Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
13 травня 2021 р. справа № 520/2580/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо припинення виплати з 01 листопада 2020 року ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради поновити виплату ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня припинення її виплати, тобто з 01 листопада 2020 року.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.03.2021 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради листом від 16.10.2020 року № 2075-01 повідомило, що позивачу, як уповноваженому представнику сім'ї, на його звернення від 12.09.2020 року було відмовлено у призначені з 02.07.2020 адресної грошової допомоги, що передбачена Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року №505. Відповідні нарахування грошової допомоги припинені з 01.11.2020 року, що підтверджує лист відповідача на адресу позивача від 28.10.2020 року №2153-01. 20.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з клопотанням скасувати його рішення від 13.10.2020 року про відмову та продовжити виплати позивачу як уповноваженому члену сім'ї грошової допомоги. Відповідач листом від 24.11.2020 року №07-9104 повідомив, що відповідно до п. 6 Порядку № 505 грошова допомога не призначається, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополь, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Скасування відповідачем виплати позивачу грошової допомоги та продовження її виплати позивач вважає протиправним, оскільки дружина позивача ОСОБА_2 володіє 1/4 частки в квартирі, що складає: 7,45 квадратних метри житлової площі та 10,475 квадратних метри загальної площі. На думку позивача, дружина позивача не забезпечена житловою площею в межах норм на одну особу встановлену Житловим Кодексом, двокімнатна квартира не пристосована для проживання двох сімей. Окрім цього, дружина позивача скористатись правом на проживання в частині житлової площі в місті Хмельницький не може, так як вона проходить військову службу у місті Харків та взяла зобов'язання встановлені Контрактом про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб. На думку позивача, при затвердженні Порядку №505, зокрема, випадків не призначення грошової допомоги, не дотримано принцип верховенства права, так як вони не відповідають його складовим юридичній визначеності та забороні дискримінації. Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник відповідача вказав, що під час розгляду заяви про призначення допомоги та доданих до неї документів для призначення допомоги, на підставі пункту 10 Порядку - уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання. Тому, спеціалістами Управління було сформовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів, в якому було зазначено, що ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) (член зі складу сім'ї заявника) має у приватній спільній частковій власності 1/4 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 . На підставі отриманої інформації, розпорядженням від 13.10.2020 ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги на підставі пункту 6 Порядку, на звернення від 13.10.2020 року. Також рішенням від 13.10.2020 ОСОБА_1 було припинено виплати допомоги переміщеним особам на проживання з 01.02.2020 у зв'язку з виявленням уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги - наявність частини житла, в наслідок чого утворилась переплата в сумі 28746 гривень за період з 02.01.2020 по 31.10.2020. Також, зміст абзацу другого пункту 6 Порядку не поширюється на сім'ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (крім осіб, які набули право власності на зазначене житлове приміщення, придбане за рахунок державних коштів, після початку проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях). Згідно наданої ОСОБА_1 довідки № 136/22 від 16.04.2019 з військової частини НОМЕР_3 , він безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області в періоди з 26.01.2016 по 26.03.2016, з 14.11.2016 по 13.01.2017, з 11.08.2017 по 06.10.2017 роки, тобто саме в ці періоди у нього було право на отримання грошової допомоги, згідно пункту 6 Порядку. Згідно довідки №15/5/36 від 20.11.2020 виданої Військовою частиною НОМЕР_4 Р ОСОБА_1 , з липня 2004 року по теперішній час проходить службу в Державній прикордонній службі України та є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 Р Державної прикордонної служби. В цій довідці недостатньо інформації, що підтверджує безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції станом на період призначення допомоги переміщеним особам на проживання, а саме з 02.01.2020 по 31.10.2020. Враховуючи вищенаведене, представник відповідача вважає, що спеціалісти Управління діяли в межах вимог чинного законодавства та просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та члени його родини, дружина ОСОБА_2 , діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є внутрішньо переміщеними особами та відповідно до вимог Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб”, отримали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок від 10.04.2018 № 000510946, від 10.04.2018 №0000526317, від 10.04.2018 №0000510977, від 10.04.2018 №0000510995.
12.09.2020 року ОСОБА_1 , як уповноважений представник сім'ї, звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (зі змінами та доповненнями) (далі-Порядок) на склад сім'ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (довідка ВПО дублікат від 27.04.2018 №6343-526317), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (довідка ВПО від 10.04.2018 №0000510995) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (довідка ВПО від 10.04.2018 р. №0000510977).
