справа № 489/1234/21 провадження №2/489/1326/21
Іменем України
13 травня 2021 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
У березні 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1600191296 від 26.12.2012 у розмірі 62680,64 грн., а також витрати понесені на сплату судового збору в сумі 2270,00 грн. та на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн.
В обґрунтування позову вказано, що 26.12.2012 між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа Банк», Банк) та відповідачем був укладений Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Цього дня між Банком та ОСОБА_1 укладено додаток до Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках обслуговування продукту «Альфа Покупка МС Mass гривня», відповідно до якого ліміт відновлювальної кредитної лінії становить 11000 грн., мінімальний платіж складає 7 % від суми загальної заборгованості за відновлювальною кредитною лінією. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 28 % на торгові операції та 42 % річних та операції зняття коштів.
21.06.2016 між ПАТ «Альфа Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») укладено договір факторингу № 1, відповідно до якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами.
26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Веста» (далі - ТОВ «ФК «Веста») укладено договір факторингу № 2019-1КІ/ВЕСТА, відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги за Кредитними договорами, зокрема за договором кредиту № 600191296 від 26.12.2012.
16.01.2019 між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за Кредитними договорами, зокрема за договором кредиту № 600191296 від 26.12.2012.
Банк перед відповідачем свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав в кредит грошові кошти. Однак відповідач грошові кошти у строк не повернув та станом на 07.12.2020 утворилась заборгованість у розмірі 62680,64 грн., яка складається із: 20752,67 заборгованості за кредитом; 14379,36 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку); 18489,36 грн. заборгованість по пені; 1869,56 грн. трьох процентів річних; 3671,15 грн. інфляційних втрат; 3518,60 грн. нарахованої пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути 2270,00 грн. витрат понесених на оплату судового збору та 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Відповідач надав відзив на позов в якому в задоволенні позовних вимог просить відмовити оскільки позивачем пропущений строк позовної давності, так як останній платіж на погашення заборгованості ним було здійснено в кінці 2014 року. Крім того, 12.02.2020 позивач отримав виконавчий напис про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6000191296 від 26.12.2012, який рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.10.2020 у справі № 489/3442/20 визнано таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п'ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи судом встановлено, що 19.12.2012 ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву про акцепт Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з видачою та обслуговування кредитної картки «Альфа Покупка МС Mass гривня». У заяві відповідач зазначив, що бажана сума ліміту кредитування становить 12000,00 грн. (а.с. 10)
Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердив, що зі змістом Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка оприлюднена на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою www.alfabank.com.ua, Правилами користування банківською платіжною карткою, Тарифами ПАТ «Альфа-Банк», які є невідною частиною Договору та Довідкою про умови кредитування з використанням кредитної картки ознайомлений та цілком згодний (пункт 6).
26.12.2012 ОСОБА_1 підписав Додаток до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках обслуговування проекту «Альфа Покупка МС Mass гривня», в якому надав згоду на оформлення на його ім'я карткового рахунка № НОМЕР_1 та випуску міжнародної платіжної картки MasterCard Mass строком дії два роки з моменту випуску. Ліміт відновлювальної кредитної лінії за карткою встановлено в межах 11000,00 грн.
Наведеним додатком встановлено, що процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії становить 28 % річних та на торгові операції та 42 % на операції зі зняття коштів. Мінімальний платіж становить 7 % загальної заборгованості за кредитною лінією. Дата сплати щомісячного обов'язкового мінімального платежу за кредитом - до 14 числа.
В пункті 7 вищевказаного додатку сторони погодили, що всі відносини між клієнтом та банком врегульовано положеннями Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, Тарифами за ведення та обслуговування карткового рахунка, а також Правилами користування банківською платіжною карткою.
Звертаючись до суду з позовом позивач вказує, що Банк повністю виконав умови договору та надав кредит ОСОБА_1 , проте останній належним чином не виконав своїх зобов'язань з повернення отриманих кредитних коштів, у зв'язку з чим станом на 07.12.2020 утворилась заборгованість у розмірі 62680,64 грн., яка складається із: 20752,67 заборгованості за кредитом; 14379,36 грн. заборгованість за нарахованими відсотками (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку); 18489,36 грн. заборгованість по пені; 1869,56 грн. трьох процентів річних; 3671,15 грн. інфляційних втрат; 3518,60 грн. нарахованої пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Відповідно до статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Набуття права вимоги до позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором ТОВ «Вердикт Капітал» підтвердило наступним.
Договором факторингу № 1 від 21.06.2016, укладеному між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту.
