Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
11 травня 2021 р. справа № 520/5107/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Старосєльцевої О.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку спрощеного провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин), у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про: 1) визнання протиправною бездіяльності Пенсійного фонду України за запитом від 04 березня 2021 року; 2) зобов'язання Пенсійного фонду України надати інформацію, чому протягом тривалого часу Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №520/14348/19, від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19 і Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року у справах № 611/960/ 19 №611/996/19, за якими розмір заборгованості з виплати пенсії складає понад 1163934 грн., залишаються невиконаними. Надати інформацію, за якими конкретними справами, із зазначенням їх номерів, виплачені кошти і рахунок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі 360 000 (тис. гривень), що передбачені Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 126. Надати інформацію, чому із коштів, що передбачені Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 126, в рахунок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі 360 000 (тис. гривень), не виконані Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19, від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19 і Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року справах № 611/960/19, №611/996/19, за якими розмір заборгованості з пенсійних виплат складає понад 1163934 грн.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що адміністративним органом було вчинено протиправну відмову у доступі до публічної інформації за запитом від 04.03.2021р., оскільки надана відповідь є суто поверховою та не містить вичерпних відомостей по суті порушених питань.
Відповідач, Пенсійний фонд України (далі за текстом - владний суб'єкт, адміністративний орган) повідомлений належним чином про розгляд вказаної справи, правом на подання письмового відзиву не скористався.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.
У зв'язку зі відпусткою з 05.05.2021р. по 07.05.2021р., а також вихідними і святковими днями з 08.05.2021р. по 10.05.2021р., розгляд справи по суті здійснюється 11.05.2021р.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявником 04.03.2021 року на адресу Пенсійного фонду України надіслано запит на отримання інформації, в якому він просив наступне:
- надати інформацію чому протягом тривалого часу Рішення Харківського окружною адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі №520/14348/19, від 07 листопада 2018 року у справі №520/8877/18, від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі №520/9286/19 і Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року у справах №611/960/19, №611/996/19, за якими розмір заборгованості з виплати пенсії складає понад 1163934 грн., залишаються невиконаними;
- надати інформацію, за якими конкретними справами, зазначивши їх номера, виплачені кошти в ра хунок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі 360 000 (тис. гривень), що передбачені Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютою 2021 р. № 126;
- надати інформацію, чому із коштів, що передбачені Бюджетом Пенсійною фонду України на 2021 рік, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 126, в рахунок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у розмірі 360.000 (тис. гривень), не виконані Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року у справі № 520/14348/19, від 07 листопада 2018 року у справі № 520/8877/18, від 01 липня 2019 року у справі № 520/3901/19 та від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19 і Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року у справах № 611/960/19, №611/996/19, за якими розмір заборгованості з пенсійних виплат складає понад 1.163.934 грн.
У відповідь заявником отримано лист за підписом заступника директора департаменту - начальника управління методологічного забезпечення С. Шути від 22.03.2021 року №2800-030203-8/13323, де указано, що виплата коштів на виконання рішень суду від 01.07.2019 та від 31.01.2020 буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету. Щодо рішень суду від 07 листопада 2018 року у справі № 520/8877/18, від 17 жовтня 2019 року у справі № 520/9286/19 і Рішень Барвінківського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року у справах № 611/960/19, №611/996/19, зазначено, що всі виконавчі документи про стягнення з державного органу підлягають виконанню Державною казначейською службою.
Стверджуючи про вчинення адміністративним органом перешкоди у доступі приватної особи до публічної інформації у формі бездіяльності і не погодившись із повнотою наданої публічної інформації, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 02.10.1992р. №2657-XII «Про інформацію» (далі за текстом - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011р. №2939-VI (далі за текстом - Закон № 2939-VI.
За визначенням статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Одним зі шляхів забезпечення доступу до інформації є її надання за запитами на інформацію (частина 2 статті 5 Закону № 2939-VI).
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 цього Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Статтею 14 Закону № 2939-VI встановлено обов'язки розпорядника інформації, серед яких обов'язок оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення та надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Положеннями статті 19 Закону № 2939-VI визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Відповідно до статті 21 Закону № 2939-VI інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено випадки, у яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Системний аналіз норм Закону №2939-VІ дає підстави для висновків, що визначальною кваліфікуючою ознакою публічної інформації є її реальне існування у формі документальних відомостей як речі матеріального світу, тобто те, що публічна інформація за правовою суттю є заздалегідь готовим, зафіксованим на певному матеріальному носієві продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання покладених законом обов'язків органу публічної адміністрації.