Листом Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради №2075-01 від 16.10.2020 року повідомлено, що ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні допомоги на підставі пункту 6 Порядку, оскільки згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що ОСОБА_2 має у власності частину житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Окрім цього, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради листом №2153-01 від 28.10.2020 повідомило позивача про наявність переплати в розмірі 28746,97 грн., у зв'язку з рішенням УСЗН, яка виникла за період з 02.01.2020 по 31.10.2020 та необхідність повернути надмірно виплачені суми грошової допомоги на рахунок Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
20.11.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому повідомив, що позивач є діючим військовослужбовцем з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації. З огляду на викладене, позивач вказав, що вважає безпідставними вимоги Управління соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, що зазначені в листах №2075-01 від 16.10.2020 та №2153-01 від 28.10.2020, просив скасувати рішення УСЗНА Московського району ХМР від 13.10.2020 та подовжити виплату допомоги з 02.07.2020 року по заяві від 12.09.2020, яка була подана під час дії карантину.
На вказане звернення позивача, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради надало відповідь №07-9104 від 24.11.2020 року, в якій повідомило позивача, що у пункті 6 Порядку зазначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_2 має у власності частину житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . В той же час, Положення абзацу другого пункту 6 Порядку не поширюється на сім'ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (крім осіб, які набули право власності на зазначене житлове приміщення, придбане за рахунок державних коштів, після початку проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях). Згідно з наданою позивачем довідкою від 16.04.2019 № 136/22 з військової частини НОМЕР_3 , позивач безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області в періоди з 26.01.2016 по 26.03.2016, з 14.11.2016 по 13.01.2017 таз 11.08.2017 по 06.10.2017 роки. Саме у ці періоди у позивача було право на отримання грошової допомоги, згідно з пунктом 6 Порядку. На даний час, згідно з довідкою від 20.11.2020 №15/5/36, виданою Військовою частиною НОМЕР_3 , позивач, з липня 2004 року по теперішній час проходить службу в Державній прикордонній службі України та є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 Р Державної прикордонної служби. У цій довідці, враховуючи вимоги абзацу 2 пункту 6 Порядку, недостатньо інформації, що підтверджує, що позивач відноситься до військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації станом на період призначення допомоги переміщеним особам на проживання, а саме з 02.01.2020 по 31.10.2020, за який позивачу була нарахована переплата.
Окрім цього, судом встановлено, що згідно довідки військової частини НОМЕР_4 від 27.01.2021 року №12/36, ОСОБА_2 є військовослужбовцем з 27.02.2019 року по теперішній час, згідно довідки військової частини НОМЕР_3 від 28.01.2021 року №15/5/6 ОСОБА_2 з липня 2004 року по теперішній час проходить службу в Державній прикордонній службі України та дійсно є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_4 Р Державної прикордонної служби України.
Також судом встановлено, що згідно наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_2 має у власності 1/4 частину житлового приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_2 .
Не погоджуючись з діями Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо припинення виплати з 01 листопада 2020 року ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами абз.1 ч.1 ст.1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення (абзац другий частини першої статті 1 Закону № 1706-VII).
Згідно з ч.2 ст.1 Закону № 1706-VII, адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Частиною 1 та 2 ст.4 Закону № 1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в ст.1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст.1 цього Закону.
Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо) (ч.2 ст.5 Закону № 1706-VII).
Згідно з ч.ч.2 та 3 ст.7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначає Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Порядок № 505).
Так, абз.1 п.2 Порядку № 505 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з абз.2 п.3 Порядку № 505, грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї).
Відповідно до абз.1 п.5 Порядку № 505, для отримання грошової допомоги (зокрема в разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунку, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу подання заяви та адреси, за якою подається заява, уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку.
У заяві зазначаються такі відомості про всіх членів сім'ї, які претендують на отримання грошової допомоги: - прізвище, ім'я та по батькові; - число, місяць, рік народження; - серія, номер (у разі наявності) паспорта громадянина України, ким і коли виданий або серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, а для іноземців та осіб без громадянства - документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус; - реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті); інформацію про: - зареєстроване та фактичне місце проживання (перебування); - наявність у будь-якого із членів сім'ї у власності житлового приміщення/частини житлового приміщення, розташованого в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; - наявність житлового приміщення, яке зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації; - наявність у будь-якого з членів сім'ї на депозитному банківському рахунку (рахунках) коштів у розмірі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; - місце роботи осіб працездатного віку та час, з якого особа там працює; - наявність у будь-якого з членів сім'ї інвалідності із зазначенням групи інвалідності.
До заяви додаються копія довідки з військової частини про залучення до проведення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (для військовослужбовців з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації), копія довідки з місця роботи або копія іншого документа, що посвідчує зайнятість (для працездатних осіб), копія свідоцтва про шлюб, копії свідоцтв про народження дітей, засвідчені власним підписом уповноваженого представника сім'ї, копія довідки від уповноваженого банку із зазначенням реквізитів поточного рахунка, письмова згода (у довільній формі) про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім'ї від інших членів сім'ї та згода на обробку персональних даних, а також письмовий дозвіл на розкриття уповноваженим банком інформації, що містить банківську таємницю, щодо поточного рахунка, відкритого уповноваженому представнику сім'ї в установі уповноваженого банку.
