Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
13 травня 2021 р. №520/7026/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М. розглянувши в порядку письмового позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанов, -
Державне підприємство "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" (мікрорайон Авіатор, буд. 162, м.Чугуїв, Харківська область,63501) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) (вул. Леонова, буд. 4а,м. Чугуїв,Харківська область,63503), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору №64837989 від 15.03.2021 року Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині стягнення з Державного підприємства «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» виконавчого збору у розмірі 237922,49грн;
- визнати протиправним та скасувати Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2021р. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині виділення в окреме провадження Постанови про стягнення виконавчого збору №64837989 від 15.03.2021 року;
- визнати протиправним та скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження № 65229369 від 21.04.2021р. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з примусового виконання Постанови про стягнення виконавчого збору № 64897989 від 15.03.2021р., виданої Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення з ДП "ЧАРЗ" залишку нестягнутого виконавчого збору у розмірі 237922,49грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №520/7026/21 в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Постанови про стягнення виконавчого збору №64837989 від 15.03.2021 року Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині стягнення з Державного підприємства «Чугуївський авіаційний ремонтний завод» виконавчого збору у розмірі 237922,49грн; та визнання протиправним та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.04.2021р. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині виділення в окреме провадження Постанови про стягнення виконавчого збору №64837989 від 15.03.2021 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 65229369 від 21.04.2021р. Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з примусового виконання Постанови про стягнення виконавчого збору №64897989 від 15.03.2021р., виданої Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення з ДП "ЧАРЗ" залишку нестягнутого виконавчого збору у розмірі 237922,49грн.
Отже, предметом розгляду у даній справі є постанова відповідача від 21.04.2021 ВП №65229369 з примусового виконання Постанови про стягнення виконавчого збору №64897989 від 15.03.2021р., виданої Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення з ДП "ЧАРЗ" залишку нестягнутого виконавчого збору у розмірі 237922,49грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державний виконавець не стягнув у примусовому порядку в повному обсязі суму, зазначену у наказі Господарського суду Харківської області, а відтак не має правових підстав стягувати з ДП "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" залишок виконавчого збору в сумі 237922,49 грн. Також позивач послався на правову позицію Верховного суду з цього питання у справі № 2540/3203/18 від 11.03.2020 року. У зв'язку з чим просив суд позовні вимоги задовольнити.
Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, у якому з позовними вимогами не погодився, просив відмовити у їх задоволенні, зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
З 05.05.2021 року по 12.05.2021 року суддя перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та місту Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебувало виконавче провадження № 64837989 від 15.03.2021 з примусового виконання наказу № 922/135/20 Господарського суду Харківської області від 15.02.2021 про стягнення з ДП "ЧАРЗ" на користь ТОВ ВКК "Унітех" 2339137,19 грн. заборгованості за отриманий товар, 15163,20 грн. пені та 35314,50 грн. судового збору.
В межах виконавчого провадження № 64837989 відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.03.2021, постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 238961,49 грн. від 15.03.2021, постанову про арешт майна боржника від 15.03.2021, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Від стягувача - ТОВ ВКК "Унітех" до виконавчої служби надано письмову заяву про повернення виконавчого документа.
16.04.2021 державним виконавцем на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, згідно якої виділено в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору № 64837989 від 15.03.2021 року.
21.04.2021 державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 65229369 з примусового виконання постанови № 648337989 виданої 15.03.2021 року про стягнення виконавчого збору з ДП "ЧАРЗ".
Не погоджуючись з таким рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404-VІІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.
У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404-VІІІ у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Положеннями ч.1, 2 ст.27 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Зміст викладених правових норм дає підстави для висновку про те, що умовою для стягнення виконавчого збору (за виключенням визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) є початок примусового виконання, відкриття якого здійснюється з огляду на відповідний виконавчий документ. При цьому виконавець одночасно із відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору.
Стягнення з боржника виконавчого збору є обов'язком виконавця, спрямованим на перерахування цих коштів до Державного бюджету України.
Доводи позивача, що виконавчий збір за своєю правовою природою є збором, який сплачується боржником за примусове виконання виконавчого документа та розраховується виходячи з фактично стягнутої або повернутої суми, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.3 ст.27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Відтак, суд зазначає, що позивач посилається на правові норми Закону №1404-VІІІ у редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 року №2475-VIII (далі Закон №2475-VIII).
Зазначена правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду наведеного в постанові від 20.11.2019 року у справі № 480/1558/19.
Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження.
Стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв'язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
Правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду наведеного в постанові від 29.04.2020 року у справі № №480/3452/19.
Крім того, доводи позивача про скасування відповідної постанови ґрунтуються на тому, що виконавчий документ був повернений стягувачу за його заявою, а не внаслідок дій державного виконавця.
Надаючи правову оцінку таким доводам позивача суд враховує, що згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.05.2018 року у справі № П/811/482/17 (К/9901/2149/17), виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду. Виконавчий збір є платою за вчинення дій, пов'язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.
Виключний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, визначений в ч.5, 9 ст.27 Закону №1404-VІІІ, які у даному випадку відсутні.
Також суд зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження та до моменту винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем здійснювались дії з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області 15.02.2021 року про примусове виконання наказу №922/135/20, що підтверджується матеріалами справи, а саме:15.03.2021 року винесено постанову про арешт майна божника.
Також, як зазначив позивач, що в межах виконавчого провадження в примусовому порядку з ДП "ЧАРЗ" було стягнуто 29.03.2021р. 1165,66 грн., за меморіальним ордером №L0329SY20 та 640,01 грн. за меморіальним ордером № N0L0329S6KQW.
Посилання позивача на правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі №2540/3203/18 є безпідставним, оскільки у вказаній справі державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом, а також у вказаній постанові для вирішення спірних правовідносин суд керувався нормами Закону №1404-VІІІ, які були чинними до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від 03.07.2018 року №2475-VIII. Таким чином, обставини у вказаних справах суттєво відрізняються.
З огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, суд вважає за необхідне зазначити, що на дату прийняття рішення про стягнення виконавчого збору, у державного виконавця не було підстав його не стягувати за вказаним виконавчим документом. Постановою державного виконавця від 16.04.2021 року ВП №64837989 було повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII, а тому, враховуючи, що виконавчий збір у цьому провадженні стягнуто не було, державний виконавець мав всі підстави для винесення постанови про його стягнення відповідно до вимог ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII.
За сукупністю встановлених обставин, суд приходить до висновку, що державним виконавцем правомірно та обґрунтовано, у відповідності до положень Закону №1404-VIII, одночасно з постановою про повернення виконавчого документа стягувачу винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та визнає оскаржуване рішення таким, що прийняте згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду, у зв'язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 242 246, 255, 287, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Чугуївський авіаційний ремонтний завод" до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Печенізькому, Чугуївському районах та м. Чугуєву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.
Суддя О.М.Тітов