Справа № 420/5900/21
12 травня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 12 квітня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації, в якому позивач просить:
1. Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації щодо відмови в перерахунку одноразової виплати до 5 травня за 2020 рік;
2. Зобов'язати управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації здійснити перерахунок одноразової виплати до 5 травня з врахуванням норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону від 25.12.1998 № 367-ХІV.
Ухвалою від 15 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 залишено без руху. Встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Роз'яснено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду (з копією відповідачу).
06 травня 2021 року позивачем до суду за вх. №22762/21 було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, заяву про поновлення строку звернення до суду позивач обґрунтовує необізнаністю про рішення Конституційного суду України та посиланням на положення розділу 6 ч.3 прикінцевих положень КАС України та пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19).
Вирішуючи заяву про поновлення позивачу строку звернення до суду з даними позовними вимогами, суддя зазначає наступне.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, предметом якого є відмова відповідача у перерахунку позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Суддя зазначає, що спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач міг дізнатись у квітні-травні 2020 року відповідно при отриманні щорічної допомоги до 5 травня.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного суду від 14.08.2018 по справі № 473/2190/17 (№ в ЄДРСР 75872998), в якій зазначено, що “…20. Суд відхиляє посилання позивача про те, що строк звернення до суду ним не пропущено, так як про порушення свого права на належний розмір щорічної допомоги до 5 травня за 2016 рік він дізнався після отримання листа управління соціального захисту населення Вознесенської міської ради від 13 січня 2017 року, виходячи з того, що отримавши у квітні 2016 року разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у сумі 920,00 грн., позивач міг дізнатися про порушення своїх прав. При цьому, 30 вересня 2016 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року. 21. Враховуючи, що перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня 2016 року, а позивач із зазначеним позовом звернувся 10 липня 2017 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, не довівши поважності причин пропуску цього строку, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, залишивши позовну заяву без розгляду.”
Згідно з ст.17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
30 вересня 2020 року - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована у 2020 році.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що вищевказане є свідченням того, що початком відліку строку звернення позивача до суду, з вимогами щодо відмови в перерахунку позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги, є дата 30 вересня 2020 року.
Отже, позивачем подано до суду даний позов з порушенням встановленого приписами КАС України шестимісячний строку для звернення до суду.
Щодо доводів позивача про те, що йому було невідомо про рішення Конституційного суду України суддя зазначає, що Конституційним судом України у справі 1-247/2018 (3393/18) було прийнято рішення 27.02.2020 року та таке рішення знаходиться у вільному доступі на офіційних веб-сайтах Конституційного суду України та Верховної Ради України.
Таким чином, позивач мав можливість своєчасно дізнатись про вищевказане рішення Конституційного суду України.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 року у справі №640/12324/19 зробив висновок, що незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Отже, необізнаність позивача про прийняття рішення Конституційного суду України у справі 1-247/2018 (3393/18), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, не є поважною підставою яка унеможливила звернення позивача до суду в межах встановленого КАС України строку.
Відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя зазначає, що позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не заперечує щодо пропуску строку звернення до суду та не зазначає, які саме обмеження, впроваджені у зв'язку з карантином через пандемію коронавірусної хвороби (COVID-19) стали йому перешкодою у своєчасному зверненні до суду з даним адміністративним позовом.
Відтак, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави суддя вважає неповажними.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (параграф 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
За практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.
Позивач не надав до суду доказів того, що він вчинила усі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації його процесуальних прав з метою їх захисту.
Наведені причини пропуску з огляду на їх зміст не можна визнати такими, що створювали чи могли створити в майбутньому перешкоди для звернення до суду.
Жодних інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом, позивачем не наведено, існування будь-яких перепон у реалізації нею своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів не зазначено та судом не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому позивачем також не усунено інші недоліки позовної заяви, про які зазначено в ухвалі від 15 квітня 2021 року.
Відповідно до п.1 п.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу.
Керуючись ст.ст.169, 241, 248, 294-295 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві, роз'яснивши, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою та всіма додатками до неї надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вовченко O.A.