Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
12 травня 2021 року № 520/1478/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії Національної гвардії України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Національній академії Національної гвардії України щодо застосування листопада 2017 року як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 20.11.2017 року по 28.02.2018 року включно;
- зобов'язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.11.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 14208 гривень 16 копійок із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- визнати протиправною бездіяльність Національній академії Національної гвардії України щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4156 гривень 90 копійок відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати Національну академію Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4156 гривень 90 копійок за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно в сумі 133446 гривень 24 копійки відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 “Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу” затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати Національну академію Національної гвардії України подати звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він проходив службу в Національній академії Національної гвардії України та був звільнений у запас. Також вказано, що на день прийняття наказу про звільнення позивача, з ним не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення, яка була гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України “Про індексацію грошових доходів населення”, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 “Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, а також численними роз'ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони. На думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо незастосування місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року за період з 20.11.2017 року по 28.02.2018 року, а також щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4156,90 грн. З метою захисту своїх порушених прав позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 08.02.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.
Представником відповідача у наданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також представником відповідача вказано, що посада старший викладач кафедри вогневої підготовки факультету № 2 (інженерно-технічного) була створена відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 04.08.2017 № 494 «Про організаційно-штатні заходи в Національній гвардії України» та введена на факультет № 2 (інженерно-технічний) до складу якого входить кафедра вогневої підготовки Національної академії Національної гвардії України з 01.09.2017. Отже, оскільки позивач був зарахований до Академії у листопаді 2017 року та призначений на нову посаду, створену лише у вересні 2017 року, то йому було встановлено базовий місяць - листопад 2017 року. З урахуванням цього місяця позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з дати зарахування на посаду в Академію до дати наступної зміни розміру грошового забезпечення, а саме (з 20.11.2017 по 28.02.2018). З цього місяця розраховано індекс цін для визначення порогу індексації. Також, представником відповідача вказано на помилковість доводів позивача стосовно необхідності врахування фіксованої величини індексації у сумі 4156,90 грн. за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року. При цьому, у зв'язку зі зміною порядку встановлення та розміру посадового окладу, в результаті чого відбулось збільшення грошового забезпечення більшості військовослужбовців Національної гвардії України, у тому числі і позивача, березень 2018 року було визначено базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.03.2018 року, що і було застосовано до позивача під час проходження останнім служби в період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що позивачем не було наведено суду жодних причин, що перешкоджали б подати позов з 03.11.2020 по 03.12.2020 року, тобто в місячний строк з того моменту, коли він дізнався про порушення своїх прав.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу в Національній академії Національної гвардії України у період з 20.11.2017 року по 03.11.2020 року.
Відповідно до наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 20.11.2017 № 262 (по стройовій частині) підполковника ОСОБА_1 (М-072721), який прибув для подальшого проходження військової служби із військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, було зараховано у списки особового складу Національної академії Національної гвардії України та на всі види забезпечення (в тому числі грошове забезпечення).
На підставі наказу начальника Національної академії Національної гвардії України від 03.11.2020 № 232 (по стройовій частині) позивач був виключений із списків особового складу Національної академії Національної гвардії України та всіх видів забезпечення.
Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 13.05.2015 року.
Під час розгляду справи встановлено, що 26.11.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення.
Листом Національної академії Національної гвардії України від 09.12.2020 року №84/6-2086/М-37/з «Про виплату індексації та надання копій документів» позивача було повідомлено, що його було зараховано в списки особового складу Академії 20.11.2017. У грошовому атестаті, наданому військовою частиною НОМЕР_1 (з яким позивач був ознайомлений та згоден, що засвідчує підпис на ньому) базовий місяць для нарахування індексації вказано не було. Згідно абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» для працівників, яких переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію для новоприйнятих працівників, обчислення індексу споживчих цін для приведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник. Так, вказано, що у позивача було підвищення посадового окладу, в зв'язку з призначенням на нову посаду і встановлено базовий місяць - листопад 2017 року. З цього місяця почав розраховуватися індекс споживчих цін для визначення порогу індексації. В зв'язку зі зміною посадового окладу та структури грошового забезпечення, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року, наступним базовим місяцем індексації був визначений березень 2018 року, який не змінився до дати звільнення. Водночас, вказано, що за період з 20.11.2017 по 03.11.2020 нарахування та виплата індексації проводилася своєчасно та в повному обсязі.
