Рішення від 13.05.2021 по справі 560/2656/21

Справа № 560/2656/21

РІШЕННЯ

іменем України

13 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2021 №Ф-1581-17.

Позов мотивований тим, що контролюючий орган неправомірно взяв позивача без його заяви, як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, на облік платником податку та платником єдиного внеску.

У відзиві на позов відповідач зазначив, що в інтегрованій картці платника податків позивача рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 42622,74 грн. Тому Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області правомірно сформована та направлена вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2021 №Ф-1581-17.

Ухвалою від 15.03.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивач - ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Хмельницькій області за видом діяльності "діяльність у сфері права" з 25.12.2006 по теперішній час.

Згідно з інформацією Єдиного реєстру адвокатів України Венгер Денис Олегович 16.10.2008 отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №418.

26.02.2021 позивач отримав вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2021 №Ф-1581-17, відповідно до якої останньому нарахована сума боргу зі сплати єдиного соціального внеску в розмірі 51632,40 грн, з яких 41217,22 грн недоїмка, 1737,27 грн штраф, 8677,91 грн пеня.

Позивач оскаржив вказану вимогу до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Згідно з підпунктом 14.1.226 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Отже, особа, яка займається адвокатською діяльністю (адвокат) є самозайнятою особою та відповідно платником податків.

Відповідно до пункту 63.1 статті 63 Податкового кодексу України з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи ведеться облік платників податків.

Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

При цьому, взяття на облік у контролюючих органах самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору (пункт 63.2 статті 63 Податкового кодексу України).

Відповідно до положень пункту 65.2 статті 65 Податкового кодексу України облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Пунктом 65.3 статті 65 Податкового кодексу України встановлено, що для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) (пункт 65.5 статті 65 Податкового кодексу України).

Тобто, обов'язковою умовою для взяття на облік у податковому органі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність є прийняття відповідної заяви останніх.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Закон №2464-VI) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності є платниками єдиного внеску.

Частиною 1 статті 5 Закону №2464-VI передбачено, що облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Так, відповідно до приписів вказаної норми розроблений Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі по тексту - Порядок №1162).

Пунктами 1, 2 розділу ІІІ вказаного Порядку також передбачено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Згідно з пунктом 4 розділу VІ Порядку №1162 якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що: фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою “платник не подав заяви для взяття на облік”.

Аналогічна правова норма визначена пунктом 6.8 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, яким передбачено, якщо контролюючим органом за інформацією від іншого державного органу чи при виконанні власних функцій виявляється фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, що є зареєстрованою, але не перебуває на обліку у контролюючому органі, контролюючий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви для взяття її на облік.

Водночас, позивач заяви про взяття його на облік до контролюючого органу не подавав та податковим органом про необхідність подання такої заяви не повідомлявся.

Разом з цим, відповідно до положень пункту 65.10.8 статті 65 Податкового кодексу України у разі коли після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

З огляду на зазначене, суд вважає неправомірними дії відповідача щодо автоматичної зміни позивачу в ІТС Податковий блок ОПФ платника на "94 - фізична особа, яка займається незалежною діяльністю" та присвоєний стан "0 - платник податку за основним місцем обліку", оскільки відповідні дії контролюючого органу нормами чинного законодавства не передбачені.

Крім того, відповідно до вимог пункту 65.7 статті 65 Податкового кодексу України фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, контролюючим органом видається довідка про взяття на облік платника податків із зазначенням строку, якщо такий строк вказаний у свідоцтві про реєстрацію чи іншому документі (дозволі, сертифікаті тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідачем не надав суду доказів про те, що позивачу відповідна довідка була видана податковим органом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04.12.2019 у зразковій справі №520/3939/19 дійшла висновку, що Закон №2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Взяття та перебування на обліку платника єдиного внеску фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності цим Законом не передбачено.

Зважаючи на це, у контролюючого органу відсутні підстави "втручатись" у право власності платника єдиного внеску, оскільки таке втручання не засноване на законі, про що свідчить і практика Європейського суду з прав людини, зокрема висновки суду у рішеннях по справах "Щокін проти України", "Христов проти України", "Новоселецький проти України", "Рисовський проти України".

Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, визначає, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи "Серков проти України", "Щокін проти України").

За таких обставин, суд вважає, що відповідач ну довів правомірності автоматичного взяття позивача, як особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, на облік платником податків та платником єдиного внеску, без його заяви (встановленої форми) та відповідно не довіві правомірності прийняття оскаржуваної вимоги про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12.02.2021 №Ф-1581-17.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень) судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій областію

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя О.Л. Польовий

Попередній документ
96860847
Наступний документ
96860849
Інформація про рішення:
№ рішення: 96860848
№ справи: 560/2656/21
Дата рішення: 13.05.2021
Дата публікації: 17.05.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них