печерський районний суд міста києва
Справа № 757/54194/20-к
23 грудня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу власника майна ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12018080070001982,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшла скарга власника майна ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12018080070001982 під час проведення обшуку 07.10.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року, справа №757/41634/20-к, за адресою: м. Костопіль, вул. Фабрична, 2к.
Просив повернути вилучене майно, оскільки слідчим суддею в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку дозвіл на вилучення вказаного майна не надавався. У той же час, воно не може мати значення речового доказу у кримінальну провадженні, оскільки не відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, тому це майно набуло статусу тимчасово вилученого.
Власник майна ОСОБА_3 судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги був повідомлений належним чином, причини своєї неявки не повідомив.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув скаргу у відсутність заявника на підставі ст. 26 КПК України та у відсутність слідчого на підставі ч. 3 ст. 306 КПК України.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018080070001982.
07.10.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року, справа №757/41634/20-к, за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено майно, що належить ОСОБА_3 .
Як вбачається із матеріалів скарги, дозвіл на обшук за адресою: АДРЕСА_1 к надано ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 05.08.2020 року, справа №757/41634/20-к.
Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Згідно положень ч. ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.
Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.
Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Подаючи скаргу, особа, яка її подала посилається на те, що на вилучене 07.10.2020 року під час обшуку майно арешт накладено не було, проте жодних документів на підтвердження цього до суду не надано.
Окрім цього, заявником не долучено до матеріалів скарги ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року, справа №757/41634/20-к, якою надано дозвіл на обшук за адресою: м. Костопіль, вул. Фабрична, 2к, а отже слідчий суддя, не оцінивши ухвалу про надання обшуку, не може зробити висновок, чи є майно, вилучене під час обшуку,тимчасово вилученим у розумінні ч. 7 ст. 236 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги власника майна ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Головного слідчого управління Національної поліції України щодо неповернення тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №12018080070001982 під час проведення обшуку 07.10.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2020 року, справа №757/41634/20-к,- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1