Вважаючи дії та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у відзиві на позов, щодо пропущення позивачем місячного строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами частини п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Законом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Як визначено приписами ст.1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що відповідно до норм діючого законодавства, останніми передбачено, що індексація є складовою грошового забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було пропущено строк на звернення до суду з даним позовом, що свідчить про необґрунтованість доводів представника відповідача в цій частині.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Приписами ч. 1 статті 2 Закон України “Про військовий обов'язок і військову службу” передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Водночас, суд зазначає, що спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців є Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до положень статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Положеннями ст.43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Суд зазначає, що приписами ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282-ХІІ) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ (в редакції, яка діє з 01.01.2015, а щодо відсоткового значення порогу індексації - з 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсоток (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, (далі - Порядок № 1078) (у редакції, чинній з 01.01.2015) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Положеннями п. 2 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, чинній до 01.12.2015) було визначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
При цьому, з 01.12.2015 редакція п.5 Порядку № 1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
З аналізу вищевикладених норм пункту 5 Порядку № 1078 слід дійти висновку про те, що до грудня 2015 зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації.
Відтак, до 01.12.2015 року будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.
Таким чином, базовий місяць для обрахунку індексації не був прив'язаний до події зростання тарифних окладів працівника.
Водночас, редакція вказаної норми, чинній з 01.12.2015, покладає обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).
Отже, лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).
При цьому, в якості підстави для зміни базового місяця Порядок №1078 визначає саме зміну тарифних окладів, що відбулась після набрання чинності новою редакцією пункту 5 Порядку, передбаченою Постановою КМУ від 09.12.2015 № 1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”.
Отже, для встановлення порядку визначення базового місяця для нарахування індексації необхідно проаналізувати такі норми Порядку № 1078.
Пунктом 10-2 Порядку № 1078 (в редакції, чинній з 01.12.2015) визначено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Зазначеною нормою Порядок № 1078 був доповнений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 526 та яка діяла з 21.06.2012 до 01.12.2015 в такій редакції: “Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.”
Водночас, аналіз вказаних редакцій пункту 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що:
- до 01.12.2015 за працівником при його переведенні на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведенні на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість зберігалася сума індексації, але тільки за умови, якщо збільшення заробітної плати є меншим від суми індексації за відповідний місяць; в іншому випадку - місяць збільшення заробітної плати стає новим базовим;
- після 01.12.2015 - для новоприйнятих та переведених працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник - тобто після прийняття на службу або переміщення по службі має визначатися новий базовий місяць для обрахування індексації після підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника (військовослужбовця) та залежить, в тому числі, від його просування по службі.
Під час розгляду справи встановлено, що позивача було зараховано до списків особового складу Національної академії Національної гвардії України 20.11.2017 року.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що посада, на яку було прийнято позивача, а саме: старший викладач кафедри вогневої підготовки факультету №2 (інженерно-технічного), була створена відповідно до наказу командувача Національної гвардії України від 04.08.2017 року №494 «Про організаційно-штатні заходи в Національній гвардії України» та введена на факультет №2 (інженерно-технічний), до складу якого входить кафедра вогневої підготовки Національної академії Національної гвардії України, з 01.09.2017 року.
Отже, оскільки позивача було зараховано до списків особового складу відповідача 20.11.2017 року та посада, на яку його було прийнято, була створена та введена на факультет №2 (інженерно-технічний) з 01.09.2017 року, то станом на 01.01.2008 позивач не проходив службу на зазначеній посаді, грошове забезпечення військовослужбовця відповідно до зазначеної посади не отримував, а відтак посадовий оклад позивача за зазначеною посадою у січні 2008 року не підвищувався. Таким чином, суд вважає необґрунтованими та недоведеними доводи позивача стосовно того, що січень 2008 року є базовим.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку базовим місяцем для проведення індексації є місяць прийняття на роботу (на військову службу), а саме листопад 2017 року.
