставі виконавчого листа №580/1955/20, виданого Черкаським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у розмірі 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 05.03.2019 по 03.09.2019. 23.09.2020 позивачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 по 03.09.2019 та нараховано суму доплати у розмірі 5609 грн. 70 коп. Позивач не наділений повноваженнями щодо самостійного розпорядження коштами фонду, а виконання рішення в частині виплати заборгованості за перерахованою пенсією буде проведено після виділення коштів з Державного бюджету. Таким чином, позивач виконав рішення суду від 13.08.2020 у справі №580/1955/20 добровільно до відкриття виконавчого провадження. З вказаних підстав вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 28.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Представник позивача в судове засідання не прибув, 11.05.2021 подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте про причини неявки свого представника в судове засідання не суд не повідомив.
Згідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд розглядає справу у письмовому провадженні, у відсутність представника відповідача.
Дослідивши доводи позивача, викладені в позовній заяві, подані письмові докази, суд встановив наступне.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.08.2021 у справі №580/1955/21, яке набрало законної сили 15.09.2020, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до 01.03.2018, та перерахованої з 01.01.2018 з урахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” у розмірі 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018, з врахуванням проведених виплат, за період 05.03.2019 по 03.09.2019.
На виконання рішення суду від 13.08.2021 у справі №580/1955/21 Черкаським окружним адміністративним судом 25.09.2020 був виданий виконавчий лист.
25.11.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною винесено постанову ВП №63730793 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №580/1955/20, виданого Черкаським окружним адміністративним судом 25.09.2020.
Позивач листом №2300-0802-5/61683 від 04.12.2020 повідомив відповідача, що здійснив 23.09.2020 перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано суму боргу 5609 грн. 70 коп. Щодо виплати вказаної заборгованості зазначив, що вказана сума буде виплачена за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджету за відповідною бюджетною програмою згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
07.04.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксаною Василівною винесено постанову ВП №63730793 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця у сумі 10 200 грн.
Вважаючи, що відповідач протиправно виніс постанову про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. (далі - Закон №1404).
Згідно частини 1 статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно пункту 16 частини 3 статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно частини 2 статті 63 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Частиною 2 статті 75 Закону №1404 визначено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу вказаних норм вбачається, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом в постановах від 10.09.2019 року по справі №0840/3476/18, від 19.09.2019 року по справі №686/22631/17 та від 07.11.2019 року по справі №420/70/19 та відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при розгляді цієї справи.
Судом встановлено, що позивач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.09.2020 у справі №580/1955/20 здійснив 23.09.2020 ОСОБА_1 перерахунок пенсії та нарахував суму боргу 5609 грн. 70 коп. Виконання рішення в частині виплати на момент набрання рішенням суду законної сили буде проведено після виділення коштів з Державного бюджету.
Приймаючи постанову про накладення штрафу, відповідач виходив з того, що позивач не виплатив ОСОБА_1 перераховану пенсію у сумі 5609 грн. 70 коп. без поважних причин.
Стосовно наявності підстав для накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень -коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій. у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим з військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за вказаним Законом, забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно пунктів 3-5 Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189/32641, виконання рішень суду, а саме виплата заборгованості з перерахованої пенсії здійснюється в порядку черговості надходження таких рішень судів до Головного управління та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Отже виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.
Фактична невиплата нарахованих 5609 грн. 70 коп. зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на безумовне виконання таких рішень у порядку черговості прийняття. Тому, за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду в Черкаській області встановленого порядку виконання судового рішення, підстави для прийняття рішення про накладення штрафу на керівника управління відсутні, зважаючи на те, що накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №560/523/19, від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а, від 16.07.2018 у справі №811/1469/18.
Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, необхідно встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Згідно з реєстром рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, станом на 21.04.2021 загальна сума заборгованості за рішеннями судів, що надійшли до Головного управління, за 2019-2021 роки становить 83 923 279 грн. 75 коп. Станом на 21.04.2021 відповідно до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, погашено заборгованість із пенсійних виплат за рішеннями суду, які надійшли до Головного управління до 26.06.2019 включно на загальну суму 9 874 946 грн. 29 коп., у т.ч.: у 2019 році - 571 726 грн. 17 коп.; у 2020 році - 6 383 197 грн. 61 коп., у 2021 році - 2 920 022 грн. 51 коп. Таким чином, заборгованість з пенсійних виплат за рішеннями суду, яка виникла у 2019, 2020, 2021 роках, значно перевищила видатки, передбачені бюджетом Головного управління на її погашення.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: копіями бюджетів Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на 2019, 2020 та 2021 роки; копіями змін, що вносяться до бюджету Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на 2019 та 2020 роки; копією реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області виконало конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2020, дотримуючись Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за №1189/32641, суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення на Головне управління штрафу за невиконання судового рішення, тому оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 2270 грн.
Враховуючи, що відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, було протиправно накладено штраф на позивача, судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 грн. підлягають стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вельган Оксани Василівни про накладення штрафу у сумі 10 200 грн. №63730793 від 07 квітня 2021 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (пров. Музейний, 2-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 43315602) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 21366538) судові витрати зі слати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня підписання рішення.
Головуючий А.В. Руденко