Справа № 500/1660/21
13 травня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, в якому просить:
визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року у розмірі 1390 грн.;
зобов'язати Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації нарахувати та виплати ОСОБА_1 недоплачену щорічну грошову допомогу як учаснику бойових дій до 5 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником бойових дій, а тому відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. На порушення вимог вказаного Закону відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" від 19.02.2020 року №112 (далі - Постанова №112), на підставі п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (далі - БК України). Проте після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року№ 3-р/2020 позивач набув право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі, передбаченому ст.12 Закону №3551-XII. Однак відповідач на звернення позивача протиправно відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги, що слугувало підставою для звернувся до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання вимог вказаної ухвали, Управлінням соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації 12.04.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відповідно до розпорядження голови Чортківської районної державної адміністрації "Про утворення комісії з приймання - передачі документів та майна структурних підрозділів реорганізованих райдержадміністрацій" від 01.03.2021 року №39/01-1, утворена комісія з приймання-передачі документів та майна структурних підрозділів реорганізованих районних державних адміністрацій забезпечує передачу майна на баланс структурних підрозділів Чортківської районної державної адміністрації або на відповідальне зберігання об'єднаним територіальним громадам укладених з райдержадміністрацією договорів. Щодо передачі документів, з яких випливають права, обов'язки чи інші зобов'язання, у розпорядженні мова не йдеться.
З огляду на вказане, на переконання представника відповідача, Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації не є правонаступником Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації, що здійснило виплату позивачу щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня у 2020 році, а тому не є належним відповідачем у цій справі.
Ухвалою суду від 05.05.2021 року залучено Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації як другого відповідача до участі в справі.
На виконання вимог вказаної ухвали, Управлінням праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації 11.05.2021 року подано до суду відзив. Заперечуючи проти позову, послалось на те, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до Постанови №112, якою затверджена встановлений розмір допомоги до 5 травня для певних категорій. При цьому, виплату грошової допомоги проведено Міністерством соціальної політики шляхом перерахування коштів обласним структурним підрозділам з питань соціального захисту, а після їх розподілу районним структурним підрозділам з питань соціального захисту державних адміністрацій. Відтак відповідач не може самостійно здійснювати перерахування коштів в збільшеному розмірі, передбаченому нормами Закону №3551-XII, так як їх не визначає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.8).
Позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації з заявою про перерахунок одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої ст.12 Закону №3551-XII в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації листом від 04.02.2021 року №01-14/59 повідомило позивачу про те, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась відповідно до Постанови №112, як учаснику бойових дій, в розмірі 1390,00 грн., яка йому виплачена (а.с.9).
Вважаючи таку бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість бездіяльності відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон №3551-XII.
З 01.01.1999 року набрав чинності Закон №367-ХІV, яким ст.12 Закону №3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Підпунктом "б" пп.1 п.20 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини ст.12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені пп."б" пп.1 п.20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст.12 Закону №3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону №3551-XII фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України.
Згідно із пп.5 п.63 розділу І Закону України від 28.12.2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п.26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у п.2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
За положеннями ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 відновлено дію ч.5 ст.12 Закону № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові №112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390,00 гривень, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ч.5 ст.12 вказаного Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №112.
Виходячи із визначених у ч.4 ст.7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасником бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову №112, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з 27.02.2020 року разова грошова допомога до 5 травня у 2020 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому ч.5 ст.12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із ч.4 ст.28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Відтак, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме ч.1 ст.28 Закону №1058-ІV.
Відповідно до ч.1 ст.17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Згідно з п.1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423, Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, усиновлення та захисту прав дітей, запобігання насильству в сім'ї, протидії торгівлі людьми, відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики щодо пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, соціального захисту ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII в частині організації виплати їм разової грошової допомоги, соціальної та професійної адаптації військовослужбовців, які звільняються, осіб, звільнених з військової служби, у сфері здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, у сфері здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та з питань захисту прав дітей.
Підпунктом 41 п.4 вказаного Положення визначено, що Мінсоцполітики відповідно до покладених на нього завдань організовує виплату до 5 травня разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону №3551-XII.
Суд зазначає, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги.
В спірних правовідносинах, безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році позивачу здійснло Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації, однак у меншому розмірі, ніж передбачено ч.5 ст.12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, чим допущена протиправна бездіяльність.
Згідно із ч.1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Зазначена позиція також узгоджується з висновками Конституційного Суду України, викладеними у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 року № 7-рп/2004, від 01.12.2004 року № 20-рп/2004, від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
Верховний Суд України у своїх рішеннях також неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 року у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 року у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 року у справі №21-44а10).
З огляду на викладене, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать, що з 27.02.2020 року, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18), позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Аналогічна правова позиція наведена в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року, та відповідно до приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються при вирішенні цієї типової справи.
Суд наголошує, що виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі 1390,00 грн. як учаснику бойових дій проведено саме Управлінням праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації.
Водночас, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій" від 16.12.2020 року № 1635-р, Гусятинську районну державну адміністрацію реорганізовано шляхом приєднання до Чортківської районної державної адміністрації.
Як вбачається з розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації №2/02-34 від 05.01.2021 року "Про реорганізацію структурних підрозділів районної державної адміністрації", Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації припинено в результаті реорганізації шляхом його приєднання до Чортківської районної державної адміністрації.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на дату ухвалення рішення Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації перебуває у стані припинення. Остаточного запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи немає.
Відтак, у позові до Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації, з огляду на відсутність у нього обов'язку провести нарахування і виплату позивачу недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, слід відмовити.
Натомість, за сукупністю наведених обставин, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 29.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи №440/2722/20, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача відповідно до повноважень, якими наділений при вирішенні справи відповідно до ст.245 КАС України, вважає за необхідне:
визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення, дій, бездіяльності.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України від "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Управління соціального захисту населення Чортківської районної державної адміністрації (48501, Тернопільська область, Чортківський район, місто Чортків, вулиця Шевченка, будинок 34, код ЄДРПОУ 03195613).
Відповідач: Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації (48201, Тернопільська область, Чортківський район, селище міського типу Гусятин, проспект Незалежності, будинок 19, код ЄДРПОУ 03195607).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 травня 2021 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.