Тому у правовому режимі доступу до публічної інформації не підлягають розгляду письмові звернення зацікавлених осіб з приводу надання неіснуючої в реальності інформації, за виключенням випадку вчинення розпорядником публічної інформації безпідставного протиправного і невиправданого об"єктивними чинниками діяння з приводу невиконання власного обов'язку по створенню публічної інформації.
Окрім того, вирішуючи спір, суд зважає на положення ч.5 ст.6 Закону №2939-VІ, де указано, що не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
До того ж, у силу п.4 ч.2 ст.13 Закону №2939-VІ не може бути обмежено доступ до публічної інформації, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією), за виключенням випадку, коли загроза настання шкоди від поширення означеної інформації є реальною та значно/істотно переважає задоволення інформаційних інтересів учасників суспільних відносин на розумний стан поінформованості.
Згідно з ч.1 ст.58 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ч.1 ст.71 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом. Частиною 1 ст.73 Закону України від 09.07.2003р. №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Звідси слідує, що кошти Пенсійного фонду України формуються за рахунок виконання учасниками суспільних відносин публічних обов'язків з приводу проведення платежів у межах системи загальнобов'язкового державного соціального страхування (зокрема, у вигляді оплати єдиного внеску на загальнобов'язкове державне соціальне страхування), тобто належать до кола публічних фінансів.
Відповідно до п.1 та 3 Положення про Пенсійний фонд України (затверджене постановою КМУ від 23.07.2014р. №280; далі за текстом - Положення №280) Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Згідно з п.п. 6, 9, 16, 17 п.4 Положення №280 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо: обліку коштів Пенсійного фонду України, ведення статистичної та бухгалтерської звітності; надання страхувальникам та застрахованим особам інформації, визначеної законодавством; здійснює у межах повноважень, передбачених законом, контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України, інших коштів, призначених для виплати пенсій та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці; готує звітність, передбачену законодавством; здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Пенсійного фонду України, його територіальних органів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Пенсійного фонду України.
Запит заявника про доступ до публічної інформації містив чітко сформульовані питання з приводу визначення юридичної долі публічних фінансів.
Надана Пенсійним фондом України відповідь не містила відомостей з приводу порушених заявником питань.
За загальним правилом п.18 ч.1 ст.19, п.19 ч.1 ст.4 КАС України рішенням суб'єкта владних повноважень є письмовий акт, дією суб'єкта владних повноважень є вчинок з приводу реалізації управлінського повноваження, а бездіяльністю є ухилення від виконання обов'язку.
При цьому, управлінська дія владного суб'єкта може втілюватись і у вигляді письмової (листа) чи фактичної відмови, котрі за змістом, формою, способом реалізації повноваження не є рішенням, але створюють перешкоду у реалізації суб'єктивного права заявника.
У спірних правовідносинах діяння відповідача відповідає усім ознакам бездіяльності, котра підлягає кваліфікації у якості протиправної у зв'язку з відсутністю розумних виправдань впливом об'єктивно існуючих та нездоланних чинників.
Так, бездіяльністю за своєю суттю є ненадання публічної інформації з приводу причин тривалого виконання судових рішень у сфері пенсійного забезпечення; напрямів використання коштів з бюджету Пенсійного фонду України протягом 2021р., зокрема у розрізі конкретних судових справ, де були проведені платежі; тощо.
Між тим, перелічена вище інформація є публічною і має знаходитись у розпорядженні ПФУ, оскільки створюється виключно під час реалізації владних управлінських функцій у галузі справи пенсійного забезпечення.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи спір, суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Суд констатує, що у ході розгляду справи відповідачем як владним суб'єктом не подано доказів дотримання закону і надання повної та вичерпної публічної інформації на запит позивача від 04.03.2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що відповідачем вчинено протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді на поставлені питання в запиті позивача від 04.03.2021 року.
З огляду на викладені вище міркування та зміст вимог заявника, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України судом не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір”, а доказів понесення інших витрат позивачем не надано.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України з приводу розгляду по суті запиту ОСОБА_1 про доступ до публічної інформації від 04.03.2021р.
Зобов'язати Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, буд. 9, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00035323) розглянути по суті запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про доступ до публічної інформації від 04.03.2021р., надавши вичерпну публічну інформацію по суті усіх сформульованих питань.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
Суддя О.В. Старосєльцева