справа № 492/1744/20
Іменем України
11 травня 2021 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Гусєвої Н.Д.,
при секретарі судового засідання - Рябчук О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань місті Арциз Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Ощадбанк») в особі філії - Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», яке є правонаступником ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Ощадбанк»), звернулося до суду з зазначеною позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 37396,57 грн., а також судові витрати, посилаючись на те, що між ПАТ «Ощадбанк», правонаступником якого є позивач, і відповідачем 20 липня 2020 року був укладений Договір про споживчий кредит № 0587/5. Відповідно до умов вказаного договору ПАТ «Ощадбанк» надав, а відповідач отримав кредит у розмірі 34800,00 грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19 липня 2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 56,00 % річних. ПАТ «Ощадбанк» повністю та в строки виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, однак відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував, внаслідок чого станом на 24 листопада 2020 року перед позивачем виникла заборгованість за основним боргом (кредитом), процентами, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, яка склала загальну суму 37396,57 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки останній ухиляється від добровільного погашення заборгованості по вищевказаному договору, що є порушенням прав позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 11 січня 2021 року відкрито провадження у справі, її розгляд призначений у порядку спрощеного позовного провадження на 18 лютого 2021 року 08 год. 45 хв., про що сторони були повідомлені, однак з зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи було відкладено на 09 березня 2021 року 09 год. 00 хв., про що сторони були повідомлені. 09 березня 2021 року, у зв'язку з неявкою відповідача, розгляд справи було відкладено на 11 травня 2021 року 08 год. 45 хв., про що сторони були повідомлені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, у разі повторної неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином. Судом, відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України, надсилалися судові повістки про виклик до суду за адресою його місця проживання, однак, відповідно до повернутих поштових повідомлень відповідач за зазначеною адресою відсутній, що свідчить про неможливість вручення відповідачу судових повісток та, відповідно до вимог п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Крім того, відповідач повідомлявся за допомогою SMS-повідомлення, однак до суду не з'являвся, клопотання про розгляд справи у його відсутність, відзив на позовну заяву не подавав, про причини неявки суд також не повідомив.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України».
Отже відповідач зобов'язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надав суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.
Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи вказані факти, згоду представника позивача, що викладена у його письмовому клопотанні, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає позовну заяву позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із зобов'язального права, пов'язані з ухиленням боржника від виконання своїх обов'язків з повернення кредитних коштів кредитору, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Цивільним Кодексом України.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Між ПАТ «Ощадбанк», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк» (а.с. 22, 23-24, 25-26) та ОСОБА_1 (а.с. 20-21) 20 липня 2020 року укладено договір про споживчий кредит № 0587/5, відповідно до якого ПАТ «Ощадбанк» передав кредит відповідачу у розмірі 34800,00 грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19 липня 2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 56,00 % річних (а.с. 5-10, 12, 13, 14-15). Згідно з п.п. 3.1.1.1., 3.1.1.2, 3.2.1 договору, Банк надав кредит за умови сплати Позичальником комісійної винагороди за надання Кредиту в розмірі 1740,00 грн. Банк здійснив надання Кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на Поточний рахунок Позичальника та договірного списання комісійної винагороди з Поточного рахунку Позичальника одночасно з зарахуванням на Поточний рахунок суми Кредиту. Відповідно до п. 3.3.3 договору, позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 580,00 грн. та сплачувати проценти, нараховані Банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з серпня 2020 року. Останній платіж в рахунок повернення кредиту та процентів Позичальник зобов'язався здійснити не пізніше дати остаточного повернення Кредиту. За умовами п.п. 4.3.1, 4.3.2 договору, Позичальник зобов'язався належним чином виконувати всі умови Договору та взяті на себе цим Договором зобов'язання. У строки, обумовлені договором, повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування Кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим Договором. При цьому, п. 8.3 договору передбачено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди, Позичальник зобов'язався сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, але не більше 15 % суми простроченого платежу.
