справа № 380/885/21
12 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 25000,00 грн.,-
Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;
- задоволити позов Головного управління ДПС у Львівській області та стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в розмірі 25000,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань з транспортного податку з фізичних осіб та згідно карток особових рахунків і довідки про податкову заборгованість від 10 листопада 2020 року № 8808/9/13-01-13-04 становить 25000,00 грн. Зазначає, що указана сума податкового боргу виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» № 0009571-5405-1303 від 17 березня 2020 року на суму грошового зобов'язання 25000,00 грн.
Вказує, що Головне управління ДПС у Львівській області винесло податкову вимогу форми «Ф» № 94155-51 від 12 червня 2020 року, яку надіслало на адресу платника податків.
Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у нього заборгованості, просить стягнути її у судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 19 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін та роз'яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копію вказаної ухвали суд надіслав на адресу відповідача, отриману судом на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області (вул. Демнянська, 6А/115, м. Львів).
12 травня 2021 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, на якому зазначено причини невручення відповідачу поштової кореспонденції за вказаною адресою, а саме «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Абзацом другим частини четвертої цієї ж статті передбачено, що у разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Разом з тим, частиною четвертою статті 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Враховуючи те, що згідно даних Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС у Львівській області зареєстрованим місцем проживання відповідача є АДРЕСА_1 , і саме на таку адресу відповідача суд надіслав йому ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 19 лютого 2021 року, суд вважає, що відповідно до вимог частини четвертої статті 126 КАС України таку ухвалу вручено йому належним чином.
Крім того, частиною першою статті 130 КАС України передбачено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З огляду на зазначену норму КАС України, суд 22 лютого 2021 року розмістив оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яким повідомив відповідача про розгляд справи № 380/885/21 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи те, що судом вжито передбачені Кодексом адміністративного судочинства України заходи щодо належного повідомлення відповідача про відкриття спрощеного позовного провадження у цій адміністративній справі, а також роз'яснено його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, проте станом на час прийняття рішення у цій справі відзиву на позовну заяву від нього не надходило, суд вирішив відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішити справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області № 8808/9/13-01-13-04 від 10 листопада 2020 року про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 09 листопада 2020 року (а.с.4) у відповідача станом на 09 листопада 2020 року наявний податковий борг у сумі 25000,00 грн. за платежем: транспортний податок з фізичних осіб (основний платіж). Наведене підтверджується також даними зворотного боку облікової картки платника податку ОСОБА_1 (вид класифікації доходів бюджету 18011000 (транспортний податок з доходів фізичних осіб) (а.с.5).
Суд встановив, що податковий борг відповідача у сумі 25000,00 грн., за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, виник на підставі:
- податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області форми «Ф» № 0009571-5405-1303 від 17 березня 2020 року, яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. (а.с.7).
12 червня 2020 року ГУ ДПС у Львівській області виставило відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 94155-51, згідно якої загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 станом на 11 червня 2020 року становить 25000,00 грн. (основний платіж) (а.с.6).
Докази, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадане податкове повідомлення-рішення № 0009571-5405-1303 від 17 березня 2020 року, а також податкова вимога № 94155-51 від 12 червня 2020 року відповідачем оскаржувались у адміністративному або судовому порядку, у матеріалах справи відсутні.
Також матеріали справи не містять відомостей про сплату відповідачем податкового боргу в сумі 25000,00 грн.
Уважаючи, що суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Суд відзначає, що сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0009571-5405-1303 від 17 березня 2020 року, а також його оскарження до суду.
Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу (абзац 8 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України).
Таким чином, грошові зобов'язання відповідача з транспортного податку з фізичних осіб, визначені податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Львівській області № 0009571-5405-1303 від 17 березня 2020 року, є узгодженими.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань, визначених вищевказаним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Львівській області, не сплачені.
Отже, у відповідача наявний податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб на загальну суму 25000,00 грн.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1).
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Наявність податкового боргу у відповідача в сумі 25000,00 грн. підтверджується долученою позивачем до матеріалів справи довідкою Головного управління ДПС у Львівській області № 8808/9/13-01-13-04 від 10 листопада 2020 року про податкову заборгованість ОСОБА_1 станом на 09 листопада 2020 року та даними зворотного боку облікової картки платника податку ОСОБА_1 (вид класифікації доходів бюджету 18011000 (транспортний податок з доходів фізичних осіб).
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
За змістом пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 30 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України ГУ ДПС у Львівській області надіслало відповідачу податкову вимогу форми «Ф» № 94155-51 від 12 червня 2020 року.
Указана податкова вимога направлена рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу на адресу відповідача: вул. Авіаційна, 1/25, м. Львів, проте конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» повернувся на адресу позивача.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно з приписами статті 45 Податкового кодексу України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Вимогами п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з абзацом другим пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, законом встановлено обов'язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.
З огляду на викладене, виходячи з системного аналізу правових норм пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Доказів оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у ОСОБА_1 у сумі 25000,00 грн.
Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 25000,00 грн. - задоволити повністю.
Стягнути до бюджету з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в розмірі 25000,00 грн.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 12 травня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.