Справа № 405/2913/17
Провадження1-кп/991/147/19
про відмову в проведенні експертизи
12 травня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
його захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
в ході судового розгляду у відкритому судовому засіданні у місті Києві клопотання про призначення судово-фоноскопічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42017000000000180 від 25 січня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Кіровограді та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України,
I. Історія провадження.
1. 4 листопада 2019 року зі Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене кримінальне провадження, яке ухвалою від 29 січня 2020 року було призначено до судового розгляду.
2. 15 березня 2021 року під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про призначення судово-фоноскопічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання про те, чи є фонограма на оптичному диску «Verbatim DVD-R» реєстраційний номер 1146/4 у файлі «Фрагмент Варік 2017.01.28» оригіналом, чи копією.
В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що під час дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення, з'явилися нові обставини справи, дослідження яких можливе лише шляхом проведення експертизи. Так, зокрема стверджував, що стороною обвинувачення представлено оптичний диск «Verbatim DVD-R» реєстраційний номер 1146/4, на якому зафіксована фонограма у файлі «Фрагмент Варік 2017.01.28».
3. На думку обвинуваченого ОСОБА_6 інформація яка міститься на вищезазначеній фонограмі викликає обґрунтовані сумніви у її оригінальності, оскільки зафіксовані у фонограмі обставини відбувалися 28 січня 2017 року, тоді як створення файлу, як зазначено у властивостях цього файлу, відбулось 30 січня 2017 року. Встановлення цієї обставини, є важливим, адже вона безпосередньо впливає на можливість використання цього та інших доказів по справі.
Окрім того, обвинувачений також зазначав, що зміст протоколу про проведення стосовно нього негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 09 березня 2017 року, реєстраційний номер 14/2/2-2323, до якого додано означений оптичний диск, складено з порушенням вимог статей 104, 246, 252, 266 Кримінального процесуального кодексу України в частині незазначення інформації про характеристику технічних засобів фіксації, які застосовувалися при проведенні процесуальної дії, умов та порядку їх використання, а також своєчасного складання протоколу та направлення його разом з додатками прокурору.
ІІ. Позиції сторін кримінального провадження.
4. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники - адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити.
5. Прокурор проти заявленого клопотання заперечував, посилаючись на його необґрунтованість. Стверджував, що підстави для проведення експертизи, передбачені статтею 242 Кримінального процесуального кодексу України, відсутні, а дії обвинуваченого спрямовані на затягування розгляду справи по суті пред'явленого обвинувачення.
Наполягав на тому, що відповідно до частини третьої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України файли з аудіо-, відеозаписами, що містяться на долучених до матеріалів провадження носіях, у якості додатків до протоколів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій є оригіналами електронного документу. В обґрунтування своєї позиції посилався також на постанову Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17.
Крім того, прокурор зазначав, що відповідно до Інструкції про призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року, питання щодо визначення оригіналу відеофонограми (фонограми) вирішує не фоноскопічна експертиза, а експертиза відеозвукозапису.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду.
6. Заслухавши думку учасників судового засідання та проаналізувавши доводи клопотання, колегія суддів дійшла таких висновків.
7. Відповідно до частини першої статті 332, частин першої, другої статті 242 Кримінального процесуального кодексу України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. При цьому проведення експертизи є обов'язковим для встановлення причин смерті, тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, визначення психічного стану підозрюваного за наявності сумнівів щодо його осудності, встановлення віку особи та визначення розміру матеріальних збитків за наявності умов, передбачених цим Кодексом.
9. Колегія суддів зазначає, що доводи поданого клопотання щодо необхідності призначення судово-фоноскопічної експертизи жодним чином не вказують на наявність обставин, які б вимагали в обов'язковому порядку призначати відповідну експертизу.
10. Як убачається з поданого клопотання, обставиною, якою обґрунтовується необхідність призначення вказаної експертизи, значиться лише сумнів сторони захисту щодо оригінальності наданого стороною обвинувачення носія інформації - оптичного диску «Verbatim DVD-R» реєстраційний номер 1146/4, доданого до відповідного протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
11. Разом з тим, суд не погоджується з позицією сторони захисту про можливе порушення вимог частини третьої статті 99 Кримінального процесуального кодексу України у випадку встановлення експертним шляхом того факту, що суду надана копія замість оригіналу аудіозаписів, створених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а їхніх копій, з огляду на таке.
Відповідно до статті 99 Кримінального процесуального кодексу України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі матеріали звукозапису та електронні носії інформації. При цьому законодавець зазначає, що оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення як оригіналу цього документу.
Електронним документом є документ, інформація в якому подана у формі електронних даних і для використання якого потрібні засоби обчислювальної техніки ( ДСТУ 7157:2010, затверджені наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 березня 2010 року № 8 «Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості»).
З огляду на положення статей 5, 7, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприйняття його змісту людиною, при цьому допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватись винятково на підставі того, що він має електронну форму, а у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з примірників вважається оригіналом електронного документа. Отже, головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія.
Інакше кажучи, один і той самий електронний документ може одночасно існувати одразу на кількох матеріальних носіях та при цьому кожен з них матиме статус оригіналу.
Матеріальний носій, що є додатком до протоколу, складеного за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, - оптичний диск «Verbatim DVD-R» реєстраційний номер 1146/4 містить електронні документи. Цей матеріальний носій є похідним від певних баз (накопичувачів) даних, але він є самостійним джерелом доказів, тобто він є оригіналом (відображенням) електронних документів, якому згідно з частиною третьою статті 99 Кримінального процесуального кодексу України надається таке ж значення, як самому електронному документу.
12. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що у цьому клопотанні не наведено переконливих доводів про існування обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження та для з'ясування яких необхідні спеціальні знання.
13. Слід також зазначити, що доводи клопотання щодо невідповідності протоколу результатів негласних слідчих (розшукових) дій вимогам статей 104, 246, 252, 266 Кримінального процесуального кодексу України не можуть бути підставою для призначення судово-фоноскопічної експертизи, оскільки стосуються правового питання, а саме оцінки доказів на предмет їхньої допустимості. Тоді як за частиною першою статті 242 цього ж Кодексу проведення експертизи для з'ясування питань права не допускається.
14. Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення судово-фоноскопічної експертизи у цьому кримінальному провадженні належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 332, 350, 369, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про призначення судово-фоноскопічної експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42017000000000180 від 25 січня 2017 року, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3