В порушення умов зазначеного кредитного договору відповідач взяті на себе зобов'язання не виконував, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем, яка, згідно розрахунку, наданого позивачем, станом на 24 листопада 2020 року з урахуванням заборгованості за основним боргом (кредитом), процентів, 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту), втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, склала загальну суму 37396,57 грн. (а.с. 16-17, 18, 19).
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В силу ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язані видати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ПАТ «Ощадбанк», правонаступником якого є АТ «Ощадбанк», був наданий кредит в розмірі та на умовах, передбачених вищезазначеним кредитним договором, однак, відповідач всупереч вимог чинного законодавства належним чином свої зобов'язання з повернення чергової частки кредиту та сплати процентів за користування кредитом не виконав та не здійснював повернення кредиту та сплати процентів у повному обсязі у встановлені строки. Ці обставини не підлягають доказуванню, оскільки про них зазначено в позовній заяві та вони не спростовані відповідачем.
У зв'язку з неповерненням чергової частини кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України банк має право вимагати дострокове повернення частини кредиту, яка залишалася, та сплатити відсотків, належних йому.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 18 постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спрів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що за змістом ст. 552, ч. 2 ст. 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання. При цьому слід ураховувати, що проценти на неустойку не нараховуються (частина друга статті 550 ЦК).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитним договором із урахуванням 3 % річних від простроченої суми, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, у зв'язку з чим суд вважає зазначені вимоги позивача доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Судом не встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання по поверненню частини кредиту внаслідок випадку або непереборної сили, тому він має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення частини кредиту, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з розрахунком, наданим позивачем, правильність якого перевірена судом, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 24 листопада 2020 року становить 37396,57 грн., у тому числі: заборгованість за основним боргом (кредитом) - 33242,29 грн., проценти за користування кредитом - 4140,31 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3,47 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 6,95 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,17 грн., втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 3,38 грн. (а.с. 16-17, 18).
Доказів, в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного банком розрахунку заборгованості за кредитним договором відповідачем до суду не надано, інший розрахунок заборгованості на іншу дату за укладеним між сторонами по справі договором суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши їм оцінку, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову АТ «Ощадбанк» про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 37396,57 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом (кредитом) у розмірі 33242,29 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 4140,31 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) у розмірі 3,47 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 6,95 грн., втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) у розмірі 0,17 грн., втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом у розмірі 3,38 грн., оскільки зібрані у справі докази та їх належна оцінка доводять, що позов обґрунтований, а викладені позивачем в позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та вони не спростовані відповідачем.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідним платіжним дорученням (а.с. 1).
На підставі ст. ст. 525, 526, 527, 530, 549, 550, 552, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 7, 48, 76-78, 81, 141, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 279, 280-281, 284, 289 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд. № 12-Г, код ЄДРПОУ: 00032129) в особі філії Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65014, м.Одеса, вул.Базарна, буд. № 17, код ЄДРПОУ: 09328601, р/р № НОМЕР_2 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845):
- заборгованість за основним боргом (кредитом) - 33242 (тридцять три тисячі двісті сорок дві) гривні 29 копійок;
- проценти за користування кредитом - 4140 (чотири тисячі сто сорок) гривень 31 копійка;
- 3 % річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 3 (три) гривні 47 копійок;
- 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 6 (шість) гривень 95 копійок;
- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0 (нуль) гривень 17 копійок;
- втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 3 (три) гривні 38 копійок,
а всього 37396 (тридцять сім тисяч триста дев'яносто шість) гривень 57 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вул.Госпітальна, буд. № 12-Г, код ЄДРПОУ: 00032129) в особі філії Одеського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65014, м.Одеса, вул.Базарна, буд. № 17, код ЄДРПОУ: 09328601, р/р № НОМЕР_2 в ФООУ АТ «Ощадбанк», МФО 328845) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржено позивачкою в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя
Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.