Відтак, суд вважає необґрунтованими та недоведеними посилання позивача стосовно необхідності застосування січня 2008 року, як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 20.11.2017 року по 28.02.2018 року.
Водночас, суд зазначає, що згідно з грошовим атестатом військовослужбовців ОСОБА_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України для подальшого проходження військової служби у Національній академії Національної гвардії України нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, в тому числі і індексація грошового забезпечення.
На момент зарахування позивача до списків особового складу Національної академії Національної гвардії України та на всі види забезпечення в грошовому атестаті позивача, виданому йому військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, базовий місяць для нарахування індексації не визначено.
Судом не встановлено доказів оскарження позивачем зазначеного грошового атестату.
Стосовно доводів позивача щодо нарахування йому у спірний період індексація не в повному обсязі, з огляду на обставини того, що величина приросту індексу споживчих цін повинна була складати 241,70%, з розрахунку базового місяця - січень 2008 року суд зазначає наступне.
Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку, в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., а величина приросту індексу споживчих цін 241,70 % - базовий місяць січень 2008 року, сума індексації за лютий рахується як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.02.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 241,70 %100), що становить 4258,75 грн. Сума належної індексації в березні 2018 року повинна розраховуватися як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме 4258,75 - 101,85 = 4156,90 (грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складає 17202,75 грн.; грошове забезпечення позивача за березень 2018 складає 17304,60 грн., тобто, грошовий дохід позивача збільшився на 101,85 грн.).
Позивачем вказано на обставини того, що нарахування індексації за період з 01.03.2018 по 03.11.2020 здійснювалося без урахування фіксованої величини індексації у сумі 4156,90 грн. При цьому, позивачем вказано, що у даному випадку підлягає застосуванню абз. 4 пункту 5 Порядку №1078, яким передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок.
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
З аналізу вищевикладеного вбачається, що у даному випадку визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу, в результаті чого відбулося збільшення грошового забезпечення більшості військовослужбовців Національної гвардії України, у тому числі і позивача.
Відтак, березень 2018 року було визначено базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.03.2018 року.
Зі змісту наданого до суду відзиву на позов встановлено, що вказаний спосіб нарахування індексації позивачеві було застосовано відповідачем до періоду проходження служби 01.03.2018 - 03.11.2020.
Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п. 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці,e якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %.
Таким чином, відповідно до п. 5 Порядку №1078, проведення індексації грошових доходів населення, індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.
Відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної службі статистики України, розмір індексів споживчих цін становив: у квітні 2018 рок 100 8; у травні 2018 року - 100,0; у червні 2018 року - 100,0; у липні 2018 року - 99,3; у серпні 2018 року - 100,0; у вересні 2018 року - 101,9; у жовтні 2018 року - 101,7; у листопаді 2018 року - 101,4.
Відтак, розрахунок порогу індексації становить: 1,008x1x1x0,993x1x1,019x1,017x100= 103,73.
З огляду на зазначене, у грудні 2018 року для індексації грошового забезпечення застосовується індекс 3,7% (103,7% - 100%), а до цього часу індексація не нараховувалась, оскільки індекс споживчих цін не перевищував поріг індексації 103%.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що у грудні 2018 року позивач отримав індексацію грошового забезпечення у розмірі 71,08 грн.
Враховуючи вищевикладене та з огляду на обставини справи, суд приходить до висновку про те, що здійснення відповідачем зазначеної виплати індексації є правомірним. При цьому, відповідача були відсутні підстави для виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період квітня - листопада 2018 року.
З наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що відповідно до архівних відомостей за період з 20.11.2017 по 03.11.2020 індексація грошового забезпечення була нарахована та виплачена позивачу у таких розмірах: за листопад 2017 року - 0,00 грн., за грудень 2017 року - 0,00 грн., за січень 2018 року - 0,00 грн., за лютий 2018 року - 0,00 грн., за березень 2018 року - 0,00 грн., за квітень 2018 року - 0,00 грн., за травень 2018 року - 0,00 грн., за червень 2018 року - 0,00 грн., за липень 2018 року - 0,00 грн., за серпень 2018 року - 0,00 грн., за вересень 2018 року - 0,00 грн., за жовтень 2018 року - 0,00 грн., за листопад 2018 року - 0,00 грн., за грудень 2018 року - 71,08 грн., за січень 2019 року - 0,00 грн., за лютий 2019 року - 71,08 грн., за березень 2019 року - 71,08 грн., за квітень 2019 року - 134,47 грн. за травень 2019 року - 134,47 грн., за червень 2019 року - 134,47 грн., за липень 2019 року - 134,47 грн., за серпень 2019 року - 206,72 грн., за вересень 2019 року - 206,72 грн., за жовтень 2019 року - 206,72 грн., за листопад 2019 року - 206,72 грн., за грудень 2019 року - 423,23 грн., за січень 2020 року - 0,00 грн., за лютий 2020 року - 216,51 грн., за березень 2020 року - 216,51 грн., за квітень 2020 року - 216,51 грн., за травень 2020 року - 216,51 грн., за червень 2020 року - 216,51 грн., за липень 2020 року - 216,51 грн., за серпень 2020 року - 216,51 грн., за вересень 2020 року - 226,29 грн., за жовтень 2020 року - 226,29 грн., за листопад 2020 року - 248,92 грн.
Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено доводи останнього стосовно того, що зобов'язання щодо виплати індексації грошового забезпечення на яку мав право ОСОБА_1 за час проходження військової служби у Національній академії Національної гвардії України виконано у повному обсязі. Заборгованість Національної академія Національної гвардії України перед позивачем з виплати індексації грошового забезпечення на дату виключення його зі списків особового складу академії відсутня.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що у період з 20.11.2017 року по 03.11.2020 Національною академією Національної гвардії України виплачувалась індексація грошового забезпечення позивача відповідно до норм чинного законодавства, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України.
Посилання позивача на зміст пункту 14 Порядку №1078, згідно якого єдиним органом, який має право надавати роз'яснення щодо порядку нарахування індексації грошових доходів населення, є Мінсоцполітики, а саме роз'яснення, надані у листах стосовно визначення базового місяця для розрахунку індексації, не можуть бути враховані судом як належні, оскільки такі листи не є нормативно-правовим актом, носить інформаційний, роз'яснювальний та рекомендацій характер.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Національної академії Національної гвардії України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.11.2020 року включно в сумі 133446,24 грн. відповідно до абзацу 4 пункту 5 “Порядку проведення індексації грошових доходів населення”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, суд зазначає наступне.
Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення.
Відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Європейським судом неодноразово аналізувалась наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 року у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. Надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.
Таким чином, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб'єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.
Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов'язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов'язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 15.10.2020 по справі № 240/11882/19.
Відтак, повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі, щодо визначення базового місяця для такого нарахування, відповідно до Порядку № 1078 та Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», покладається на відповідача, а тому, підстави для зобов'язання останнього здійснити розрахунок індексації позивача відсутні.
Водночас, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у судовому рішенні 10.09.2020 по справі 200/9297/19, з огляду на відмінність обставин, що розглядались судом від обставин даної справи.
Стосовно позовних вимог позивача щодо одночасного здійснення відрахування позивачу 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44, суд зазначає останні є похідними вимогами, а отже з огляду на висновки суду у даній справі задоволенню також не підлягають.
Стосовно заявленого клопотання про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.
Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства та висновки суду у даній справі, суд вважає зазначене клопотання позивача таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса місця перебування: АДРЕСА_2 ) до Національної академії Національної гвардії України (м-н Захисників України, 3, м.Харків, 61001) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.