Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 травня 2021 р. справа № 520/2636/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71% грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238 з 01.04.2019 протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238, без обмеження максимальним розміром, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.04.2019 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 71% грошового забезпечення, як особі яка звільнена з військової служби з 16.12.2010 року. Позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУПФУ. Харківський обласний військовий комісаріат склав та направив до ГУПФУ довідку про розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету міністрів України у березні 2018 року. Зазначена довідка не містить відомості про додаткові види грошового забезпечення. Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про складання нової довідки для перерахунку пенсії про грошове забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 №704. Але ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив позивачу у складанні нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення. Зазначену бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач оскаржив до суду. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 по справі №520/12235/2020 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволено, зокрема зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основною розміру його пенсії. На виконання зазначеного судового рішення Харківським ОТЦК та СП була складена оновлена довідка від 18.01.2021 №ФХ-120238 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019. ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав зазначену довідку до ГУПФУ з супровідним листом від 18.01.2021 року. ГУПФУ зазначену довідку отримаю, проте перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019, у зв'язку з наданням Харківським ОТЦК га СП оновленої довідки від 18.01.2021 №ФХ-І20238 про грошове забезпечення позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення передбачених постановою КМУ від 30.08.2017 № 704 станом на 05.03.2019, не здійснило. Зазначену бездіяльність ГУПФУ позивач вважає протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року в розмірі 71% грошового забезпечення з 16.12.2010 року. З 01.01.2018 року пенсію позивача перераховано відповідно до ч,4 ст. 63 Закону № 2262- XII та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" на підставі довідки виданої уповноваженим органом в березні 2018 року. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 по 820/3656/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, здійснивши виплату однією сумою. На виконання рішення суду ОСОБА_1 зроблено перерахунок пенсії з 01.01.2018. Представник відповідача зазначив, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, після визнання протиправними та нечинними пунктів 1, 2 Постанови №103, Урядом України не приймалося. У зв'язку з цим, та враховуючи, що нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача видана після набрання законної сили зазначеним судовим рішенням, підстави для проведення перерахунку його пенсії відсутні. Підвищення розміру грошового забезпечення та/або введення додаткових видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців без прийняття відповідного урядового рішення не зумовлює для уповноваженого органу обов'язку вчинити дії, спрямовані на проведення перерахунку пенсії. Також представник відповідача вказав, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація. Окрім цього, представник відповідача зазначив, що пенсія ОСОБА_1 призначена у грудні 2010 року, тому підстав для виплати пенсії позивачу без обмеження її розміру з 01.04.2019 року у головного управління немає. Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами. Щодо зобов'язання здійснити виплату пенсії однією сумою, представник відповідача зазначив, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб'єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. З огляду на викладене, представник відповідача з адміністративним позовом не погоджується та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року з 16.12.2010 в розмірі 71% грошового забезпечення.
Згідно з положеннями ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №520/12235/2020 - адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка полягає у непідготовці та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХП "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 ), станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру його пенсії..
Вказане рішення не було оскаржене в апеляційному порядку та 18.01.2021 року набрало законної сили.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2020 року у справі №520/12235/2020, Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготував та направив до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку від 18.01.2021 року №ФХ-120238 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премії, що підтверджується супровідним листом Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ФХ-120238/332 від 18.01.2021 та довідкою №ФХ-120238 від 18.01.2021.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 в розмірі 71% грошового забезпечення визначеного Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238 з 01.04.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом за для захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Отже, з набранням чинності судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/3858/18 (05.03.2019) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Верховний Суд у Рішенні від 17.12.2019 по зразковій справі №160/8324/19 дійшов висновку про те, що «дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача».
Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 у праві №160/8324/19.
Відповідно до матеріалів справи, Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за рішенням суду виконано обов'язок щодо направлення на адресу пенсійного органу довідки про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі 826/3858/18, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відтак, у відповідача у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію позивача з 01.04.2019.
Суд зазначає, що Верховний суд у рішенні по зразковій справі №160/8324/19 від 17.12.2019, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 з вказаного питання зазначив: "Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін."
Відповідач, зазначаючи у відзиві на позов про те, що визнання нечинними в подальшому п.п. 1, 2 постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком зобов'язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача, та те, що визнання протиправним та нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не зумовлює автоматичне відновлення дії попередньої редакції норм Порядку № 45, фактично не погоджується з висновками Верховного Суду у зразковій справі, та ставить висновки, зроблені в рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду щодо чинності та застосування Порядку № 45 та наявності права у пенсіонерів, що отримують пенсію за вислугу років, на перерахунок пенсії з 01.04.2019 року, під сумнів.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 було надано оцінку зазначеним доводам та зроблено висновок про їх необґрунтованість.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що у відповідача у зв'язку з направленням на його адресу від Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідки №ФХ-120238 від 18.01.2021 року про грошове забезпечення позивача станом на 05.03.2019 виник обов'язок проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року.
Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, визначеному Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238 є протиправною, та як наслідок наявність підстав для зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, починаючи з 01.04.2019 в розмірі, визначеному Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238, з урахуванням проведених раніше виплат.
Відносно позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати позивачу пенсію в розмірі 71% грошового забезпечення, суд зазначає, що вказане питання було предметом розгляду справи №820/3656/18 та наявні матеріали справи не місять жодного доказу щодо визначення позивачу іншого, ніж 71%, відсотку від грошового забезпечення, що не заперечувалось представником відповідача у відзиві на адміністративний позов. Таким чином, судом не встановлено порушення прав позивача в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром та здійснити виплату суми перерахунку однією сумою, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Зважаючи на ті обставини, що пенсійні виплати, щодо яких заявлено позовні вимоги, Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківській області на час звернення позивача до суду виплачені не були та у зв'язку з чим право позивача на виплату недоплаченої частини розміру пенсії однією сумою та з імовірним застосовування відстрочки платежу, відповідачем порушено не було, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Вказаний висновок узгоджується з позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постановах від 21.01.2021 року по справі №520/9113/2020, від 20.01.2021 року по справі №520/10609/2020, від 20.01.2021 року по справі №520/13160/2020.
Окрім цього, в матеріалах справи відсутні докази того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде обмежений та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір вказаних виплат.
З огляду на викладене, суд вважає неможливим розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку з вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Таким чином, в задоволенні цієї частини позовних вимог суд відмовляє.
Стосовно позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок №159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Згідно з п. 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); - соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); - стипендії; - заробітна плата (грошове забезпечення).
Відповідно до п. 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З урахуванням тієї обставини, що пенсія у відповідному розмірі за спірний період позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити нарахування і виплату суми компенсації втраченої частини доходів є передчасною.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19, від 16.04.2020 по справі № 200/11292/19-а, від 17.09.2020 у справі №300/544/19.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 в розмірі, визначеному Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) пенсію, починаючи з 01.04.2019 в розмірі, визначеному Харківським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки в довідці від 18.01.2021 №ФХ-120238, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, площа Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.05.2021 року.
Суддя Біленський О.О.