Договором факторингу № 2019-1КІ/Веста від 26.12.2018, укладеному від між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «Веста», відповідно до якого ТОВ «ФК «Веста» набуло право вимоги за Кредитними договорами, зокрема, за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (в рамках обслуговування продукту «Альфа Покупка МС Маss гривня»).
Та Договором про відступлення прав вимоги № 16-01/19/1 від 16.01.2019, укладеним між ТОВ «ФК «Веста» та ТОВ «Вердикт Капітал», відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту в тому числі за договором кредиту № 600191296 від 26.12.2012, позичальником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з додатку № 1-2 до договору.
Таким чином, ТОВ «Вердикт Капітал» є новим кредитором так як набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а тому вправі вимагати погашення відповідачем заборгованості згідно кредитного договору від 26.12.2012.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини другої статті 638 ЦК України Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини другої статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Як вбачається із матеріалів справи підписанням анкети-заяви та додатку до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках обслуговування проекту «Альфа Покупка МС Mass гривня» відповідач надав згоду на оформлення на карткового рахунка та випуску міжнародної платіжної картки строком дії два роки з моменту випуску, встановленням ліміту відновлювальної кредитної лінії, розміру процентів, які підлягають нарахуванню за користування кредитними коштами, розміру мінімального щомісячного платежу та строку його спрлати. Підписанням додатку до публічної пропозиції відповідач також погодився на поширення на кредитні відносини Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами за ведення та обслуговування карткового рахунка, а також правилами користування банківською платіжною карткою.
Згідно статями 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
У статті 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що банк взяті на себе зобов'язання виконав повністю. В свою чергу відповідач неналежно виконував взяті зобов'язання внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору, яка за розрахунком позивача станом на 07.12.2020 складається із 20752,67 заборгованості за кредитом; 14379,36 грн. заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку); 18489,36 грн. заборгованість по пені; 1869,56 грн. трьох процентів річних; 3671,15 грн. інфляційних втрат; 3518,60 грн. нарахованої пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Між тим суд не в повній мірі погоджується із розрахунком позивача.
За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими відсотками згідно кредитного договору становить 14379,36 грн. Нарахування відсотків здійснено з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку, при тому, що відповідно до умов укладеного договору строк дії кредитної картки становить два роки - до грудня 2014 року (включно). Доказів перевипуску відповідачу кредитної картки на новий строк позивачем суду не надано.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитними коштами, нарахованими за межами погодженого сторонами строку кредитування, є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Також безпідставними є вимоги і в частині нарахування 18489,36 грн. пені та 3518,60 грн. пені за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, оскільки нарахування такої пені не передбачено підписаними позичальником анкетою-заявою та додатком до Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на оформлення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках обслуговування проекту «Альфа Покупка МС Mass гривня», а додана до позову копія Публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб з додатками не містить порядку та розміру нарахування пені, нарахування якої здійснено позивачем. Крім того згідно статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Щодо заборгованості по кредиту в розмірі 20752,67 грн. та нарахованих на неї відповідно до частини другої статті 625 ЦК України 1869,56 грн. трьох процентів річних та 3671,15 грн. інфляційних втрат, таке нарахування є правомірним, оскільки заборгованість по кредиту відповідачем не спростована.
У відзиві на позов відповідач просить застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки в останнє платіж по кредитному договору ним було здійснено в кінці 2014 року. Доказі того, що відповідач здійснював погашення заборгованості, що свідчило про переривання строку позовної давності позивачем суду не надано.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Законодавством визначено строк (позовна давність), у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (стаття 258 ЦК України). Відповідно до частина п'ята статті 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на, позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Як вказано вище, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач просив застосувати строк позовної давності у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Враховуючи те, що останній платіж на який вказує відповідач здійснено ним в квітні 2014 року, а з позовом до суду позивач звернувся в березні 2021 року, доказів переривання строку позовної давності матеріали справи не містять, відповідно позивачем пропущено строк позовної давності для стягнення вказаної у позові заборгованості, що відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України є підставою для відмови в позові, в тому числі відносно інфляційних втрат та трьох процентів річних нарахованих на таку заборгованість.
Попуск трирічного строку позовної давності також підтверджується матеріалами цивільної справи № 489/3442/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Вердикт Капітал» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким приватний нотаріус рекомендував стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість по договору № 6000191296 від 26.12.2012, стягнення заборгованості по якому здійснюється і в даній справі, що стало наслідком задоволення позову ОСОБА_1 рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.10.2020, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 15.12.2020.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Так як в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, відповідно відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на оплату судового збору та професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б;
відповідач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 13.05.2021.
Суддя І.В.Коваленко