Справа №351/930/20
Номер провадження №2/351/102/21
06 травня 2021 року м. Снятин
Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Собка В.М. ,
секретар Нагірняк В.М.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Снятині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що із відповідачем у справі перебувала у шлюбі, від якого у них є син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак на даний час вони спільно не проживають, їх неповнолітній син проживає з матір'ю і перебуває на її утриманні.
Позивачка зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, на даний час вона проживає із неповнолітнім сином та самостійно її утримує, а відповідач жодним чином їй не допомагає.
Таким чином позивачка просить стягувати із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не меншу 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка подала до суду заяву, якою просила справу розглядати у її відсутності, зазначила, що не заперечує щодо заочного розгляду справи у відсутності відповідача.
Відповідач подав до суду заяву, у якій зазначив, що згідний сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1500,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Суд, дослідивши і перевіривши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов обгрунтований, підставний та підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, однак спільно не проживають, від шлюбу у них є неповнолітній син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю і перебуває на її утриманні.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно вимог ч.1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, сина, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, з 1 січня 2021 року, на момент постановлення рішення, становить 2395 гривень, отже аліменти на дитину віком від 6 до 18 років не повинні бути меншими від 1197,50 грн..
На підставі викладеного, зважаючи на те що обов'язок утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття покладений на обох батьків, враховуючи матеріальний стан відповідача та інші обставини справи, суд вважає, що із відповідача слід стягувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не меншу 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подачі позову, а саме з 26 травня 2020 року.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до ч.3 ст.80 СК України розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану, та згідно із ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню по справам про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
З ч.6 ст.141 ЦПК України вбачається, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів.
Враховуючи те, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, в якій містяться вимоги щодо стягнення аліментів, тому суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути 908,00 грн. судового збору в користь держави.
Відповідно до зазначеного та на підставі 180, 181, 182, 183, 191 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 430 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не меншу 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 26 травня 2020 року.
У відповідності зі ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 908,00 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В.М.Собко