Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
11 травня 2021 р. справа № 520/4850/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною відмови Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації оформлену листом від 08.02.2021 №1295/06 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня 2020, як учаснику бойових дій, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020; 2) зобов'язання Обласного центр нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня 2020, як учаснику бойових дій, у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі №3-р/2020. з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 12.04.2021 р.
Ухвалою суду від 12.04.2021р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду з вказаним позовом.
Ухвалою суду від 12.04.2021р. залучено до участі у справі у якості відповідача Управління соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради.
Спір склався з приводу застосування ст. 12 Закону України «Про ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» після прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 р. №3-р/2020. Підставами позову є доводи про те, що адміністративний орган провів нарахування та виплату разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року не у повному обсязі.
Відповідач, Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про розгляд справи повідомлений належним чином і заздалегідь 15.04.2021р., проте у визначений законом та судом строк, правом на подання відзиву на позов не скористався, що у даному конкретному випадку суд не вважає перешкодою для відправлення правосуддя по даній справі.
Відповідач, Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення зазначив, що керувався діючим Законом України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” та діючими нормативними актами Уряду України та просив суд задовольнити позов в частині, яка стосується Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, оскільки саме Центром здійснено виплату з порушенням Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Змістом посвідчення серії НОМЕР_1 від 06.08.2015 р. підтверджена обставина наявності у заявника правового статусу учасника бойових дій.
Заявник звернувся до відповідача - Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, із заявою від 26.01.2021 року про здійснення перерахунку отриманою допомоги до 5 травня у 2021р. у відповідному розмірі.
Листом від 08.02.2021р. №1295/06 Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат повідомив заявника, що нарахування та виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік проводилась відповідно до списків Управління соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради. Кошти перераховані в повному обсязі, підстави для здійснення виплати допомоги в іншому розмірі відсутні.
Стверджуючи про порушення власного суб'єктивного права за рахунок отримання виплати не у повному обсязі, заявник ініціював даний спір.
До матеріалів справи позивачем додано виписку банку по надходженням по рахунку, з якого вбачається надходження на картковий рахунок позивача 28.05.2020 року від військової частини НОМЕР_2 разової грошової допомоги до 05.05.2020р. у розмірі 1390,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Згідно з ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист.
Відносини з приводу соціального захисту учасників як особливої окремої категорії громадян унормовані, насамперед, приписами ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Нормами Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998р. №367-XIV ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було доповнено частиною четвертою такого змісту: ""Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
У подальшому п. 20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. №107-VI згадану вище норму закону було викладено у редакції, згідно з якою розмір Спірної виплати підлягав визначенню КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008р. №10-рп/2008 юридично була відновлена дія ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. №107-VI.
Однак, унаслідок законотворчої діяльності Верховної Ради України було створено іншу норму права, присвячену регламентуванню тих же самих відносин - п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Так, відповідно до п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Ця норма закону діяла з 01.01.2015р.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 19.02.2020р. №112 Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, де, зокрема, передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
27.02.2020р. рішенням Конституційного Суду України №3-р/2020 було визнано неконституційним окреме положення п.26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020р. ані приписи п.26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, ані приписи ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у редакції п.20 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. №107-VI об'єктивно не можуть запроваджувати взагалі будь-яких правил призначення та виплати допомоги до 5 травня для учасників бойових дій.
Тому, з 27.02.2020р. заявник набув суб'єктивне право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту від 25.12.1998р. №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій як п'ять мінімальних пенсій за віком.
При цьому, суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього суб'єктивного права.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи спір, суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Суд констатує, що у ході розгляду справи відповідачами як владними суб'єктами не подано доказів правомірності призначення, нарахування та виплати спірної допомоги в належному розмірі.
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 29.09.2020 р. у зразковій справі №440/2722/20 органами, уповноваженими здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня, є Управління соціального захисту населення за місцем проживання позивача та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Суд вважає, що механізм адміністративної взаємодії між цими владними суб'єктами поза розумним сумнівом не повинен мати істотного (вагомого) юридичного впливу для стану захисту прав та інтересів заявника - приватної особи, штучно створюючи безпідставні перешкоди.
Водночас, відповідно до постанови КМУ від 13.12.2001р. №1828 матеріали пенсійних справ та особові рахунки органами соціального захисту населення Харківської області були передані терорганам ПФУ України в Харківській області з 01.03.2001р.
Розпорядженням Голови Харківської ОДА від 25.01.2001р. №29 на Центр було покладено виконання функцій з нарахування і виплати допомог по Дзержинському, Орджонікідзевському та Червонозаводському районах міста Харкова.
Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської ОДА від 06.02.2001р. №12 на Центр було покладено виконання функцій контролю за правильністю нарахування і виплати соціальних платежів в районах міста Харкова та Харківському районі Харківської області.
Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської ОДА від 17.03.2005р. №18 на Центр було покладено виконання функцій з нарахування і виплати допомог по Дергачівському району Харківської області.
Проте, для усієї Харківської області Центром здійснюється підготовка документів на виплату всіх видів грошових допомог і компенсацій.
З офіційно оприлюдненого Положення про Центр (затверджене розпорядженням голови Харківської ОДА від 22.11.2016р. №535) витікає, що саме цей адміністративний орган наділений повноваженнями на здійснення контролю за правильністю призначення та виплати усіх видів грошових допомог.
Відтак, саме Центр повинен остаточно усунути (виправити) ті недоліки (дефекти) у реалізації владної управлінської функції, котрі у згаданій сфері були допущені районним органом соціального захисту населення.
В свою чергу, відповідачами не спростована обставина знаходження заявника на обліку саме в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради, а також обставина нарахування разової грошової допомоги саме цим Управлінням, а також отримання позивачем зазначеної допомоги у вказаному розмірі.
Так, Управлінням самостійно зазначено у відзиві на позовну заяву, що відповідно до п. 4.3.2 Положення про Управління соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015р.№7/15, яке було чинним на час виникнення спірних відносин, та п.4.1.22 Положення про Управління соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 09.12.2020р.№7/20, яке є чинним з 01.01.2021 року, Управління здійснює призначення разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», передає списки - розпорядження до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат для нарахування виплати.
Суд зважає, що відповідно до ч.2 ст.2 КАС України предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства є рішення та діяння (дія чи бездіяльність) владних суб'єктів.
Зміст рішення владного суб'єкта розтлумачено законодавцем у положеннях п.п. 18 і 19 ч.1 ст.4 КАС України.
Визначення ж змісту діяння (дії чи бездіяльності) владного суб'єкта норми КАС України не містять.
Разом із тим, у силу ч.6 ст.7 КАС України суд вважає за можливе застосувати загальні визначення рішення, дії, бездіяльності, згідно з якими рішення владного суб'єкта - це письмовий акт, дія владного суб'єкта - це вчинок компетентного працівника владного суб'єкта, бездіяльність владного суб'єкта - це невиконання обов'язку.
Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Тлумачення змісту ст.13 Конвенції наведено у низці рішень Європейського суду з прав людини, зокрема: у рішенні від 29.06.2006р. по справі "Пантелеєнко проти України" зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом; у рішенні від 31.07.2003р. по справі "Дорани проти Ірландії" указано, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" наголошено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними; у рішенні від 17.07.2008р. по справі "Каіч та інші проти Хорватії" визначено, що обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту, адже протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, для реального та найшвидшого відновлення суб'єктивного права громадянина на одержання соціальної виплати у належному розмірі адміністративний орган повинен вчинити власне волевиявлення з приводу призначення виплати (допомоги тощо) та негайно після настання цієї події ініціювати процедуру отримання додаткових асигнувань для виконання прийнятого рішення в частині проведення платежів.
Оскільки у даному конкретному випадку відповідачами-владними суб'єктами не було призначено, нараховано та виплачено позивачу грошову допомогу у належному розмірі, суд приходить до висновків про необхідність виходу за межі позовних вимог згідно вимог ч. 2 ст. 9 КАС України та визнати протиправною бездіяльність відповідачів з приводу виплати допомоги до 5 травня у 2020 році у неналежному розмірі, а саме не п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.
З огляду на викладені вище міркування та зміст вимог заявника, суд приходить до висновків про необхідність виходу за межі позовних вимог згідно вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, зобов'язавши Управління соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради призначити разову грошову допомогу до 5 травня 2020р. позивачу як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та передати списки - розпорядження до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, якого необхідно зобов'язати після отримання зазначених списків-розпоряджень здійснити нарахування виплати позивачу зазначеної допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з рахуванням виплаченої суми.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір, а доказів понесення інших витрат позивачем не надано.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196676, 61025, м. Харків, вул. Різдвяна, 1) та Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 51) з приводу призначення, нарахування та виплати ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) допомоги до 5 травня у 2020 році у неналежному розмірі, а саме не п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення адміністрації Новобоварського району Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 03196676, 61025, м. Харків, вул. Різдвяна, 1) призначити ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ 03195694, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 51) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Старосєльцева