13 травня 2021 р. № 400/2937/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056
про:скасування постанови від 16.04.2021 ВП № 64982365,
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про скасування постанови від 16.04.2021 р. ВП № 64982365 про накладення штрафу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що державним виконавцем не перевірено виконання рішення суду. На виконання рішення суду позивачем проведено перерахунок пенсії, а зобов'язання щодо одноразової виплати суми підвищення на позивача не покладалось. Різниця між перерахованим та отриманим розміром пенсії є заборгованістю, нарахованою за рішенням суду, відомості про яку внесено позивачем до "Реєстру судових рішень". Виконання рішення суду буде проведено після відповідних бюджетних асигнувань. Позивач вважає, що виконав рішення суду в межах наявних у нього повноважень, а застосування відповідачем штрафу є протиправним.
Відповідач 07.05.2021 р. подав відзив на позов (а. с 38-39), в якому зазначив, що позивач не оспорює, а навпаки підтверджує, що сума доплати пенсії не виплачена в повному обсязі, що позивач помилково ототожнює з повним фактичним виконанням рішення суду. Оскаржувана постанова винесена державним виконавцем вмотивовано, у законний спосіб та у відповідності до норм діючого законодавства, а за таких обставин є такою, що не підлягає скасуванню з огляду на її правомірність.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 р. по справі № 400/5471/20 зобов'язано позивача здійснити перерахунок та виплату, призначеної ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", пенсії з 01 січня 2018 року з розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення із врахуванням раніше виплачених сум (а. с. 9-14). Рішення набрало законної сили 11.02.2021 р.
11.02.2021 р. позивачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог рішення суду (а. с. 15). Сума перерахунку недоотриманої пенсії склала 54549,00 грн (а. с. 16).
29.03.2021 р. відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 64982365 на виконання виконавчого листа від 15.03.2021 р. по справі № 400/5471/20. У п. 2 постанови про відкриття виконавчого провадження зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а. с. 22-23).
09.04.2021 р. позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду та роз'яснив порядок виконання рішень суду у зв'язку з обмеженим фінансуванням (а. с. 24-26).
16.04.2021 р. головним державним виконавцем Кусовим Ю.С. винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду в розмірі 5100,00 грн. Постанова мотивована тим, що рішення суду не виконане боржником в частині виплати перерахованої пенсії, а відтак, на позивача відповідно до ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) накладено штраф у розмірі 5100,00 грн (а. с. 7-8).
Спірні правовідносини регулюються Законом № 1404. Так, ч. 2-3 ст. 63 Закону № 1404 передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, законодавець передбачає дві складові, які повинен здійснити державний виконавець перед тим, як застосувати до боржника штраф. По-перше, перевірити виконання рішення боржником та, по-друге, впевнитися, що рішення суду не виконане без поважних причин.
Частина п'ята ст. 242 КАС України встановлює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 15.05.2018 р. по справі № 812/1813/18 Верховний Суд зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення поро накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення, саме від Уряду залежить можливість Пенсійного фонду України забезпечити реалізацію та виконання своїх повноважень.
Відповідно до Бюджету Пенсійного фонду України на 2021 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 р. № 126, видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду становлять 360 000 000 грн (а. с. 18-20).
Позивач повідомив про те, що ним внесені відомості щодо заборгованості за рішенням суду від 11.01.2021 р. по справі № 400/5471/20 до "Реєстру судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та виконання зазначеного рішення суду буде проведене після відповідних бюджетних асигнувань.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що причиною невиплати позивачем стягувачу суми 54549,00 грн за рішенням суду є недостатність доходів Пенсійного фонду України (коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду, а саме: на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду), тобто існування об'єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.
Як зазначено у п. 44 постанови Верховного Суду від 18.06.2019 р. по справі № 826/721/16 невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
У даному випадку держаний виконавець не виконав вимоги Закону № 1404 - не перевірив фактичний стан виконання рішення суду, не надав жодних обґрунтувань причинам невиконання рішення суду позивачем.
Накладення штрафу на позивача в такому випадку жодним чином не захищає право ОСОБА_1 на отримання бюджетних коштів. Державний виконавець, виносячи постанову про накладення штрафу, свідомо наразив позивача на зайві бюджетні витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 2270,00 грн.
Відсутні підстави стверджувати, що рішення суду не виконане взагалі. Фактично залишилась невиконаною лише частина цього рішення щодо виплати суми перерахунку.
Отже, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а відтак, постанова від 16.04.2021 р. ВП № 64982365 належить скасуванню.
Судові витрати суб'єкту владних повноважень не відшкодовуються.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) про скасування постанови від 16.04.2021 р. ВП № 64982365 - задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 16.04.2021 р. ВП № 64982365 про накладення штрафу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 13.05.2021 р.
Суддя Н. В. Лісовська