Справа № 560/4554/21
13 травня 2021 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянувши клопотання державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,
Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося в суд з позовом до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.04.2021 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду надійшло клопотання, в якому відповідач просить розглянути справу №560/4554/21 за правилами загального позовного провадження.
Клопотання мотивоване тим, що: справа №560/4554/21 має важливе значення для позивача; задоволення вимог позивача може призвести до порушення норм Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", яким встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств; відповідач в межах розгляду цієї справи подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог; обсяг та характер поданих доказів сторонами по справі потребуватиме часу для їх вивчення та дослідження.
Щодо цього клопотання, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Суд зазначає, що відповідач не навів посилань на обставини, які можливо з'ясувати, та які докази на їх підтвердження чи спростування може бути надано лише в судовому засіданні. Також не підтверджено неможливість надання пояснень та доказів в межах спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
При цьому, суд також зазначає, що практика Європейського суду з прав людини, яка в силу положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.83 у справі "Ахеп v. Germany", рішення від 25.04.2002 у справі "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (ні в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд звертає увагу відповідача на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, обов'язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об'єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.
Відповідач в поданому клопотанні не навів жодних конкретних мотивів, обґрунтувань та підстав, в чому полягає складність справи та є необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з'ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.
Враховуючи те, що ця справа є справою незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, справу №560/4554/21 належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим подане клопотання державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
клопотання державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про розгляд справи №560/4554/21 за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк