Справа № 560/2560/21
іменем України
13 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 83752,27 грн із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 21.01.2019 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі по тексту - Порядок №1078);
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.201 в сумі 83752,27 грн місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року та з 01.03.2018 по 21.01.2019 із урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Обґрунтовуючи вимоги, позивачка зазначила, що на день виключення зі списків особового складу військової частини не отримала в повному обсязі індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.01.2019. Тому звернулась до суду з цим позовом.
У відзиві на позов відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначив, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №78/0/66-17 механізм нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період 2016-2017 років відсутній. У межах наявного фінансового ресурсу можливість виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України також відсутня. Вказав, що визначення базового місяця є компетенцією роботодавця під час нарахування індексації. Просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 15.03.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Позивачка - ОСОБА_1 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.01.2019 №25 позивачка виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 21.01.2019.
На звернення позивачки листом від 10.02.2021 №276 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що що протягом 2016-2018 років фондом грошового забезпечення військової частини видатки на виплату індексації грошового забезпечення не передбачені.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати індексації грошового забезпечення в повному розмірі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі по тексту - Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Закон №1282-ХІІ) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Підстави для проведення індексації визначені статтею 4 Закону №1282-ХІІ, відповідно до якої індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. Проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Тобто, сума індексація грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Відповідно до розрахунку військової частини НОМЕР_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачці виплата індексації грошового забезпечення не здійснювалась.
Враховуючи викладене, суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо виплати позивачці індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 є протиправною.
Тому для належного захисту прав позивачки необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у відповідача обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу. Вказані відповідачем обставини не позбавляють його обов'язку щодо нарахування індексації грошового забезпечення позивачу. Тому посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для нарахування та виплати індексацій є безпідставними.
Необґрунтованими є також доводи відповідача про відсутність механізму виплати індексації у поточному році за минулі періоди, оскільки відсутність такого механізму не позбавляє позивача права на отримання належних йому сум грошового забезпечення.
Стосовно вимоги позивачки щодо встановлення для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року, суд враховує таке.
Питання визначення базового місяця для індексації знаходиться в залежності від таких показників, як розмір прожиткового мінімуму за певні періоди, розмір коефіцієнту індексації пенсій тощо, які підлягають застосуванню відповідними органами, підприємствами, установами, організаціями при здійсненні відповідних розрахунків.
Саме в процесі виконання рішення суду в порядку встановленому Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 буде визначений базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Окрім того, захисту підлягає лише вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому.
Індексація за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачці не нарахована та не виплачена. Тобто, питання про те, який базовий місяць буде використаний відповідачем при нарахуванні індексації є передчасним, оскільки у цій частині права позивачки ще не порушені.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
Тому вимога позивачки щодо прийняття судом рішення в частині базового місяця, є передчасною та задоволенню не підлягає.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 21.01.2019, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, з урахуванням абзацу 1 пункту 5 Порядку №1078 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" індекс споживчих цін за березень 2018 року приймається за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%, тому передбачені Законом №1282-XII підстави для індексації грошового забезпечення позивачки за період з березня 2018 року по листопад 2018 року були відсутні.
При цьому, право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позову в частині нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Водночас, відповідно до вказаного вище розрахунку військової частини НОМЕР_1 за грудень 2018 року та січень 2019 року позивачці нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачці індексації грошового забезпечення за грудень 2018 року та січень 2019 року не підлягають задоволенню.
Щодо встановленої фіксованої суми індексації, суд вважає, що такі дії також належать до компетенції відповідача, оскільки виплата індексації позивачці ще не здійснена (по аналогії до базового місяця). Тому вимога про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення в сумі 83752,27 грн є передчасною, оскільки у цій частині права позивачки ще не порушені.
Враховуючи викладене, позов необхідно задоволити частково.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя О.Л. Польовий