Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
11 травня 2021 р. № 520/3210/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Панченко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (61124, м.Харків, вул.Зернова, буд.6, код ЄДРПОУ 38384522) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ ВП 43983495), Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2122530/38384522 від 01.11.2020 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.10.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (код ЄДРПОУ 38384522);
- зобов'язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю " КОВЧЕЖЕЦЬ" (код ЄДРПОУ 38384522) №1 від 01.10.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №№2122530/38384522 від 01.11.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, посилаючись на те, що ТОВ "КОВЧЕЖЕЦЬ" надано всі необхідні документи для розблокування реєстрації податкової накладної, реєстрація якої відповідачем була зупинена. Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване рішення є неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, у зв'язку з чим, просить зобов'язати ДПС України прийняти та зареєструвати податкову накладну датою її подання.
Ухвалою суду від 02.03.2021 року відкрито спрощене провадження по справі за правилами ст.257-262 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року здійснено заміну відповідача Головне управління ДПС у Харківській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Копії ухвали про відкриття спрощеного провадження та залучення другого відповідача надіслані та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідачів - Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позову у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством, з огляду на те, що позивачем при реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2020 року не надано необхідних первинних документів на підтвердження здійсненої господарської операції, а саме, відсутні дані складського бухобліку (рух оборотно-сальдової відомості).
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи судом встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (код ЄДРПОУ 38384522) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа 31.10.2012 №14801020000054155, за адресою: 61124, м.Харків, вул.Зернова, буд.6.
Види діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 29.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроділер" (покупець) уклали договір поставки №29/09-20, за умовами якого продавець зобов'язується поставити узгодженими партіями покупцеві продукцію: зап.частини до сільхоз.техніки (в подальшому - товар), зазначену у видаткових та податкових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити кожну партію товару.
Відповідно до пункту 2.1 даного договору, кількість та вартість товару в окремій партії зазначається у видаткових накладних та рахунках-фактурах на кожну партію товару.
За умовами п.3.1, п.3.2, п.3.7, п.3.8 договору Продавець відпускає товар покупцю протягом 3 днів з моменту погодження сторонами асортименту, ціни та якості товару в кожній партії. Передача товару проводиться зі складу продавця або за домовленістю. Перевезення продукції зі складу продавця на склад покупця, порядок оплати транспортних послуг перевізника, порядок відшкодування витрат по доставці товару визначається додатковим погодженням сторін.
Загальна сума даного договору складається із сумарної ціни товару, вказаної в рахунках-фактурах (сума 120000,00 грн.). Розрахунки здійснюється на умовах 100% оплати, при отриманні товару. Дата поставки товару визначається датою підпису накладної або за письмовим узгодженням сторін іншим чином.
Виконуючи зазначений договір на підставі рахунку-фактури №68 від 01.10.2020 року та видаткової накладної №19 від 01.10.2020 року, позивач здійснив поставку товару - вісь верхня 151К.56.016 кількістю 10 штук на суму 120000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 20000,00 грн).
На підтвердження реальності вчиненого договору позивач також надав суду довіреність №91 від 01.10.2020, видану ТОВ "Агроділер" ОСОБА_1 на тримання товару за рахунком-фактурою №68 від 01.10.2020, товарно-транспортну накладну №ттн19 від 01.10.2020 на суму 120000 грн., випискою з банківського рахунку позивача на суму 120000,00 грн.
Також, позивачем надано суду первинні документи на підтвердження походження реалізованого ТОВ "Агроділер".
В подальшому, за першою подією (постачання ТОВ "Агроділер"), Товариством з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 01.10.2020 року на загальну суму 120000,00 грн.
Позивачем було отримано квитанцію J1201010 від 13.10.2020, згідно якої реєстрація вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено з посиланням, на те, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.10.2020 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 8708, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=14.8409%, "Р"=0.
На виконання вищевказаного, позивачем було надано до контролюючого органу повідомлення про надання пояснень разом з необхідними документами, що підтверджено квитанцією №2 про отримання електронних документів.
Однак, комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області прийнято рішення №2122530/38384522 від 10.11.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.10.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентарні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних.
На рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №2122530/38384522 від 10.11.2020 ТОВ "КОВЧЕЖЕЦЬ" подало скаргу до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби України від 27.11.2020 №64838/38384522/2 скаргу ТОВ "КОВЧЕЖЕЦЬ" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача - Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області №2122530/38384522 від 10.11.2020, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку вищезазначеним рішенням суб'єкта владних повноважень, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики
За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов'язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.
