СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/19279/20
пр. № 2/759/1956/21
03 березня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.
за участі секретаря судового засідання Марус А.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У листопаді 2020 року позивач звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що сторони із 23 серпня 2016 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час позивач та відповідач проживають окремо, сім'я фактично розпалась. ОСОБА_1 оглядає за дітьми, працювати немає змоги. Позивач посилаючись на те, що відповідач матеріальну допомогу на її утримання не надає, просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трирічного віку у розмірі 1/4 частини щомісячно з усіх видів його доходу (заробітку), починаючи з дати звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 09 грудня 2020 року закрито підготовче провадження у даній справі; справа призначена до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, просила розглядати справу у її відсутість.
04.12.2020 до суду надійшла заява від ОСОБА_5 , у якій останній не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від його заробітку; просив слухати справу у його відсутність.
Ознайомившись із матеріалами справи, дослідивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23 серпня 2016 року.
Від шлюбу народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 21 жовтня 2016 року, виданим Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві.
Від шлюбу також народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 16 травня 2019 року, виданим Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у м. Києві.
Із акту ЖЕД № 7 від 08 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 .
Згідно зі статтею 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Згідно з положеннями статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона, працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду.
Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Отже, сімейним законодавством передбачено право на утримання чоловіком-батьком вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, яка вагітна чи з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
За правилами ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 СК України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об'єктивності, розумності та справедливості, враховуючи відсутність заперечень відповідача на стягнення з нього 1/6 чтини від його заробітку, та те, що сторони проживають окремо, відповідач є здоровою, працездатного віку особою та може надавати матеріальну допомогу на утримання дружини до досягнення старшої дитини трирічного віку, вважає розумним та справедливим стягнення аліментів на утримання дружини під час вагітності до досягнення дитиною трирічного віку в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, частково задовольнивши позовні вимоги.
Суд допускає негайне виконання рішень суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць (ст. 430 ЦПК України).
На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., від сплати якого при зверненні до суду був звільнений позивач.
На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-83,141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , іпн - НОМЕР_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на її утримання до досягнення дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку у розмірі 1/6 частини щомісячно з усіх видів його доходу (заробітку), починаючи з 06 листопада 2020 року, до досягнення дитиною трирічного віку.
Стягнути із ОСОБА_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Святошинського районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.В. П'ятничук