Справа № 420/8530/20
12 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року, -
У провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/8530/20 за адміністративним позовом позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління ДМС України в Одеській області у розгляді заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оформлену листом Головного управління ДМС України в Одеській області № Д-1494/6/5101- 20/5100.5.1/8347-20 від 11.08.2020.
Зобов'язано Головне управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 від 04.08.2020 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
06.05.2021 року за вх. № 22-722/21 від представника позивача адвоката Максимець О.Б. надійшла заява про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення щодо прийняття заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, приймається територіальним органом ДМС протягом робочого дня, в який до нього звернулась відповідна особа.
Відповідно до пункту 2.4. Правил, у разі наявності передбачених Законом підстав територіальний орган ДМС ухвалює рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, яке оформлюється наказом.
У зв'язку з цим, для ОСОБА_1 є незрозумілим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 420/8530/20 в частині, чи є визнання протиправною відмови Головного управління ДМС України в Одеській області у розгляді заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оформленої листом Головного управління ДМС України в Одеській області № Д- 1494/6/5101- 20/5100.5.1/8347-20 від 11.08.2020, встановленням судом відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви ОСОБА_1 від 04.08.2020 року про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Також, згідно з пунктом 3.1. Правил, у разі відсутності підстав для відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС вчиняє певні дії.
Пунктом 4.1. Правил встановлено, що під час попереднього розгляду заяви про
визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, уповноважена посадова особа територіального органу ДМС (особа, яка веде справу) протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації заяви також вчиняє певні дії.
У зв'язку з цим, для ОСОБА_1 також є незрозумілим рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року по справі № 420/8530/20 в частині, чи передбачає зобов'язання Головного управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 від 04.08.2020 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, право Головного управління ДМС України в Одеській області відмовити в прийнятті даної заяви без попереднього її розгляду, передбаченого пунктом 4.1. Правил.
Розглянувши заяву представника позивача, суд вважає, що вказана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Підстави та порядок роз'яснення судових рішень в адміністративному судочинстві встановлені статтею 254 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця, суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч.3 вказаної статті КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
З урахуванням даної норми та змісту поданої заяви, суд дійшов висновку щодо відсутності необхідності виклику сторін з метою розгляду заяви про роз'яснення судового рішення.
За загальними нормами права, роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється, насамперед, з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність.
Необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суд зазначає, що зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, але без виправлення та постановлення додаткового рішення цим же судом.
Водночас, суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що судом визнано протиправною відмову Головного управління ДМС України в Одеській області у розгляді заяви громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, оформлену листом Головного управління ДМС України в Одеській області № Д-1494/6/5101- 20/5100.5.1/8347-20 від 11.08.2020.
У висновках суд зазначено, що формальне ставлення з боку відповідача до перевірки усіх обставин, викладених позивачем, матеріалів особової справи та наявної інформації по країні походження, призвело до прийняття неправомірної відмови, оформленої листом Головного управління ДМС України в Одеській області № Д-1494/6/5101- 20/5100.5.1/8347-20 від 11.08.2020.
Отже, судом встановлена відсутність підстав для відмови в прийнятті заяви ОСОБА_1 від 04.08.2020 року про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Також судом зобов'язано Головне управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 від 04.08.2020 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Отже, судове рішення передбачає обов'язок Головного управління ДМС України в Одеській області повторно розглянути заяву громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 від 04.08.2020 про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
При цьому, Правила розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту визначають процедуру розгляду в Україні заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, без урахування судових рішень зобов'язального характеру.
Суд зазначає, що рішення ухвалене у межах заявлених позовних вимог, та з мотивувальної та резолютивної частини вказаного рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення, вказане рішення не потребує.
Доказів того, що винесене судом рішення є незрозумілим, що перешкоджає його належному виконанню, заявником не подано.
Зважаючи на викладене, та враховуючи, що рішення суду від 27.11.2020 є повним, форма викладення у ньому чітка і труднощів для розуміння не викликає, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача від 06.05.2021 року про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 120, 243, 248, 254, 256, КАС України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.В. Бутенко