До заяви, в якій уповноважений представник сім'ї повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, додаються копії документів, визначених в абз.7 п.3 цього Порядку, засвідчені підписом уповноваженого представника сім'ї (абз.15 п.5 Порядку № 505).
Згідно з п.6 Порядку № 505, грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Абзацом 2 п.8 Порядку № 505 визначено, що уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у п.5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'ї.
Відповідно до п.12 Порядку № 505 виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі: - подання уповноваженим представником сім'ї заяви про припинення виплати грошової допомоги; - надання інформації державної служби зайнятості про те, що працездатні члени сім'ї протягом чотирьох місяців не працевлаштувалися за сприянням державної служби зайнятості або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють; - зняття з обліку внутрішньо переміщеної особи; - виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги; - у разі смерті внутрішньо переміщеної особи.
Суд звертає увагу, що п. 12 вищевказаного порядку, як одну із підстав для припинення виплати адресної допомоги вказано виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Як зазначалось вище, грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку № 505 не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Тобто наявність права власності на житло одним із членів родини особи, яка отримує адресну грошову допомогу, в розумінні норм чинного законодавства, а саме Порядку № 505 є безумовною підставою для припинення виплати такої допомоги.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, дружина позивача має у власності нерухоме майно - 1/4 частки квартири, загальною площею 41,9 кв.м (житловою площею 29,8 кв.м), що розташована за адресою: за адресою: АДРЕСА_2 , яке набуте нею 17.02.2010 року та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.02.2010 року.
Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.
До вказаних Переліків населений пункт м. Хмельницький, де розташовано житлове приміщення дружини позивача, не внесено.
Акт технічного стану про непридатність вказаного житлового приміщення для проживання не складався та відповідачу не надавався. Матеріали справи також не містять доказів складання відповідного акту.
Згідно пунктів 10 та 12 Порядку №505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Виплата грошової допомоги припиняється з наступного місяця у разі, зокрема, виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, під час проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, відповідачем було встановлено, що власності дружини позивача перебуває частина квартири.
З урахуванням викладеного, відповідач як уповноважений орган, зобов'язаний був припинити виплату позивачці щомісячної адресної допомоги та направити відповідну вимогу про повернення суми грошової допомоги, виплачені надміру (п. 11 вказаного Порядку).
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Доводи позивача про те, що дружина позивача не забезпечена житловою площею в межах норм на одну особу встановлену Житловим Кодексом, двокімнатна квартира не пристосована для проживання двох сімей суд відхиляє, оскільки абзацом 2 пункту 6 Порядку № 505 визначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення / частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.
Тобто, наведеною нормою чітко визначено вимоги щодо житлового приміщення, а саме наявність у власності не тільки всього житлового приміщення, але ї її частини. При цьому, розмір частини житлового приміщення не визначений.
Суд зазначає, що непридатність житлового приміщення для проживання, в силу приписів абзацу 2 пункту 6 Порядку № 505, може бути доведена виключно відповідним актом технічного стану, доказів складання якого до суду не надано.
Окрім цього, той факт, що позивач вважає, що при затвердженні Порядку №505, зокрема, випадків не призначення грошової допомоги, не дотримано принцип верховенства права, так як вони не відповідають його складовим юридичній визначеності та забороні дискримінації, не впливає на правомірність дій відповідача, оскільки Порядок №505 є чинним, вказані норми не були скасовані та підлягають обов'язковому застосуванню.
Окремо суд зазначає, що відповідно до абз.5 п.6 Порядку №505, положення абзацу другого пункту 6 не поширюється на сім'ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (крім осіб, які набули право власності на зазначене житлове приміщення, придбане за рахунок державних коштів, після початку проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях).
Згідно довідок військових частини, наданих позивачем до відповідача та до суду встановлено виключно факт того, що позивач з дружиною є військовослужбовцями, при цьому зазначеної в довідках інформації недостатньо для підтвердження безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції станом на період призначення допомоги переміщеним особам на проживання, а саме з 02.01.2020 по 31.10.2020.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо припинення виплати з 01 листопада 2020 року ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг є правомірними та вчиненими у відповідності до вимог чинного законодавства, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
При цьому, позовна вимога зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради поновити виплату ОСОБА_1 , як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з дня припинення її виплати, тобто з 01 листопада 2020 року, є похідною та також не підлягає задоволенню.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144, м. Харків, 61121, код ЄДРПОУ 25864181) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.05.2021 року.
Суддя Біленський О.О.