"13" серпня 2007 р.
11:20
Справа № 3/534/07
Позивач: ВАТ «Перлина»(54003, м.Миколаїв, вул.Чигрина, 163)
Відповідач: Миколаївська міська рада (вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54027)
Про: визнання протиправним та скасування рішення
Суддя Смородінова О.Г.
при секретарі судового засідання Вязовському М.А.
Від позивача: Гетманцев В.І., за дорученням.
Від відповідача: не з'явився.
В засіданні приймає участь:
Суть спору: з урахуванням уточнених позовних вимог (заява № б/н від 09.08.2007р.) позов поданий про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської міської ради № 10/47 від 01.02.2007р. «Про припинення права ТОВ «Фото гарант», ЗАТ «Миколаївіндодяг», ТОВ «Побутсервіс», МП БПФ «Клісс», ТОВ «Ювілейне»та ВАТ «Перлина»на постійне користування земельною ділянкою по пр.Миру, 2-А у м.Миколаєві»в частині припинення права ВАТ «Перлина»на сумісне постійне користування земельною ділянкою площею 7605 кв.м по пр.Миру, 2-А у м.Миколаєві.
Позивач позовні вимоги підтримує.
Відповідач позовні вимоги не визнав, в задоволені позову просить відмовити, про що надав заперечення № б/н від 09.08.2007р.
У судовому засіданні 02.08.2007р. оголошувалась перерва до 13.08.2007р. до 11-00 год., після якої розгляд справи було продовжено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
01.02.2007р. Миколаївською міською радою (далі -Відповідач) було прийняте рішення № 10/47 «Про припинення права ТОВ «Фото гарант», ЗАТ «Миколаївіндодяг», ТОВ «Побутсервіс», МП БПФ «Клісс», ТОВ «Ювілейне»та ВАТ «Перлина»на постійне користування земельною ділянкою по пр.Миру, 2-А у м.Миколаєві»(далі -Рішення), яким було припинено право ВАТ «Перлина»(далі -Позивач) на постійне користування вказаною земельною ділянкою, а державний акт на право сумісного постійного користування земельною ділянкою від 06.11.1997р. № 120 та п. 1.4 рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.07.1997р. № 432 вирішено вважати такими, що втратили чинність.
Позивач вважає, Рішення протиправним, винесеним з порушенням діючого законодавства та таким, що підлягає скасуванню.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність ознаки систематичності несплати ним земельного податку для можливості застосування відповідачем передбачених законодавством негативних наслідків для припинення права користування орендованою земельною ділянкою.
Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на те, що позивачем не сплачувався земельний податок з моменту надання йому у користування земельної ділянки та до прийняття оскаржуваного рішення, що стало підставою для вирішення питання про припинення його права на постійне користування наданою земельною ділянкою.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов наступного.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 432 від 25.07.1997р. «Про відведення земель підприємствам, установам та організаціям за фактичним землекористуванням, згідно з матеріалами інвентаризації та внесення змін до попередньо прийнятих рішень міськвиконкому N 595 від 29.11.96р., N 247 від 25.04.97р.»позивачеві було відведено в сумісне постійне користування земельну ділянку площею 7605 кв.м для виробничої діяльності по пр.Миру, 2/2.
Оскаржуваним Рішенням припинено право позивача на сумісне постійне користування земельною ділянкою площею 7605 кв.м по пр.Миру, 2-А у м.Миколаєві, у зв'язку з тим, що він не зареєстрований як платник податку за землю та не сплачує його.
Частиною 5 ст. 17 ЗУ «Про плату за землю»передбачено, що несплата земельного податку за земельні ділянки державної і комунальної власності протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.
Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Як свідчать матеріали справи, на момент прийняття відповідачем оспорюваного Рішення позивач не мав заборгованості по земельному податку за термін більш ніж півроку, що підтверджується довідкою ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва № 1535/10/19-012 від 28.03.2007р., платіжними дорученнями № 534 від 09.10.2006р., № 961 від 19.07.2007р.
Зазначене свідчить про відсутність ознаки систематичності несплати земельного податку для можливості застосування відповідачем негативних наслідків, передбачених нормами, обраними ним у якості правового обґрунтування оскаржуваного Рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України і ч. З ст. 24 ЗУ «Про місцеве самоврядування»органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України та ч. 10 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування»передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, - господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської міської ради № 10/47 від 01.02.2007р. «Про припинення права ТОВ «Фото гарант», ЗАТ «Миколаївіндодяг», ТОВ «Побутсервіс», МП БПФ «Клісс», ТОВ «Ювілейне»та ВАТ «Перлина»на постійне користування земельною ділянкою по пр.Миру, 2-А у м.Миколаєві»в частині припинення права ВАТ «Перлина»на сумісне постійне користування земельною ділянкою площею 7605 кв.м по пр.Миру, 2-А у м.Миколаєві.
Суддя О.Г.Смородінова
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.Г. Смородінова