13 травня 2021 року справа №380/3168/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому із урахуванням роз'єднаних позовних вимог просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (27.07.2009) та на час звільнення із військової служби (01.08.2019) у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням;
-зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.07.2009, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що наказом Голови Державної прикордонної служби України від 13.06.2019 №621-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.07.2019 №336-ос виключено ОСОБА_1 з 01.08.2019 із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління. Водночас зазначає, що у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» від 07.11.2007 №1294 передбачена виплата такого одноразового додаткового виду грошового забезпечення як винагорода за тривалість безперервної календарної військової служби. За тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби винагорода виплачується у розмірі 1,5 посадового окладу. На думку позивача, із часу набуття його права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (27.07.2009) та на час звільнення із військової служби (01.08.2019) відповідач протиправно не виплатив позивачу винагороду у розмірі 1 посадового окладу, Позивач вважає, що має право на отримання відповідних виплат, що зумовило звернення останнього до суду.
Ухвалою від 15.03.2021 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що на день виключення позивача зі списків особового складу спору між ним та військовою частиною не було. Відповідач зазначає, що пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) встановлене обмеження виплати винагороди за тривалість безперервної календарної військової служби у розмірі 50 відсотків нормативно установленого розміру.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій спростовує доводи відповідача щодо правомірності виплати 50% нормативно передбаченої винагороди за тривалість безперервної служби. Зазначає, що вказане обмеження встановлене тимчасово до упорядкування вказаних виплат. А відтак, з моменту затвердження Адміністрацією державної прикордонної служби України Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» від 20.05.2008 №425 у відповідача не було підстав для зменшення розміру вказаної винагороди.
Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, не погоджується з доводами протилежної сторони.
Суд встановив таке.
Відповідно до посвідчеппя серія НОМЕР_4 від 12.11.2015 ОСОБА_1 набув статусу учасника бойових дій в правом на пільги, встановлені законодавством України для ветерані» війни - учасників бойових дій.
Наказом Голови Державної прикордонної служби України від 13.06.2019 №621-ОС полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.07.2019 №336-ос виключено ОСОБА_1 з 01.08.2019 із списків особового складу, усіх видів забезпечення регіонального управління.
Позивач вважає, що на день звільнення з військової служби він не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме винагороду за тривалість безперервної 20-ти річної календарної військової служби.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28, їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 % установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу у високомобільних десантних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
Додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» №1294 від 07.11.2007 встановлено такий одноразовий додатковий вид грошового забезпечення як винагорода за тривалість безперервної військової служби залежно від тривалості безперервної календарної військової служби: 1 посадовий оклад і оклад за військовим званням за 15років, 1,5 посадових оклади і оклади за військовим званням за 20 років, 2 посадових оклади і оклади за військовим званням за 25 років, 2,5 посадових оклади і оклади за військовим званням за 30 років, 3 за 35 років і кожні наступні 5 років.
На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України Адміністрація державної прикордонної служби України затвердила «Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» від 20.05.2008 №425.
Згідно з підпунктом 3.25.1 вказаної Інструкції військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) залежно від тривалості безперервної календарної військової служби виплачується винагорода за тривалість безперервної військової служби, зокрема в таких розмірах: за 15 років безперервної календарної військової служби у розмірі 1 посадовий оклад та оклад за військовим званням; за 20 років безперервної календарної військової служби у розмірі 1,5 посадових окладів та окладів за військовим званням; за 25 років безперервної календарної військової служби у розмірі 2 посадових окладів та окладів за військовим званням.
Відповідно до витягу з послужного списку позивача він призваний на військову службу 27.07.1994 та проходив таку безперервно до 29.07.2019. Станом на 27.07.2009 тривалість безперервної календарної військової служби позивача становила 15років.
Суд встановив, що відповідно до особистої картки грошового забезпечення позивача за 2009рік йому не виплачувалась винагорода за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби у розмірі 1 посадового окладу та окладів за військовим званням.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач безпідставно невиплатив позивачу винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (01.08.2012) у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Для ефективного поновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.07.2009, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.15 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України не стягується з іншої сторони.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: 79017, м.Львів, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 14321647) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) в частині невиплати ОСОБА_1 із часу набуття права на виплату винагороди за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби (27.07.2009) та на час звільнення із військової служби (01.08.2019) у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 винагороду за тривалість безперервної 15-ти річної календарної військової служби, виходячи із грошового забезпечення станом на 27.07.2009, у розмірі 1 посадового окладу та окладу за військовим званням, з урахуванням виплачених сум.
Судові витрати не розподіляються.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Лунь З.І.