Положеннями пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі по тексту Порядок №1165).
Згідно 5 пункту Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 4 Порядку №1165).
Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що квитанції контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних не містять переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Реєстр) реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі по тексту - Порядок №520).
Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 4).
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 зазначеного Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 7 Порядку №520).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку №520).
Згідно з пунктом 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Системний аналіз наведених законодавчих норм дає можливість дійти висновку, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акту індивідуальної дії.
Крім того, неправомірним є й посилання податкового органу у рішенні про відмову у реєстрації податкових накладних на неподання окремих документів, без оцінки достатності та належності первинних документів, наданих платником податків.
З наявних матеріалів справи вбачається, що первинні документи, оформлені позивачем у рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
Крім того, представником позивача для підтвердження наявності у ТОВ "КОВЧЕЖЕЦЬ" складських приміщень надав суду договір оренди приміщення №29/11-17 від 29.11.2017, кладеного з ТОВ "СПОРИНА", договір оренди приміщення №1/15/7 від 24.07.2015, укладеного з ОСОБА_2 та дані бухгалтерського обліку ТОВ "КОВЧЕЖЕЦЬ" у вигляді оборотно-сальдових відомостей щодо залишків по складу та руху товарів за період з 01.12.2014 по 01.10.2020.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
У пункті 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18) міститься правовий висновок, у силу якого адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
При цьому суд наголошує, що під час вирішення даної категорії спорів не підлягають дослідженню та аналізу обставини здійснення господарської операції, її реальність тощо, адже спір стосується виключно дотримання процедури реєстрації ПН в ЄРПН.
Поряд з цим суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного в рамках даної адміністративної справи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ґрунтується на ненаданні суб'єктом господарювання первинних документів на підтвердження здійснення операції купівлі-продажу та даних складського обліку, що знайшла своє відображення в податковій накладній №1 від 01.10.2020 року. Однак, з наданих до ДПС документів вбачається, що позивач надавав відповідачу повідомлення з поясненнями та первинними документами.
Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку про те, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є формальними, оскільки, позивачем було подано до податкового органу, поряд з іншими документам, документи щодо постачання товарів і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, докази оплати товару про неподання яких міститься посилання в оскаржуваних рішеннях суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, рішення Головного управління ДПС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.11.2020 №2122530/38384522 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених датою їх подання, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Частина третя статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС України.
У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.
Пунктом 20 Порядку №1246 встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача №1 від 01.10.2020 днем її надходження.
Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту, що зобов'язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., суд зазначає наступне.
Приписами статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У строк, встановлений законом, представником позивача надано докази, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 3-5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Аналіз наведених правових норм свідчить, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, відноситься до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Судом встановлено, що представник позивача представляв інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" відповідно до договору про надання юридичних послуг від 24.02.2021 б/к, який укладено між позивачем (замовник) та Адвокатом ОСОБА_3 (виконавець), що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №2310 від 20.10.2006.
Відповідно до п. 1 вказаного договору, замовник в порядку та умовах, визначених цим договором, доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надати замовникові юридичні послуги, правничу допомогу адвоката, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх відповідно до розділу 3 даного договору.
Пунктом 3.3 договору визначено, що замовник здійснює оплату послуги щодо складання позовної заяви до суду у розмірі 3000,00 грн протягом дня після складання цього договору.
На підтвердження понесених витрат на виконання вищевказаного договору представником позивача надано до суду акт здачі-приймання наданих послу від 25.02.2021 року у сумі 3000 грн., платіжне доручення №277 від 25.02.2021 у сумі 3000,00 грн.
Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та "Гуриненко проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).
Враховуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих доводів представника позивача для задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правову допомогу на користь позивача.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2122530/38384522 від 01.11.2020 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 01.10.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (код ЄДРПОУ 38384522).
Зобов'язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну складену Товариством з обмеженою відповідальністю " КОВЧЕЖЕЦЬ" (код ЄДРПОУ 38384522) №1 від 01.10.2020, датою її надходження - 13.10.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (61124, м.Харків, вул.Зернова, буд.6, код ЄДРПОУ 38384522) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (61124, м.Харків, вул.Зернова, буд.6, код ЄДРПОУ 38384522) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (61124, м.Харків, вул.Зернова, буд.6, код ЄДРПОУ 38384522) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОВЧЕЖЕЦЬ" (61124, м.Харків, вул.Зернова, буд.6, код ЄДРПОУ 38384522) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Панченко