Справа №478/438/21
Пров. №2-а/478/5/2021
12 травня 2021 року. Казанківський районний суд Миколаївської області, у складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
секретаря судових засідань Григоренко Н.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3962216 від 23.03.2021 року,
До Казанківського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3962216 від 23.03.2021 року.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що 23.03.2021 року інспектором 1 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в м. Кривий Ріг лейтенантом поліції Поляковою Г.С. було винесено постанову серії ЕАН № 3962216, відповідно до якої, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510,00 грн., у зв'язку з порушенням останнім вимог п.19.1 «а» ПДР України, а саме за те, що у темну пору доби він керував транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла.
Позивач вважає, що інспектор невірно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки дана стаття передбачає відповідальність за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що в його розумінні є увімкнення показчику повороту, тощо. Натомість, його взагалі не було зупинено інспектором патрульної поліції, так як 23.03.2021 року о 23 год. 40 хв. повертаючи на перехресті по вул. Харитонова - вул. Українська на ліво, в напрямку дому спереду нього зупинилося поліцейське патрульне авто, яке прийняло вправо на зупинці по вул. Українська. Позивач проїхав вперед і зупинився біля СБУ на зупинці для того щоб здійснити телефонний дзвінок. До його автомобіля підійшли поліцейські, та повідомили що він щось порушив. Всі вказані дії проходили не по вул. Українська, 78 як вказано в постанові, а по вул. Українська, 57, тому інспектор поліції Полякова Г.С. неправильно кваліфікувала його напрямок руху, що вказує на те, що відповідальність за дане правопорушення, передбачена статтею 125 КУпАП, як інше порушення правил дорожнього руху і тягне за собою лише попередження.
Крім того, позивач вважає, що постанова у електронній формі не відповідає зразку, затвердженому Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Оскільки позивач не погоджується з рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності, вважає себе невинним у його вчиненні, тому просить суд: скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності; стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір; стягнути з відповідача на його користь витрати, які пов'язані з наданою правовою допомогою.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року провадження у справі було відкрито, призначено справу до судового розгляду. Визначено відповідачу строк для надання матеріалів адміністративного правопорушення до суду, строк для надання відзиву та пояснень, відеоматеріалу та інших доказів скоєного правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив з тих підстав, що оскаржувана постанова складена у відповідності до вимог чинного законодавства України, є законною, а доводи позивача про помилкову кваліфікацію не відповідають законодавчим положенням та є надуманими.
12.05.2021 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, з якого вбачається, що відповідач у своєму відзиві не спростував його твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог. Позивач вказав, що він дійсно в темну пору доби керував транспортним засобом без включення ближнього світла фар, але це було не більше трьох секунд. Також позивач звернув увагу на розбіжність в часі зупинки транспортного засобу в постанові та відзиві на позовну заяву, та місці зупинки транспортного засобу, яке вказано в постанові неправильно.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні, у відсутність учасників справи та на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши надані суду письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов'язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3962216 від 23.03.2021, інспектором поліції Поляковою Г.С. встановлено, що 23.03.2021 о 23 годині 40 хвилин в м. Кривому Розі по вул. Українська, 78, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «KIA SPORTAGE», державний номер НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар у темну пору доби, що зафіксовано відеофіксацією вс01759, ае0217, чим порушив вимоги п. 19.1 «а» ПДР України. У зв'язку з цим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП, настає в разі порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з п. 1.10 ПДР України, темна пора доби - частина доби від заходу до сходу сонця.
Відповідно до п. 19.1 «а» ПДР України, у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 КУпАП, а саме, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 цього Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем до справи долучено відеозапис на якому відображено процедуру складання відносно ОСОБА_1 оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення. Згідно вказаного відеозапису, патрульний автомобіль подав звуковий сигнал про зупинку транспортного засобу, повернув на право та зупинився позаду автомобіля позивача. Інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що він керував транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла в темну пору доби. На відеозаписі зафіксовано, що позивач з даним фактом погодився, проти вказаних обставин не заперечував.
Щодо доводів позивача, що в оскаржуваній постанові та відзиві на позовну заяву вказаний різний час вчинення адміністративного правопорушення, то вони взагалі не відносяться до предмету розгляду даної справи та не спростовують можливість зазначеного транспортного засобу рухатись без ввімкнених фар ближнього світла в темну пору доби, яка і була зафіксована працівниками патрульної поліції.
Крім того, факт керування транспортним засобом без ввімкнених фар ближнього світла в темну пору доби, відображений також особисто позивачем у відповіді на відзив.
На переконання суду, відповідач оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, та обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення порушено вимоги КУпАП, то вони є безпідставними, оскільки докази порушення відповідачем процедури розгляду справи та винесення постанови про накладання адміністративного стягнення відсутні, більш того доводи позивача в цій частині спростовуються відеозаписом, при перегляді якого встановлено, що розгляд справи відбувався із дотриманням процедури, визначеної КУпАП, а тому суд доходить висновку про дотримання інспектором поліції вимог КУпАП при розгляді справи, що, з огляду на встановлені вище фактичні обставини, свідчить про те, що оскаржувана постанова є правомірною, прийнятою у межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому не підлягає скасуванню.
Також, адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності.
Посилання позивача на те, що ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що в його розумінні є увімкнення показчику повороту, суд не приймає до уваги, оскільки зі змісту вказаної норми чітко вбачається, що відповідальність передбачена, зокрема, за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами, незалежно від початку руху чи зміни його напрямку.
При цьому, п. 19.1. «а» Правил дорожнього руху чітко передбачає, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.
Таким чином, ближнє світло фар є зовнішнім освітлювальним приладом та у разі його не ввімкнення у темну пору доби відповідно до вимог ПДР України передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а не за ст. 125 цього Кодексу, як вважає позивач.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач дійсно порушив вимоги пункту 19.1 «а» ПДР України внаслідок здійснення керування транспортним засобом у темну пору доби із вимкненими фарами ближнього (дальнього) світла, а тому відповідачем правомірно притягнуто позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Твердження позивача ОСОБА_1 про невідповідність форми постанови додатку 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, спростовуються п. 5. розділу IV цієї Інструкції, в якій визначено, що постанова за наявності технічної можливості складається в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, що і має місце в даному випадку.
Судом не приймаються до уваги доводи позовної заяви про невірне визначення місця вчинення правопорушення, оскільки в даному випадку основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, факт вчинення якого підтверджено матеріалами справи.
Дослідженні судом обставини справи дають підстави для висновку, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові можливих неправильних даних, зокрема неправильного номеру будинку по вул. Українська у м. Кривому Розі , не спростовують порушення позивачем п.19.1 «а» ПДР України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17 та суд не знаходить підстав для відступу від неї.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повністю довів правомірність прийнятої ним постанови серії ЕАН № 3962216 від 23.03.2021 року.
Враховуючи, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення, з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, при цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами, то суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У відповідності до вимог ст.139 КАС України, судові витрати понесені позивачем слід віднести на його рахунок.
На підставі наведеного, суд, керуючись ст.ст.5-6, 8-9, 11, 241 - 245, 250, 293, 295 КАС України,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту Патрульної поліції (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3962216 від 23.03.2021 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено та підписано: 12.05.2021 року.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області О.О.Томашевський